ПРОПОВІДЬ НА БЛАГОВІЩЕННЯ БОГОРОДИЦІ

«Радуйся, Ліствице Небесна, що нею зійде Бог. Радуйся, Бога невмістимого Вмістилище. Радуйся Одушевленний Раю, що зростив нам цвіт Нетління».

Сьогодні, улюблені во Христі брати і сестри, коли Свята Православна Церква оспівує Преславне Благовіщення Архангела Гавриїла Пречистій і Преблагословенній Діві Марії. Наше серце б’ється як джерело, і з нього витікають ріки живі, сповненні трепетного почуття любові і благоговіння перед цим, чистим як ранкова роса, проникливим, як Божа мудрість, поглядом, повним миру і благочестя. Continue reading

ПРО РОЗП’ЯТТЯ І ХРЕСТ ХРИСТІВ

“Розп’яття” на західній стіні з лівого боку у Володимирському патріаршому соборі м. Києва художників Павла Свєдомського та Вільгельма Котарбінського

Середина Великого посту завжди присвячена особливому шануванню Чесного і Животворчого Хреста Господнього. З давніх-давен на середину храму виноситься хрест для поклоніння і весь тиждень, який носить назву «хрестопоклонного», Церква закликає вірних роздумувати про страждання та розп’яття Христа Спасителя. Так само вона нагадує нам, що вже настають «названі» тижні Великого посту: «хрестопоклонний», «поклонний», «вербний» і «страсний», які невпинно наближатимуть нас до Світлого Христового Воскресіння.
До великої Голгофської жертви смерть на хресті була ганебною. На таку кару засуджувались явні злодії і раби-бунтарі. У Старому Завіті про смертну кару на хресті було сказано, що «проклятий перед Богом усякий повішений на дереві» (Втор. 21; 23). Цей вислів передає нам апостол Павло в посланні до галатів: «Проклятий всякий, хто повішений на дереві» (Гал. 3; 13). Наскільки ганебною була смертна кара на хресті говорить нам один із найвідоміших римських проповідників Ціцерон: «Око римського громадянина не повинне бачити хреста, вухо його не повинне чути про нього і сама згадка про хрест повинна бути згладжена із його пам’яті».  Continue reading

СЬОГОДНІ, 1 КВІТНЯ, 207 РОКІВ ТОМУ НАРОДИВСЯ МИКОЛА ГОГОЛЬ

«Гірким словом моїм посміюся» ці слова з книги пророка Ієзикіїля викарбуванні на могильній плиті Миколи Гоголя. Ця своєрідна єпитафія наче підводила підсумок усього його життя, яке без сумніву закінчилося переможно. Сьогодні ще раз і по-новому ми переосмислюємо творчий доробок літературного митця. Колись у ті радянські часи про Гоголя говорили, як про висміювача всіх пороків вищої касти тодішнього російського суспільства, а значить і борця за інтереси знедоленого простого люду, який томився під гнітом кріпацтва. Тепер у цій суперечливій постаті ми бачимо і глибоко-віруючу людину. Continue reading

ПРО МОЛИТВУ В ГЕФСИМАНСЬКОМУ САДУ

Споглядаючи цього святого вечора Голгофу, яка стоїть посередині храму, давайте ми на хвильку своїми думками перенесемося до Гефсиманського саду. Станемо серед нього і заглибимося в його незвичайну тишу. Ще кілька годин тому тут знаходився Христос з Своїми учениками, тут звучала особлива молитва нашого Спасителя – «Молитва про чашу». Христос, йдучи на гору Елеонську, промовляв до своїх учеників: «Цієї ночі всі ви спокуситеся через Мене, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці» (Мк., 14: 27), а прийшовши до Гефсиманії і взявши з собою Петра, Якова та Іоана, «… почав тужити й сумувати. І сказав їм: сумна душа Моя смертельно; побудьте тут і пильнуйте» (Мк., 14: 35-34). Христос, як людина переживав всю скорботу залишеності, тому Йому була надто важлива присутність учеників, і особливо тих, які були найближчими учнями, адже саме Петру, Якову та Іоану Господь відкрив таємниці Свого Фаворського Преображення.  Continue reading

ПРО ТЕРНОВИЙ ВІНЕЦЬ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ

За читанням святого Євангелія від Матфея під час акафісту Божественним Страстям Христовим ми знову перед собою відтворюємо картини добровільних страждань і мук Христа Спасителя. Нас кожного разу хвилюють і бентежать ці події, ми намагаємось вкотре спів страждати Христу, своїми помислами бути з Ним. Назавжди перед нашим зором залишиться скривавлене Лице Христа Спасителя і терновий вінець на Його чесній главі. Цей образ майстерно, за допомогою пензля, дійшов до нас на чесних іконах та полотнах художників зі світовим ім’ям.  Continue reading

СТАЛОСЬ ТЕ, ЩО МАЛО СТАТИСЬ…

Перш за все повністю підтримує, розділяю і долучаюсь до стурбованості владик митрополита Ігоря Возняка і єпископа Філарета Кучерова з приводу т. зв. квесту, чи фесту ЛГБТ, який з тріском провалився сьогодні у Львові.

Мої спостереження за Львовом впродовж майже шести років виробили таку думку про цей Богомспасений град. Львів дуже гостинне і толерантне місто, яке вміє стерпіти всім, навіть якщо й до нього приїжджають люди різних суспільно-політичних уподобань чи світоглядів. Але християнський Львів не терпить над собою наруги саме ось такого пошибу. Я не знаю хто цих людей спрямував до Львова з Києва (представників ЛГБТ-руху поліція з ганьбою посадила в автобуси і відправила назад до Києва). Зараз звучать різні думки, навіть і такі, що це була провокація чистої води проти міської влади. Треба було напевно показати, що Львів не такий вже й толерантний, як комусь здається і до цього всього потрібно було додати ще й інформаційного приводу, тобто на весь світ створити картинку про Львів, як небезпечне місто для т. зв. «вільних людей». Як ніколи темні сили колотили цими людьми з задатками режисури. Прикро, як що таке в Україні за сценарієм відбувається. Напевно ж ті, хто цей сценарій розробляв розуміли релігійний фактор і особливо те, що у греко-католиків та православних перший тиждень великого посту. Те, що так сталося, то так мало бути. Лідери церков Львова, в тому числі і я, застерігали паству уникнути будь-яких провокацій, оскільки знаємо до чого такі речі можуть призвести. Continue reading

ВЕЛИКОПОСТНІ РОЗДУМИ

В даний період, ми з вами дорогі брати і сестри, переживаємо час Великого Посту, час щирого покаяння і переосмислення свого життя. У цей спасительний час посту стараймося дивитись на життя поважно, розумно, розсудливо. Будьмо далекоглядними і серйозними. Добре обмірковуймо кожне своє слово і діло. Не думаймо, що життя — це тільки вечір у барі, на дискотеці чи на концерті модної рок-групи. Чи коли безтурботно сидиш у фотелі в теплій хаті перед телевізором чи комп’ютером. Уникаймо гультяїв-пройдисвітів, циніків та пліткарів, що насміхаються зі всіх і всього, уникаймо гордих, та егоїстів, уникаймо товариства пияків, наркоманів, картярів, розпусників, брехунів, злодіїв. Будьмо уважними і обережними, бо бачимо, що «дверима і вікнами» через засоби масової інформації протискуються цілою навалою кольорові часописи, різноманітні телепередачі, що пропагують всіляке плюгавство, розпусту і порнографію, спокушаючи тебе до зла, до гріха, до розбрату. Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА СТРІТЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА

Дорогі браття і сестри, кому з нас не доводилося іноді спостерігати зворушливу картину: який-небудь дуже старий, згорблений, вкритий сивиною старець тримає дитя і ніжно пестить тремтячими від старості руками. Тут ми бачимо два протилежні полюси життя: початок одного і кінець другого; дві життєві зорі ранішню і вечірню, схід і захід. Коли ці протилежності існують окремо, ми чомусь не зосереджуємо на них своєї уваги, але коли ми порівняємо похилого віком старця та маленьку дитину, ця вражаюча різниця мимоволі впадає у вічі й викликає в душі тривожні почуття та думки. Від одного вже віє холодом близького кінця життя. Життєва сила, часом безрозсудно розтрачена за багато десятків років, уже ледве тліє і ось-ось згасне зовсім. А на його руках б’ється істота теж безсильна і слаба, але це безсилля стане майбутньою силою. У нього все ще попереду, і з кожним днем він буде рости і все більше розвиватися. Мимоволі думається: дідусю колись і ти був життєрадісним дитям із неприхованим запалом сил. А що тепер з тобою сталося, куди і нащо пішли твої сили? І те чарівне дитя, буде колись таким самим похилим старцем, якщо численні незгоди, що чекають тебе ще, попереду, не згублять тебе ще раніше в розквіті сил! Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО, ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА, ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО

«Згадуйте наставників ваших які звіщають вам слово Боже»

(Євр.13.7)

Сьогодні ми з вами, дорогі у Христі брати і сестри, урочисто згадуємо наших наставників трьох великих святителів і вчителів Церкви – Василія Великого, Григорія Богослова, Іоана Золотоустого. Мало хто зрівняється з ними у силі їх віри і в чистоті життя. І не випадково християнська свідомість назавжди з’єднала ці імена апостолів єдиновірних і вчителів вселеної. Незчисленними обдаруваннями були обдаровані ці великі святителі, залишивши нам свої прекрасні творіння. Continue reading

СЛОВО СВЯЩЕНИКА У НЕДІЛЮ 36-ту ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ: ПРО ВІРУ ЯКА СПАСАЄ

Євангельське читання, яке ми чуємо в храмі у неділю 36-ту після П’ятидесятниці, 7 лютого, є слова з Євангелії від Луки (18 глава, 35-43 стихі). Апостол розповідає про те, як Спаситель Ісус Христос наближався до міста Єрихон по дорозі, де сидів один сліпий, що просив милостині. Цей нещасний, почувши про Христа, почав кричати і просити Його про помилування. Але люди, які йшли попереду примушували його замовкнути. Але він кричав ще голосніше: Сину Давидів, помилуй мене! Тоді Ісус, підійшовши до нього, сказав йому: Прозри! Віра твоя спасла тебе.У цій Євангельській події ми бачимо два цікавих моменти. Перший, коли сліпий благав про зцілення, то ті, хто чули це благання говорили йому замовкнути. Виявляється, ми можемо бути такими християнами, які перешкоджають іншим йти до Бога, звертатися до Нього. Continue reading