+ ВАРФОЛОМІЙ, з Божої милості Архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх

До повноти Церкви

Нехай благодать і мир Господа нашого і Спасителя Ісуса Христа,

 а також наша молитва, благословення і прощення будуть з усіма вами.

***

Всечесні браття-ієрархи та благословенні діти у Господі!

Знову, з волі та благодаті Бога, Подателя всіх благ, ми вступаємо у Святу і Велику Чотиридесятницю — благословенний час посту та покаяння, духовної пильності та подорожі разом із Господом до Його добровільних страждань, аби досягти поклоніння Його славному Воскресінню та стати гідними нашого власного переходу від земного до «того, чого око не бачило, вухо не чуло і що на серце людині не спадало» (1 Кор. 2:9).

У ранній Церкві Свята і Велика Чотиридесятниця була періодом підготовки оглашенних, яких хрестили під час Божественної Літургії на Пасхальне свято. Цей зв’язок із хрещенням зберігся у розумінні та переживанні Великого посту як періоду покаяння, що описується як «оновлення хрещення», «друге хрещення», «угода з Богом на нове життя», тобто як відродження дарів хрещення та обітниці Богові про початок нового способу життя. Богослужіння та гімни цього періоду пов’язують духовну боротьбу вірних з очікуванням Господньої Пасхи, де сорокаденний піст випромінює аромат пасхальної радості.

Свята і Велика Чотиридесятниця — це можливість усвідомити глибину та багатство нашої віри як «особистої зустрічі з Христом». Слушно підкреслюється, що християнство є «вкрай особистим», хоча це не означає, що воно «індивідуалістичне». Віруючі «зустрічають, пізнають і люблять одного й того самого Христа», Який «єдиний і лише Він один явив справжню і досконалу людську особистість» (Миколай Кавасіла). Він кличе всіх людей — і кожного особисто — до спасіння, щоб відповідь кожного завжди була «укорінена в спільній вірі» і водночас «була унікальною».

Пригадуємо слова святого апостола Павла: «І вже не я живу, а живе в мені Христос; а що тепер живу в тілі, то живу вірою в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене» (Гал. 2:20). Тут слова «у мені», «мене», «для мене» не суперечать словам «у нас», «нас», «для нас», які стосуються нашого «спільного спасіння». Апостол свободи, вдячний за небесні дари свого відродження у Христі, «приймає спільне як особисте», подібно до того, як Предвічне Боже Слово втілилося, було розп’яте і воскресло «особисто для нього».

Наш досвід віри є «унікальним» і «глибоко особистим», як свобода, дарована нам Христом, і водночас «сутнісне церковним», тобто досвідом «спільної свободи». Найсправніша свобода у Христі проявляється як любов і конкретна підтримка нашого ближнього — як це описано в Притчі про доброго самарянина (Лк. 10:30–37) і в Євангельському оповіданні про Страшний суд (Мт. 25:31–46), а також як повага і турбота про світ, як євхаристичне ставлення до творіння. Свобода у Христі має як особистий, так і вселенський вимір, який особливо розкривається під час Святої і Великої Чотиридесятниці у розумінні аскези та посту.

Християнська свобода як екзистенційна автентичність і повнота не передбачає похмурої аскези, життя без благодаті й радості, «ніби Христос ніколи не приходив». Крім того, піст — це не просто «утримання від їжі», а «відречення від гріха», боротьба проти егоїзму, вихід із замкненості на собі до любові до ближнього, «серце, що палає заради всього творіння». Цілісність духовного життя підтримується переживанням Великого посту як подорожі до Пасхи і як передсмаку «славної свободи Божих дітей» (Рим. 8:21).

Молимося, щоб Спаситель наш Ісус Христос сподобив усіх нас гідно пройти шлях Святої і Великої Чотиридесятниці в аскезі, покаянні, прощенні, молитві та благочестивій свободі. І завершуємо словами нашого духовного отця, спочилого митрополита Халкедонського Мелитона, сказаними під час Божественної Літургії в Сиропусну неділю 1970 року в Афінах:

“Коли ми входимо у Святу Чотиридесятницю, нас чекає в її кінці видіння, чудо і досвід Воскресіння — найглибший досвід Православної Церкви. Давайте прямуємо до цього видіння і переживання, але не без отримання і дарування прощення, не лише з постом від м’яса та олії, не з почуттям лицемірства, а з Божественною свободою, у дусі та істині, у дусі істини, в істині духа”.

Свята і Велика Чотиридесятниця 2025 року

+ ВАРФОЛОМІЙ, Архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх

Смиренний молитовник за всіх перед Богом