ПЕРЕКЛАД ТА ВИДАННЯ ТВОРІВ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО В КИЇВСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ МИТРОПОЛІЇ (ХІ – XVII стст.)

Питання перекладів творів Святих Отців Церкви на теренах Київської православної митрополії є надзвичайно важливим та цікавим, бо саме через подібні зразки старовинної писемності можна дослідувати формування релігійної термінології білоруської та української мов, а також певний напрямок богословської думки наших предків. Нажаль, хоча існує досить багато описань рукописів та стародруків Київського Православ’я ХІ – XVII ст.ст., саме історична бібліографія по окремим Святим Отцям відсутня. У цій короткій статті ми попробуємо викласти коротку бібліографічну історію видань творів святителя Іоана Золотоустого, що побачили світ у ХІ – XVII ст.ст. Continue reading

АКАФІСТ ПРЕСВЯТІЙ БОГОРОДИЦІ

На офіційному літургійному мові цей акафіст називається «несідальної піснею», оскільки віруючі під час його виконання повинні були стояти. Так, і словами, і положенням тіла, виражається повагу, особливе благоговіння і подяку по відношенню до Тієї, Кому ми звертаємо наші радісні вітання. Continue reading

ПОЧАТОК ШЛЯХУ

Якщо ти зміг сповідатися і з ласки Божої відмився від бруду своїх гріхів, не думай, що цим все закінчилося, що це межа духовного очищення.

Ні! Не дай цієї думки приспати твій розум! Сповідь – це не кінець. Навпаки, все тільки починається: велика свята боротьба в надії стати благоугодним Господу. Continue reading

«НІЩО ТА НЕ ВІДНІМЕ У ВАС НАДІЮ»

Мета життя кожного з нас – стати досконалим і святим, бути щирими дітьми Божими і удостоїтися Царства Небесного. Але давайте задумаємося: може, заради нашого нинішнього життя ми позбавляємо себе життя майбутньої, може, заради життєвих турбот і клопотів ми нехтуємо нашою головною метою? Continue reading

ПОЧУЙ СЕБЕ!

Єдність душі і розуму робить наше людське єство унікальним. Ніколи раніше не існувало людини, що абсолютно схожа на тебе, і такого ніколи не буде. Кожен з нас єдиний у всій людській історії.

Однак можна заперечити: «Незамінних немає!» Continue reading

ПРОПОВІДЬ ХРЕСТА

Проповідь Хреста в усі часи вважалася чимось парадоксальним. В нашу епоху, обожили зручність і добробут, ця проповідь здається не тільки безглуздою, але й несумісною з людською логікою. Вона спростовує наші життєві підвалини, пов’язані з гонитвою за щастям і благополуччям. Однак Євангеліє наполегливо проповідує слова Христа: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме хрест свій і йде за мною». У самозреченні та піднятті свого хреста виявляється наше справжнє покликання і призначення. Гучні і легкі заклики цього світу, що зводили нас на початку, зрештою нас розчаровують, вводячи нас в оману і спотворюючи справжній сенс життя. Вони доводять марність усіх людських прагнень, якщо вони не пройняті духом Божим. Continue reading

УКРАЇНОМОВНИЙ «ЧИН СВЯТОГО ХРЕЩЕННЯ І МИРОПОМАЗАННЯ» 1930 р. (можна скачати видання)

Після того, як постановою Священного синоду Польської Автокефальної Православної Церкви від 3 вересня 1924 р. було дозволено богослужіння на національних мовах, розпочалася активна праця по перекладу богослужінь, зокрема чинів Требника. Continue reading

ЩО ТАКЕ ЛІТУРГІЯ РАНІШОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ?

Наша Церква постановила кожну середу і п’ятницю Великого посту служити літургію Ранішосвячених Дарів. Під час цієї літургії не здійснюється Жертва – перетворення хліба і вина в Тіло і Кров Христові.

Чесні Дари, хліб і вино, вже готові, освячені заздалегідь під час недільної Божественної літургії (звідси й назва: «Ранішосвячених Дарів»), а значить – вже перетворені в Тіло і Кров Христові і даються віруючим під час Причастя. Continue reading

ПРО ПІСТ ОТЦІВ-ПУСТЕЛЬНИКІВ

Благодать Божа вказала моєму серцю прийти в це благословенне місце в лютому рятівного 1910. Я побажав відправитися в Кавсокалівійскій скит, де здійснювали свій чернечий подвиг мої земляки: преподобний Акакій, а також два брати ієромонаха, духовним батьком яких був Пантелемон [1], преподобних і доброчесних монах, 103-річний старець, ймовірно, найстаріший з усіх нині живих святогорців.

Після прибуття на Святу Гору я прийняв тверде рішення вести аскетичне життя і по суші відправився з монастиря Дафні в Кавсокалівійскій скит. Проходячи, однак, повз святого монастиря Діонісіат, де в той день відбувалися похорони престарілого ієродиякона, я був вражений порядком, що панував тут, надихнувся аскетичним духом і місцевою природою. В результаті я прийняв рішення залишитися тут, поклавши на преблагого Бога і чесного пророка Предтечу надії на своє спасіння. Continue reading

СВЯТІ БЛАГОВІРНИЙ КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

Пам’ять 20 лютого / 5 березня

Літописець у ХІ столітті записав: «Отож приспів Ярославу кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий [день], в суботу першої неділі посту, в святого Феодора [Тірона] день. Всеволод тоді опрятав тіло отця свойого, положив на сани, і повезли [його] до Києва. Попи по обичаю співали співи, і плакали по ньому всі люди. І, принісши, положили його в раці мармуровій у церкві святої Софії. І плакав по ньому Всеволод і люди всі. Жив же усіх літ Ярослав сімдесят і шість». Continue reading