Пам’ять 24 липня / 6 серпня
«Чи бачите, браття, як висока покірність старшому братові? Якщо б вони опиралися, то навряд чи б спромоглися такого дару від Бога. Багато нині юних князів, хто не кориться старшим і за опір їм бувають забиті. Але вони не уподібнюються благодаті, якої удостоїлися ці святі».
Нестор Літописець Continue reading
26 вересня / 9 жовтня – відзначаємо пам’ять святого апостола і євангеліста Іоана Богослова
Святий апостол і євангеліст Іоан походив із Віфсаїди Галілейської, був сином Заведея – риболова і Саломії та меншим братом Якова Заведеєвого. Батьки Якова та Іоана були люди благочестиві, не багаті, прості і підкорені волі промислу Божого. Таким був і сам Іоан Богослов. Про Спасителя Іоан дізнався з свідчень про Нього Іоана Хрестителя. Коли ж Предтеча, вказуючи на Господа, вигукнув: «Ось Агнець Божий» (Ін. 1:36), то двоє із учеників пішли за Ісусом, і серед них був Іоан. Continue reading
Святкуємо день святих страстотерпців князів Бориса і Гліба кілька разів протягом року. Але 6 серпня згадуємо їх мучеництво від намови брата Святополка Окаянного. Ці, на перший погляд трагічні події у ще молодій християнській державі, відбувалися більше тисячі років тому, відразу після смерті рівноапостольного князя Володимира Великого. У просвітителя Руси було дванадцять синів, серед них наймолодшими Борис і Гліб від дружини грекині. Перед своєю смертю Володимир покликав до Києва Бориса, якого дуже любив, і чуючи недомагання, навіть хотів передати йому трон. Continue reading
Святий Марк Євгенік, богонатхненний святитель Ефеський, полум’яний захисник і непохитний стовп Православної віри.
Серед освічених ієрархів, великих вчителів і полум’яних поборників Православної Церкви чільне місце займає шанований Церквою 19 січня святий Марк євгеніки, єпископ Ефеський борець, що став нехибне єдиним захисником, полум’яним поборником і хранителем віри Православних греків проти впливу і загрози з боку західного папізму. Ось чому він був великим благодійником і блискучим захисником грецького народу, оскільки тримав на своїх плечах всі духовні багатства Православ’я, стаючи «знаряддям Утішителя», «богомовною трубою богослов’я», «поборником благочестивих догматів», «найгарячішим прихильником переданого Святими Отцями сповідання Символу Віри», «викривач папської зарозумілості», «струмка річка благочестивих творінь». Continue reading
Святий Діонісій, єпископ Егінській, Закінфській чудотворець (17/30 грудня)
Юнак зі знатної родини залишає світ і йде в монастир. Зрозуміло, це здається незвичним і дивним не тільки зараз, але і в будь-яку епоху. Природним та звичним для такої дитини вважається досягнення соціального добробуту, продовження справи батька і збереження сімейних традицій. Однак знаходяться молоді люди, які йдуть наперекір батькам, виходячи за рамки звичного і долаючи людські стандарти. Вони є, як каже Ісус Христос, «хто може вмістити» (Мт. 19:12), але не тільки за допомогою своєї волі та сили, а озброївшись Божественною благодаттю. Continue reading
Для нас він не Санта-Клаус, він – як наш великий предок. Ми відчуваємо, що знаємо його особисто. У 305 році кілька ченців з Анатолії (Мала Азія) прибули Бейт-Джалі та заснували невеличкий монастир з церквою, освяченої на честь великомученика Георгія. Це було до заснування монастиря преподобного Сави в пустелі на схід від Віфлеєма в ущелині Кедрон у Мертвого моря. У ченців тут було кілька печер та декілька будинків. Continue reading
Кондак 1
Обраний угоднику Божий, преподобний отче Лаврентіє, прийнявши благословення від Божої Матері, прийшов ти у святе місто Чернігів, щоби оселитися у обителі Пресвятої Трійці, де зійшов на тебе Дух Святий. Вигнання перетерпів ти і, безліч словесних овець зібравши, поживою слова Божого їх підживив і до Христа привів. Маючи відвагу перед Святою Трійцею, не переставай молитися за нас, щоби позбавитися нам від усяких бід і скорбот, та повсякчасно співати до тебе: Радуйся, преподобний отче наш Лаврентію, швидкий помічнику і молитвенику за тих, хто до тебе звертається. Continue reading
Пам’ять 7/20 лютого
Дивовижний єпископ Парфеній був сином Христофора, який служив дияконом в одній з церков Мелітополя. Сам Парфеній не отримав світської освіти. Проте, він з великою старанністю слухав Святе Письмо, за що вже ранньому віці удостоївся відвідин Божественної благодаті. У ті роки він ще не явив світові свої чесноти, щосили намагаючись бути непомітним. Парфеній почав творити чудеса, коли йому виповнилося 18 років. Зверніть увагу, наскільки очевидно його людинолюбство. Неподалік від його будинку розташовувалася гавань, куди він ходив рибалити. Однак спійману рибу він не їв і не віддавав її знатним людям. Навпаки, він продавав її, і всі виручені з продажу гроші роздавав бідним. Таким чином, завдяки цій допомозі, він удостоївся вінця святого людинолюбства. Continue reading
День пам’яті – 24 липень / 6 серпня
Свята великомучениця Христина була родом із Тиру Сирійського. Вона була дочкою могутнього воєначальника на ім’я Урвану. Її батько побудував вежу та помістив в ній свою дочку. Він також розмістив у ній золотих і срібних ідолів, наказавши дочці приносити їм жертву. Але вона розбила ідолів та роздала уламки срібла і золота бідним.
За ці вчинки власний батько піддав Христину найжахливішим і нелюдським тортурам, після чого кинув її у темницю. Там, за його наказом, дівчину залишили вмирати голодною смертю. Але великомучениця годувалася їжею, яку приносив їй ангел Господній, і незабаром рани її зцілилися. Потім її кинули в море, де вона отримала святе хрещення від Самого Господа, а ангел Господній проводив її на сушу. Але як тільки стало відомо, що свята вціліла, Урвану знову наказав кинути в темницю. А, тієї ж ночі цей батько-мучитель помер страшною смертю. Continue reading
«Думка за морями, а смерть за плеча’ми», – таким прислів‘ям закінчив один із останніх своїх листів до приятеля о. Феолога митрополит Ростовський Димитрій Туптало, українець, син козацького сотника і автор багатотомних «Четій-Міней», житій святих. Сім років, вісім місяців і двадцять шість днів святитель керував Ростовською кафедрою в Росії (1701-1709). Іншу, значно більшу, частину свого життя він прожив в Україні. Був великим проповідником, ігуменом багатьох монастирів на Чернігівщині та у Києві. Майбутній святитель у сані ієромонаха і, як проповідник, відвідав білоруські та литовські землі. Continue reading