Для нас він не Санта-Клаус, він – як наш великий предок. Ми відчуваємо, що знаємо його особисто. У 305 році кілька ченців з Анатолії (Мала Азія) прибули Бейт-Джалі та заснували невеличкий монастир з церквою, освяченої на честь великомученика Георгія. Це було до заснування монастиря преподобного Сави в пустелі на схід від Віфлеєма в ущелині Кедрон у Мертвого моря. У ченців тут було кілька печер та декілька будинків.
Святий Миколай жив тут з 312 по 315 рік. Він приїхав на Святу Землю як паломник. У Єрусалимському Патріархаті до цих пір зберігається текст, який він написав своєю рукою. Одного разу під час молитви святий Миколай почув голос Божий: Святий Дух закликав його повернутися назад в Малу Азію, в місто Миру, де незабаром після свого повернення, у 317 році він був висвячений на єпископа
І. Небесний покровитель Бейт-Джала
Церква св. Миколая в м. Бейт-Джала, побудована на місці його печери.
За свою історію місто Бейт-Джала багаторазово опинявся в оточенні загарбників. Містяни хоробро захищали його від нападів. Кожен раз, коли нападники намагалися увірватися всередину, їх зупиняв Старець зі списом або пикою. Здавалося, що навіть гілки оливкових дерев навмисне б’ють загарбників по обличчю. Пізніше нападники розповідали, що їх кулі не потрапляли в містян і що вони не змогли перемогти це місто через якогось старця. А цим Старцем був ніхто інший, як сам святий Миколай.
Святитель знову і знову захищав це місто і під час Першої, і під час Другої світової війни, коли його бачили тих, що моляться в небі, щоб уберегти людей від біди.
Місцеві жителі також розповідають, що бачили, як він ловив бомби, націлені на Бейт-Джалу після проголошення незалежності Ізраїлю в 1948 році. Багато жителів сховалися в церкві, і в черговий раз було помічено, що святий Миколай відводить бомби від храму, захищаючи людей. Один з жителів говорить: «Жодна бомба не впала на Бейт-Джалі. Була пошкоджена тільки вежа церкви святого Миколая. Ми знаємо, що саме святий Миколай врятував Бейт-Джалу від жахів військового часу.
ІІ. Допомога літньої жінці
Одна літня жінка з Бейт-Джала на ім’я Аллушія прийшла помолитися до церкви святого Миколая. Втомившись від довгої молитви, вона присіла на лавочку та задрімала. Тим часом церковний сторож, за своїм звичаєм, замкнув храм на ніч та пішов. Він не помітив там сплячу жінку.
Прокинувшись, Аллушія зрозуміла, що двері храму закриті і що вона не може вийти. Вона підійшла до ікони святого Миколая і попросила його про допомогу. «Отче Миколай, допоможи мені, будь ласка, вийти звідси … У мене вдома тісто в мисці, і син залишиться без вечері …». Раптом вона побачила, що святий спустився з ікони! Він провів її до виходу і відкрив спочатку внутрішні, а потім і зовнішні двері. Коли вона йшла з храму, він сказав: «Передай сторожу, щоб він прийшов і замкнув двері».
Жінка підійшла до сторожа і передала йому слова святого: «Абу Юсуф, святий Миколай просить тебе закрити двері на замок». «Але я вже замкнув їх, жіночка», – відповів сторож. Жінка наполягала на своєму, і, врешті-решт, він з небажанням відправився в церкву. Яке ж було його здивування, коли він побачив, що масивні двері храму відкриті. Тільки тоді він повірив, що це справжнє диво!
о. Георгій Шаван, священик храму св. Миколая в місті Бейт-Джала
Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»