ПРЕПОДОБНИЙ ФЕОДОСІЙ МАНЯВСЬКИЙ

Пам’ять 24 вересня / 7 жовтня

24 вересня / 7 жовтня Українське Православ’я, разом зі всією повнотою Вселенського Православ’я, прославляє одного із славних синів землі Української – преподобного Феодосія Манявського. Преподобний Феодосій став помічником преподобного Іова Манявського в 1608 р. і вважається разом з ним засновником цієї древньої святині – Українського Афону.

З молодих літ преподобний Феодосій намагався догодити Господу Богу благочестивим, сповненим чеснот життям, виконанням заповідей Закону Божого. За Божим промислом, утікаючи від насолод суєтного світу прийшов він до преподобного Іова. У всіх монастирських трудах він був невтомним його помічником. Continue reading →

РЕАКЦІЯ НА …

Останнім часом Московським Патріархатом в Україні розпочалася компанія дискредитації єпископату Української Православної Церкви Київського Патріархату, а найбільш –  правлячого архієрея Волинської єпархії, Високопреосвященного Владику Михаїла, митрополита Луцького і Волинського, які останнім часом різко почастішали і погрубішали, тому ми не можемо не прокоментувати статтю Марка Авраменка на сайті raskolam.net під назвою «Для чого Порошенку «автокефалія»?» Continue reading →

УГЕРСЬКИЙ МОНАСТИР ЯК ЦЕНТР УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ КНИЖНОСТІ ПОЧАТКУ ХVII СТОЛІТТЯ

Доля Українського Православ’я склалася так, що історичними центрами освіти та книжності ще від Х ст. були монастирі. Саме монастирські осередки найбільш спричинилися не тільки до освіти нашого народу, а і до інтелектуальної оборони Православної віри. Не було виключенням і Прикарпаття, де на ряду з іншими монастирями з незапам’ятних часів діяв Угерський монастир, який, від 1618р. залишив значний слід у історії Українського Православ’я. Continue reading →

ПРО НЕЩОДАВНО КАНОНІЗОВАНОГО МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО ІОАНИКІЯ (РУДНЄВА) (1826-1900)

У липні 2016 р., Священний Синод УПЦ МП причислив до сонму місцевошанованих святих митрополита Іоаникія (Руднєва) – останнього з-поміж Київських митрополитів ХІХ ст. Чесно кажучи мене ця новина і здивувала, і потішила. У своєму архіві я маю про нього чимало відомостей і світлин, навіть особисту розвідку. З одного боку ним закінчувалася плеяда митрополитів на Київській кафедрі, які були росіянами за національністю. Чимось особливим вони не відзначились. Навпаки, невпинно і послідовно виконували розпорядження Святійшого урядуючого синоду щодо зросійщення Українського Православ’я. Нам належить ще почути з вуст сучасної ієрархії УПЦ МП і, особливо комісії з канонізації, в чому ж заслуга цього пересічного митрополита перед Небом? Тут хочу зазначити, що це моя особиста думка. Continue reading →

ПО МОСКОВСЬКИМ ТЕМНИКАМ. РЕФЛЕКСІЯ НА ОСТАННЮ ЗАЯВУ УАПЦ

Двадцять шостого червня 2016 р., Соборною Божественною літургією, завершився Всеправославний собор, а ще 16 червня Верховна Рада України звернулася до Вселенського Патріарха з проханням надати автокефальний статус Українському Православ’ю. І хоча «українське питання» було відсутнє в офіційній програмі, але активно обмірковувалося в кулуарах та прес-конференціях. Continue reading →

ХРЕСТОВИЙ ПОХІД НА КИЇВ

Отже, білі ходоки, отримав останні інструкції від свого вождя, вирішили довести всьому світу, що Київ – сакральне місто для них. Розуміючи, що непомітно підібратися до столиці вільних людей їм не вдасться, ходоки вирішили назвати свій хрестовий похід за «русский мир» «Хресним ходом за мир». Continue reading →

ДЕЯКІ ДУМКИ ПРО ДИВНУ «РЕЛІГІЙНУ АНАЛІТИКУ» ТА ВИЗНАННЯ ПОМІСНОГО СТАТУСУ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Ще не встигли висохнути чорнила під Зверненням Верховної Ради України до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання автокефального статусу Українському Православ’ю, як вже з’явилася «релігійна аналітика», яка доводила не тільки «неканонічність» самого звернення, а і, власне, неможливість надання Українському Православ’ю помісного статусу. Continue reading →

ПІВСТОЛІТТЯ НА ПЕРШОСВЯТИТЕЛЬСЬКІЙ КИЇВСЬКІЙ КАФЕДРІ

Коли відкрити каталог Київських православних митрополитів, то ми побачимо, що Патріарх Філарет найдовше очолює Київську кафедру. Після нього найбільше, приблизно 34 роки був на Київській кафедрі митрополит Кирило (з 1247 по 1281 рр.), а потім 22 роки, керував митрополит Фотій (з 1409 по 1437 рр.); 20 років (з 1837 по 1857 рр.) Київською кафедрою керував митрополит Філарет (Амфітеатров). Якщо взяти навіть увесь християнський світ – православний і католицький, то рівних за терміном керівництва Церквою Святійшому Патріарху Філарету також немає. Continue reading →

ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ

Сьогодні 23 квітня / 6 травня, дорогі брати і сестри, Свята Церква Христова вшановує пам’ять святого великомученика Юрія Переможця. Святий Юрій жив коло 300 року по Різдві Христовім. Він був здібний, розумний юнак, і тому, хоч він був ще дуже молодий, він уже був тисячоначальником (полковником), тобто командував 1000 вояків. Римський імператор Діоклетіян дуже високо цінив свого молодого тисячоначальника.

Коли за часів Діоклетіяна почалося переслідування (гоніння) християн, то перед Юрієм постало питання: Кого слухати? Чи слухати Царя Небесного, чи царя земного (тобто імператора Діоклетіяна)? І Юрій без вагання вибрав послух Цареві Небесному. Continue reading →

СЬОГОДНІ В ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ ОСОБЛИВИЙ ТИЖДЕНЬ ПОСТУ ЯКИЙ НАЗИВАЄТЬСЯ «СТРАСНИМ АБО ВЕЛИКИМ»

«Ось жених гряде опівночі, і блажен раб, якого застане він не сплячим, а не достойний, якого знайде недбалим..», – зі співу цього тропаря Церква Христова розпочинає богослужіння першого дня останнього тижня перед Великоднем. Continue reading →