«НУДЬГА – ЦЕ РОЗСЛАБЛЕННЯ ДУШІ», – ПРЕПОДОБНИЙ ІОАН ЛІСТВИЧНИК

1. Нудьга – це розслаблення душі, недбання про подвиги, одвернення від обіту; ублажителька мирян, наклепниця на Бога яко немилосердного і нелюдяного. В псалмоспіві вона недоладна, в молитві немічна, в тілесному служінні кріпка, як залізо, до праці нелінива, до послуху швидка й охоча.

2. Чоловік, що перебуває у послусі, не знає нудьги й за посередництвом чуттєвого досягає поступу в духовному.

3. Спільнотне життя – ворог нудьги, а мужеві безмовному вона постійна співжителька: раніш смерти не відступить вона від нього і до самої кончини не перестане поборювати його. Побачивши келію самітника, вона посміхається і, наблизившись, оселяється там. Continue reading

ВШАНУВАННЯ ПЕРШОМУЧЕНИКІВ КИЇВСЬКИХ ФЕДОРА І ЙОГО СИНА ІОАНА

12/25 липня Київське Православ’я вшановує першомучеників Київських Федора і його сина Іоана

Наступного дня, після пам’яті святої рівноапостольної княгині Київської Ольги і за три дні до дня пам’яті Великого Київського князя Володимира за церковним календарем майже непомітно звершується пам’ять перших київських мучеників-християн. Continue reading

АРХОНТИСИ І МИРОНОСИЦІ РУСИ-УКРАЇНИ

«Ся Ольга була предвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світом. Вона бо сіяла, як місяць уночі. Так ся між невірних людей світилася, як перло в багні, бо були вони закаляні гріхом, не омиті святим хрещенням, а ся омилась святою купіллю, скинула з себе гріховну одіж ветхого Адама і в нового Адама втілилась, що ним є Христос. Речім же до неї: “Радуйся, руськеє пізнання Бога! Стали ми початком примирення з ним”. Вона бо першою увійшла в царство небеснеє із Русі, і її восхваляють руськії сини яко зачинательку бо й по смерті молилась вона Богові за Русь. «Праведних же душі не вмирають». Як ото сказав Соломон: “Коли хвалять праведника, – веселяться люди», «безсмертною бо є пам’ять його”, коли признається він Богом і людьми” (Із Літопису Руського) Continue reading

ПРЕПОДОБНІ ДІОНІСІЙ РИТОР І МИТРОФАН

День святкування 9/22 липня

1. Преподобний Діонісій Ритор (+ 1606).

Преподобний Діонісій Ритор народився на початку XVI століття. Він отримав прекрасну освіту, в результаті чого отримав прізвище «Ритор». Чернецтво святий прийняв у відомому Студійському монастирі: «Бажаючи більш досконалого життя в тиші, пішов на Святу Гору Афонську». Спершу Діонісій оселився в скиту Карієс, потім – в скиту Святої Анни, але врешті-решт пішов в пустельну обитель, де зараз знаходиться Малий скит Святої Анни. Тут разом зі своїм учнем, преподобним Митрофаном, він трудився в печері, в якій у наші дні був побудований храм. Тут святі перебували до кінця своїх днів. Вони вважаються першими мешканцями цього скиту, в наслідок чого удостоїлися особливого шанування. Continue reading

БОЛГАРСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА – ІНСТРУМЕНТ РОСІЙСЬКОГО ВПЛИВУ В РЕГІОНІ?

Кому слугує Болгарська православна церква – православним християнам у Болгарії чи іноземним геополітичним інтересам? Це питання знову виходить на перший план після дій Святого синоду БПЦ в останні місяці. Через своє керівництво БПЦ займає неприйнятну позицію в регіональному політичному конфлікті. Continue reading

АПОСТОЛ ФИЛИМОН

Пам’ять 6/19 липня

Филимон був заможним християнином з міста Колоси, що навернений до християнської віри апостолом Павлом, але не в Колосах, які Павло до того моменту ще не відвідав, а в іншому малоазійському місті, можливо, в Ефесі, де Павло жив довгий час. Не тільки Филимон, а й його родина, син Архип і раб Онисим, були навернені Павлом до Христа. Цей факт підтверджується в 19-му вірші послання Павла до Филимона: «… що і ти самого себе мені винен». Филимон відрізнявся «любов’ю і вірою, яку мав до Господа Ісуса і до всіх святих», і яку незабаром показав, «заспокоївши серця святих» (Флм. 1:5-7). Continue reading

АПОСТОЛ ПЕТРО, СИЛЬНА І ПОРИВЧАСТА ОСОБИСТІСТЬ

Апостол Петро походив з Вифсаїди (Ін. 1:45) недалеко від Генісаретського озера, де він разом зі своїм братом Андрієм, який також став Апостолом, займалися рибальством. З ними були і інші два майбутніх Апостола – Яків та Іоан, сини Зеведеєві (Мт. 4:18).

У каталогах всіх Євангелій Петро спочатку іменується Симоном (Мт. 10: 2, Мк. 3:16, Лк. 6:14), в той час як інші книги Нового Заповіту називають його Симеоном (Дії 15:14, 2-е Петра 1:1). Кілька разів апостола називають Симоном Петром (Мт. 10: 2, 16:16, Мк. 3:16, Лк. 6:14, Ін. 1: 40,6: 68, 13: 6, 8:24, 18:10 ), а також Кіфой (1 Кор. 1:12,3:12, 9:5, 15:5, Гал. 1:18, 2:9, 11:14). Continue reading

УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ Й КОЗАКИ ПРО БЕРЕСТЕЙСЬКУ УНІЮ

Дехто вважає, що Берестейська унія 1596 р. не встановлювала, лиш відновлювала церковну єдність, та що так її сприймали тодішні мешканці теперішньої України й Білорусі. Чи справді це так? Безперечно, ні, бо майже всі наші видатні історики (і не тільки вони) діаметрально інакше висвітлюють і оцінюють цю драматичну подію. Одним із них був покійний львів’янин Іван Крип’якевич, котрий висловився про ней ось так:  Continue reading

ДЕНЬ ІВАНА КУПАЛА І ХРИСТИЯНСЬКЕ СВЯТО РІЗДВА ЧЕСНОГО І СЛАВНОГО ПРОРОКА ПРЕДТЕЧІ ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА

(24 червня / 7 липня)

Іоан Хреститель народився неподалік Єрусалима в містечку Ютта. Батько його Захарій був іудейським священиком, а мати Єлизавета — дочка рідної сестри святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи: заповіді й настанови Господні. Дітей не мали вони, бо Єлизавета неплідна була, та й віку обоє були похилого. Continue reading