МІСЦЕ І СПОСІБ ЧИТАННЯ ЄВАНГЕЛІЯ НА ЛІТУРГІЇ. ЗАГАЛЬНО-ІСТОРІЧНА ТА КИЇВСЬКА ПРАВОСЛАВНА ТРАДИЦІЯ

Питання про місце і спосіб читання Євангелія на літургії є одним з ключових у часі відродження історичної обрядовості Київського Православ’я. Адже, в наших Служебниках практично немає прямих приписів відносно цього, а практика Московського Патріархату, яка на сьогодні ще широко використовується в Україні (читання в олтарі або обличчям до престолу), є явно помилковою, що визнавали навіть російські літугісти кінця ХІХ – початку ХХ ст. Continue reading

ПРО ПІДГОТОВКУ ХРИСТИЯНИНА ДО ЗУСТРІЧІ З ВОСКРЕСЛИМ ІЗ ГРОБУ ХРИСТОМ

Кілька останніх неділь, котрі передують Великому посту, мають на меті фізично та духовно підготувати віруючих до входження в містичний досвід Святої Чотиридесятинці. Формально, саме того дня, тобто в неділю м’ясопусну, ми припиняємо вживати м’ясо вже до самого Великодня. Але, звісно, основна підготовка християн до посту – передусім духовна, внутрішня. Continue reading

СЛОВО У НЕДІЛЮ ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВ’Я

Від сьогодні побачите небо відкрите.

Ін.1:43-51

Дійсно покаяння і святе причастя відкривають Царство Небесне. Господь сказав, хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров у Мені перебуває і Я в ньому (Ін. 5:56). Так як не оманливе слово Господа то без сумніву, Бог завитає до душі тих, які приймуть Його до серця і в них перебуватиме. Христос говорить хто відкриє двері серця, увійду і вечеряю з ним і він зі Мною. (Одкр. 3) Господь прийшовши, приніс з Собою усі духовні блага на спасіння. Бог є єдине джерело всіх благ і тому ввійшовши в душу Спаситель тими благами насичує дух людини. Continue reading

ХАБАРНИЦТВО. ЩО ПРО ЦЕ КАЖЕ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА?

В ХХІ-ше століття Україна ввійшла з потужним рвінням до Святої Правди, але українці зіштовхнулись на цьому шляху з потужною перешкодою, яка дісталась нам у спадок у вигляді ментальності раба й шахрая, бездарного ледаря й хабарника.

Юриспруденція визначає хабар як «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди [хабара], а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.» (ст. 368 ККУ).  Continue reading

ОГЛАСИТЕЛЬНЕ СЛОВО ПЕРЕД ПОЧАТКОМ СВЯТОЇ І ВЕЛИКОЇ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ

+ ВАРФОЛОМІЙ МИЛІСТЮ БОЖОЮАРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ — НОВОГО РИМУІ ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ,

БЛАГОДАТЬ І МИР ВІД СПАСИТЕЛЯ І ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, А ВІД НАС — МОЛИТВА, БЛАГОСЛОВІННЯ І ПРОЩЕННЯ.
* * *

Ми возносимо хвальну подяку Троїчному Богу, Котрий сподобив нас знову дійти до Святої і Великої Чотиридесятниці, щоб присвятити себе добром подвигу, щоб звернутися до «єдиного на потребу» (див. Лк 10:42). Continue reading

ВЕЛИКОПОСНЕ ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

До: Всечесного Пресвітерства, Чесного у Христі Дияконства, Преподобного Чернецтва та Благочестивих Вірних наших Українських Православних Громад поза Межами Батьківщини наших Пращурів України Continue reading

ПОВЧАЛЬНЕ СЛОВО ПЕРЕД ВЕЛИКИМ ПОСТОМ

«Ось тепер час сприятливий.

Ось тепер час спасіння»

(2 Кор.6, 2)

Не кожному, на жаль, є зрозумілими слова Апостола Павла і не кожен бажає скористатися ними. Бо сказані вони для всіх, але сприймають їх тільки віруючі люди, ті що думають про своє спасіння та вічне життя. Continue reading

ДЕЩО ПРО ПРОЩЕННЯ ОБІД

Перед наближенням великого посту я маю відвагу викласти тут деякі роздуми про прощення, бо на превеликий жаль часто в наших устах слово “прости” є синонімом “відвали”? Прощення – глибоке почуття, якому перш за все передує внутрішня духовна праця. Але в сучасній культурі це слово сильно профанує. Ми занадто багато говоримо про прощення, але не знаємо ні ціни вибачення, ні шляху до нього. Та й що в нашому розумінні є прощення? Глобальне «пробачити» означає зробити простими відносини, які є ускладненими через наші часто необдумані дії: «Кривизни вирівняються і нерівні шляхи стануть рівними» (Іс.40:4). Continue reading

ПРАВОСЛАВНЕ ЧЕРНЕЦТВО І ВИКЛИКИ СУЧАСНОГО СВІТУ

У наш час на Святій Горі сталося диво відродження чернецтва, і це сталося не завдяки людським зусиллям, а виключно Божою дією і по Божій Волі. Чернецтво відроджене, незважаючи на складні умови сучасності, і встало на шлях, з давніх-давен вказаний святими отцями, – шлях священної безмовності. Руському (Київському – пер.) чернецтву теж знайомі такі періоди розквіту і відродження.

Бог сподобив нас особисто знати преподобних отців: старців Паїсія Святогорця, Порфирія Кавсокалівіта, Єфрема Катунакського, Харлампія Діонісіатського, Йосипа Ватопедського, Еміліана Сімонопетрского і багатьох інших. Continue reading

ЧЕРНЕЦЬ – ДАР БОЖИЙ

«Якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливе віруючому» (Мк. 9: 23), і «без Нього [Бога] ніщо не почалося, що початок буття» (Ін. 1:3), – говорить наш Спаситель Ісус Христос. Чи вірити в життя після смерті, чи вірити в творчу силу вічного Бога, чи вірити, що Бог живий і діє в світі і по сей день, чи вірити, що Він керував і керує світом, – ось питання, у відповідях на які сучасна людина сумнівається.

Важко говорити сьогодні великі слова про ченців і чернецтво в цілому, оскільки багатьом ченці все ще здаються людьми, що знаходяться на периферії суспільства, відсталими або неграмотними, які не знайшли своєї мети в житті або, можливо, пережили якесь розчарування. Але для того, хто вірить і має в собі хоча б невелику часточку сяйва образу Божого, для тих, хто не спотворив в собі образ Божий, ми рішуче стверджуємо – в дусі з усіма тими, хто був пронизаний променем Пресвятого Духа, – що без ченців і чернецтва пропав би світ, «пропало б християнство у мирян»[1]. Continue reading