Для наших роздумів в дні Великого посту хотілося б представити зовсім невеличку картину страждань Христа Спасителя. Коли солдати пов’язали Ісуса Христа в Гефсиманському саду була глибока ніч. Перед тим минув тяжкий і довгий день. Учні Спасителя протягом цього незвичайного дня настільки стомились, що не мали ніякої вже сили перебороти сон. Ісус у цей час переживав боріння у Гефсиманії. Молився. І ось тепер зв’язаний, він опинився в руках Своїх ворогів. Його поставили спочатку перед синедріоном. Повідомлення про те, що Ісуса Христа спочатку відвели до первосвященика Анни є тільки у святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. Анна був призначений первосвящеником в 6-му році після Р. Х. володарем Сірії Каїрінієм і залишався на цій посаді до того часу, поки не був її позбавлений прокуратором Юдеї Валерієм Гратом. За юдейськими законами первосвященик повинен був залишатися на цій посаді пожиттєво, однак римляни не хотіли, щоб влада так довго належала одній людині, і тому досить часто міняли первосвящеників. Так, спадкоємцями Анни один за одним були п’ять його синів, і, насамкінець, його зять Каяфа. Однак відомо, що Анна зберігав “закулісну” владу. Це видно з того, що перше аніж віддати Ісуса формальному суду, Його привели до Анни, бо і дім останнього знаходився на шляху до первосвященика Каяфи. Continue reading
Tag Archives: УПЦ КП
ПОІМЕННЕ ПОМИНАННЯ ВЛАДИ НА ЛІТУРГІЇ В ТРАДИЦІЇ КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я
Підставою написання цієї невеликої статті стала дискусія про іменне поминання глави держави під час Святої літургії, а особливо під час Великого входу, що виникла через відновлення подібного поминання в Московському Патріархаті.
У процесі дискусії, яка розгорнулася в соціальних сітках, деякі священики Української Православної Церкви Київського Патріархату та українські науковці поставили під сумнів як канонічність подібного поминання влади, так і існування подібної історичної традиції в Київському (Українському та Білоруському) Православ’ї. Для справдження або заперечення подобного ствердження ми звернулися до деяких рукописних, а головним чином до друкованих Служебників Київської Православної митрополії XIV – XVIII століть, а також зробили спробу дослідити виникнення сучасної форми поминання. При цьому ми абстрагуємося від конкретних осіб глав держав, як історичних, так і сучасних. Continue reading
ПРОПОВІДЬ НА БЛАГОВІЩЕННЯ БОГОРОДИЦІ
«Радуйся, Ліствице Небесна, що нею зійде Бог. Радуйся, Бога невмістимого Вмістилище. Радуйся Одушевленний Раю, що зростив нам цвіт Нетління».
Сьогодні, улюблені во Христі брати і сестри, коли Свята Православна Церква оспівує Преславне Благовіщення Архангела Гавриїла Пречистій і Преблагословенній Діві Марії. Наше серце б’ється як джерело, і з нього витікають ріки живі, сповненні трепетного почуття любові і благоговіння перед цим, чистим як ранкова роса, проникливим, як Божа мудрість, поглядом, повним миру і благочестя. Continue reading
ПРО РОЗП’ЯТТЯ І ХРЕСТ ХРИСТІВ
Середина Великого посту завжди присвячена особливому шануванню Чесного і Животворчого Хреста Господнього. З давніх-давен на середину храму виноситься хрест для поклоніння і весь тиждень, який носить назву «хрестопоклонного», Церква закликає вірних роздумувати про страждання та розп’яття Христа Спасителя. Так само вона нагадує нам, що вже настають «названі» тижні Великого посту: «хрестопоклонний», «поклонний», «вербний» і «страсний», які невпинно наближатимуть нас до Світлого Христового Воскресіння.
До великої Голгофської жертви смерть на хресті була ганебною. На таку кару засуджувались явні злодії і раби-бунтарі. У Старому Завіті про смертну кару на хресті було сказано, що «проклятий перед Богом усякий повішений на дереві» (Втор. 21; 23). Цей вислів передає нам апостол Павло в посланні до галатів: «Проклятий всякий, хто повішений на дереві» (Гал. 3; 13). Наскільки ганебною була смертна кара на хресті говорить нам один із найвідоміших римських проповідників Ціцерон: «Око римського громадянина не повинне бачити хреста, вухо його не повинне чути про нього і сама згадка про хрест повинна бути згладжена із його пам’яті». Continue reading
СЬОГОДНІ, 1 КВІТНЯ, 207 РОКІВ ТОМУ НАРОДИВСЯ МИКОЛА ГОГОЛЬ
«Гірким словом моїм посміюся» ці слова з книги пророка Ієзикіїля викарбуванні на могильній плиті Миколи Гоголя. Ця своєрідна єпитафія наче підводила підсумок усього його життя, яке без сумніву закінчилося переможно. Сьогодні ще раз і по-новому ми переосмислюємо творчий доробок літературного митця. Колись у ті радянські часи про Гоголя говорили, як про висміювача всіх пороків вищої касти тодішнього російського суспільства, а значить і борця за інтереси знедоленого простого люду, який томився під гнітом кріпацтва. Тепер у цій суперечливій постаті ми бачимо і глибоко-віруючу людину. Continue reading
ПРО МОЛИТВУ В ГЕФСИМАНСЬКОМУ САДУ
Споглядаючи цього святого вечора Голгофу, яка стоїть посередині храму, давайте ми на хвильку своїми думками перенесемося до Гефсиманського саду. Станемо серед нього і заглибимося в його незвичайну тишу. Ще кілька годин тому тут знаходився Христос з Своїми учениками, тут звучала особлива молитва нашого Спасителя – «Молитва про чашу». Христос, йдучи на гору Елеонську, промовляв до своїх учеників: «Цієї ночі всі ви спокуситеся через Мене, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці» (Мк., 14: 27), а прийшовши до Гефсиманії і взявши з собою Петра, Якова та Іоана, «… почав тужити й сумувати. І сказав їм: сумна душа Моя смертельно; побудьте тут і пильнуйте» (Мк., 14: 35-34). Христос, як людина переживав всю скорботу залишеності, тому Йому була надто важлива присутність учеників, і особливо тих, які були найближчими учнями, адже саме Петру, Якову та Іоану Господь відкрив таємниці Свого Фаворського Преображення. Continue reading
ПРО ТЕРНОВИЙ ВІНЕЦЬ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ
За читанням святого Євангелія від Матфея під час акафісту Божественним Страстям Христовим ми знову перед собою відтворюємо картини добровільних страждань і мук Христа Спасителя. Нас кожного разу хвилюють і бентежать ці події, ми намагаємось вкотре спів страждати Христу, своїми помислами бути з Ним. Назавжди перед нашим зором залишиться скривавлене Лице Христа Спасителя і терновий вінець на Його чесній главі. Цей образ майстерно, за допомогою пензля, дійшов до нас на чесних іконах та полотнах художників зі світовим ім’ям. Continue reading
СТАЛОСЬ ТЕ, ЩО МАЛО СТАТИСЬ…
Перш за все повністю підтримує, розділяю і долучаюсь до стурбованості владик митрополита Ігоря Возняка і єпископа Філарета Кучерова з приводу т. зв. квесту, чи фесту ЛГБТ, який з тріском провалився сьогодні у Львові.
Мої спостереження за Львовом впродовж майже шести років виробили таку думку про цей Богомспасений град. Львів дуже гостинне і толерантне місто, яке вміє стерпіти всім, навіть якщо й до нього приїжджають люди різних суспільно-політичних уподобань чи світоглядів. Але християнський Львів не терпить над собою наруги саме ось такого пошибу. Я не знаю хто цих людей спрямував до Львова з Києва (представників ЛГБТ-руху поліція з ганьбою посадила в автобуси і відправила назад до Києва). Зараз звучать різні думки, навіть і такі, що це була провокація чистої води проти міської влади. Треба було напевно показати, що Львів не такий вже й толерантний, як комусь здається і до цього всього потрібно було додати ще й інформаційного приводу, тобто на весь світ створити картинку про Львів, як небезпечне місто для т. зв. «вільних людей». Як ніколи темні сили колотили цими людьми з задатками режисури. Прикро, як що таке в Україні за сценарієм відбувається. Напевно ж ті, хто цей сценарій розробляв розуміли релігійний фактор і особливо те, що у греко-католиків та православних перший тиждень великого посту. Те, що так сталося, то так мало бути. Лідери церков Львова, в тому числі і я, застерігали паству уникнути будь-яких провокацій, оскільки знаємо до чого такі речі можуть призвести. Continue reading
ВЕЛИКОПОСТНІ РОЗДУМИ
В даний період, ми з вами дорогі брати і сестри, переживаємо час Великого Посту, час щирого покаяння і переосмислення свого життя. У цей спасительний час посту стараймося дивитись на життя поважно, розумно, розсудливо. Будьмо далекоглядними і серйозними. Добре обмірковуймо кожне своє слово і діло. Не думаймо, що життя — це тільки вечір у барі, на дискотеці чи на концерті модної рок-групи. Чи коли безтурботно сидиш у фотелі в теплій хаті перед телевізором чи комп’ютером. Уникаймо гультяїв-пройдисвітів, циніків та пліткарів, що насміхаються зі всіх і всього, уникаймо гордих, та егоїстів, уникаймо товариства пияків, наркоманів, картярів, розпусників, брехунів, злодіїв. Будьмо уважними і обережними, бо бачимо, що «дверима і вікнами» через засоби масової інформації протискуються цілою навалою кольорові часописи, різноманітні телепередачі, що пропагують всіляке плюгавство, розпусту і порнографію, спокушаючи тебе до зла, до гріха, до розбрату. Continue reading
ПРОПОВІДЬ НА СТРІТЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА
Дорогі браття і сестри, кому з нас не доводилося іноді спостерігати зворушливу картину: який-небудь дуже старий, згорблений, вкритий сивиною старець тримає дитя і ніжно пестить тремтячими від старості руками. Тут ми бачимо два протилежні полюси життя: початок одного і кінець другого; дві життєві зорі ранішню і вечірню, схід і захід. Коли ці протилежності існують окремо, ми чомусь не зосереджуємо на них своєї уваги, але коли ми порівняємо похилого віком старця та маленьку дитину, ця вражаюча різниця мимоволі впадає у вічі й викликає в душі тривожні почуття та думки. Від одного вже віє холодом близького кінця життя. Життєва сила, часом безрозсудно розтрачена за багато десятків років, уже ледве тліє і ось-ось згасне зовсім. А на його руках б’ється істота теж безсильна і слаба, але це безсилля стане майбутньою силою. У нього все ще попереду, і з кожним днем він буде рости і все більше розвиватися. Мимоволі думається: дідусю колись і ти був життєрадісним дитям із неприхованим запалом сил. А що тепер з тобою сталося, куди і нащо пішли твої сили? І те чарівне дитя, буде колись таким самим похилим старцем, якщо численні незгоди, що чекають тебе ще, попереду, не згублять тебе ще раніше в розквіті сил! Continue reading

