Останні десятиліття першому плані вийшла нова філософська концепція — трансгуманізм. Це «постмодерна філософська система, яка фокусується на людині і прагне переходу від Людини Гуманізму до Металюдини Метагуманізму». Знання про трансгуманізм особливо важливі, оскільки предметом цієї течії, що швидко розвивається, є людина XXI століття, а її мета — перетворення людства в транслюдство.
Цей рух у його сучасній формі почався у 1988 році Максом Мором і його розвиток триває до сьогодні. Важливою віхою в її історії стало заснування у 1998 році Всесвітньої асоціації надлюдей (WASU). У її установчій декларації також згадується право на благополуччя всіх живих істот, навіть штучних форм існування. Трансгуманізм зазвичай розуміється як перехідна стадія розвитку людини, доки вона не досягне фіналу — Метагуманізму.
Мета руху — завоювання безсмертя та колонізація космосу. Можливість людського безсмертя може бути забезпечена за допомогою поєднання людського мозку з електронним комп’ютером та створення принаймні однієї цифрової копії людського «я». Таким чином, йдеться про поступовий перехід людини від біологічної людяності до суто технічної. Прихильники цього руху вважають, що природним законом еволюції людини є перетворення його на машину.
Людина зможе змінити спосіб свого існування, використовуючи свою біологічну інфраструктуру як ґрунт, на якому вона зможе будувати та формувати нові характеристики та здібності будь-яким способом, яким захоче та побажає; використовувати різні матеріали, навіть неорганічні, а також інгредієнти флори та фауни. Таким чином, межі між видами та матеріалами планети будуть скасовані.
Тому ми розуміємо, що це не просто питання подальшого технологічного розвитку, а створення нової антропології з непередбачуваними наслідками для людини і суспільства. Використовуючи можливості технологій, сучасна людина намагається змінити свою власну онтологію, втрутитися в людську природу, виправити її, наділити її фізичними та розумовими здібностями, що виходять за межі її природних можливостей, скасувати старість та смерть. Він спрямовує еволюцію і перетворює її на свідому програму маніпулювання та подолання природи. Так створюється металюдина, людська істота зі «надлюдськими» здібностями, що знаменує кінець людини, яку породила природа.
Очевидно, що коли трансгуманізм переможе, гуманізм перестане бути домінуючою філософією, оскільки людина розглядатиметься як щось, що нічим по суті не відрізняється від інших форм існування. Здається, він навіть робить його недійсним, оскільки вважає, що людські якості можуть бути перенесені і на неорганічну матерію. Механічні системи, які функціонуватимуть подібно до людського мозку, зможуть розвинути основні характеристики людини, такі як самосвідомість, вільна воля і переживання емоційних станів, одночасно вимагаючи відповідної етичної оцінки.
Цей трансгуманістичний соціальний уявний рух, глибоко вкорінений у соціальних інститутах і в сьогоднішній культурі позитивних наук, схоже, став релігією; у нього є свої святі місця, такі як Кремнієва долина або Google Labs, свої святі, такі як Обрі Ді Грей або Рей Курцвейл, які старанно трудяться заради трансгуманізму, свої пророки-візіонери, такі як Наташа Віта-Мор та Макс Мор, свої первосвященики, такі як Ілон Маск. Пророки і мудреці науки та наукової уяви культивують у світі месіанське очікування того, що незабаром люди будуть позбавлені постмодерністських страждань за допомогою доброзичливого, безособового надрозуму, який швидко розвине біотехнологічні вдосконалення аж до так званого «безсмертя».
Насправді сучасні трансгуманісти не є чимось новим. Вони просто намагаються побудувати нову вавилонську вежу, щоб досягти «небес» і таким чином забезпечити собі «ім’я» (Бут. 11:4). Ті, старі, використовували технології свого часу, цеглу та глину, тоді як нові претенденти на Вавилонську вежу використовують штучний інтелект, генну інженерію та інші сучасні технології. Що ще намагається зробити трансгуманізм у наші дні, окрім як реалізувати за допомогою можливостей технологій початкову демонічну брехню самотеїзму: «Ви будете, як боги» (Бут. 3:5)? Сп’янілий своїми «успіхами» і сп’янілий справами своїх рук, він хвалиться, що тепер він «бог»! Ти ублюдок! З усіма співчуваючими!
Не треба мати особливу мудрість, щоб зрозуміти, що майбутнє людства здається не просто похмурим, а кошмарним! Його визначатимуть два основні чинники: автоматизація всіх видів людської діяльності та роботизація людини. Безумовно, трансгуманізм є природною еволюцією європейського Просвітництва, атеїстичного гуманізму, що є першою спробою автономії людини від Бога. Очевидно, це завершення, торжество атеїстичного гуманізму, провісник другої «смерті Бога» і, на жаль, дегуманізації людини. Машини приходять на зміну Богові та людині.
Виникає питання: якою буде наша позиція перед цією новою похмурою соціальною реальністю? Чи усвідомлюємо ми, що ця форма нелюдяності в сучасному світі не має нічого спільного з нашою християнською вірою?
Євдокія Августину, філолог-богослов
Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»
Джерело: ΑΚΤΙΝΕΣ