Tag Archives: Україна

ЧИН ПАМ’ЯТІ ПРАВОСЛАВНИХ ВОЇНІВ ТА ВСІХ, ХТО ЗА ВІРУ І БАТЬКІВЩИНУ В БОЮ ЖИТТЯ ПОКЛАВ

Posted on by


Священик: Благословен Бог наш завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь

Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди є і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас (3 рази).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Пресвята Трійце, помилуй нас, Господи, очисти гріхи наші, Владико, прости беззаконня наші, Святий, завітай і зціли немочі наші імені Твого ради.


Continue reading →

ЖИТІЯ СВЯТОГО БЛАГОВІРНОГО КНЯЗЯ І ПЕРШОМУЧЕНИКА КИЇВСЬКОГО ОСКОЛЬДА, У СВЯТОМУ ХРЕЩЕННІ МИКОЛАЯ

Posted on by
Ікона святого благовірного князя і першомученика Київського Оскольда-Миколая пензля Артура Орльонова

Цього року вперше святкуємо пам’ять святого благовірного князя і першомученика київського Оскольда-Миколая.

Перше аніж остаточно хрестилася Русь-Україна рівноапостольним князем Володимиром Великим у 988 р. на зорі нашого духовного становлення та державного утвердження з’явилася постать, з якою пов’язане фактично перше хрещення Руси – це київський князь (каган) Оскольд, або ж Аскольд [1]. Ці доленосні для нашої країни події відбувалися на сто років раніше від володимирового хрещення Київської Руси і залишилися досить помітними, як у вітчизняних літописців, так і в іноземних хроністів.

Князь Оскольд став першим князем християнином, взявши для себе у купелі хрещення ім’я Миколай. Згодом він став першим київським мучеником за віру Христову. Оскольд-Миколай отримав велику милість від Бога відкрито серед київської язичницької вороже налаштованої громади сповідувати Христа.  Continue reading →

СВЯТИТЕЛЬ ВІТАЛІЙ ГРЕЧУЛЕВИЧ, ЄПИСКОП МОГИЛЕВСЬКИЙ І МСТИСЛАВСЬКИЙ (1 СІЧНЯ 1822 Р. – 14 ТРАВНЯ 1885 Р.)

Posted on by

Святитель Віталій Гречулевич. З Дмитрівської колекції портретів КПБА. Художник Семен Панпушин

Увага до єпископа Віталія Гречулевича нами привернута не випадково, оскільки в його особі поєдналися талановитий богослов і проповідник, який був українцем за походженням. У своєму розпорядженні ми маємо дві розвідки присвяченні служінню і просвітительській діяльності святителя. Перша з них була надрукована в «Журнале Московской Патриархии» число 9 за 1975 р. у зв`язку з 90-річчям з дня його упокоєння [1; с. 64-66], а друга у тому ж самому часописі № 1 за 1986 р. до 100-річчя з дня упокоєння [5; с. 17-20]. В них подано чималий біографічний і бібліографічний матеріал про видатного ієрарха Православної Церкви.

Єпископ Віталій Гречулевич народився 1 січня 1822 р. в містечку Тульчин на Поділлі (тепер районний центр Вінницької обл.) в сім`ї протоієрея Василя Яковича Гречулевича. Батько майбутнього святителя, клірик Подільської єпархії був освічений і діяльний пастир. Його проповіді свого часу були актуальними і досить помітними в церковній літературі, тому що були надруковані у 50-х роках ХІХ ст. українською мовою. Ця надзвичайна новина була помітною в церковних колах того часу, бо на українофільство дивилися тоді дивилися скоса. Тим більше що за українською мовою у Російській імперії не визнавали прав літературного громадянства. Смілива спроба протоієрея Василя Гречулевича проповідувати Христа українською мовою викликала захоплення серед українців і прихильників народної культурної свободи. Відомий слов`янофіл А. Хомяков тепло вітав це видання. Тому перший випуск проповідей протоієрея Василія Гречулевича українською мовою розійшовся досить швидко. Друге видання з`явилося у 1857 р. Цьому передувала досить серйозна праця, вдосконалення проповідей українською літературною мовою, переглядався їх зміст.  Continue reading →

З КИМ БУДЕМО ВЕСТИ ПЕРЕГОВОРИ ПРО ОБ’ЄДНАННЯ? ДУМКИ ПІСЛЯ ДИСКУСІЙ ВІДНОСНО СТОСУНКІВ УПЦ КП З МОСКОВСЬКИМ ПАТРІАРХАТОМ В УКРАЇНІ

Posted on by

Те, що в Україні мусить бути Єдина Українська Православна Помісна Церква – є аксіомою і тільки вороги української державності можуть заперечувати її. Також натуральним є питання про необхідність переговорів поміж трьома гілками Православ’я в Україні: УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ (РПЦ) МП. Саме тому, у березні цього року, з ініціативи Святійшого Патріарха Київського і усій Русі-України Філарета, Архієрейський собор звернувся до УПЦ МП та УАПЦ з черговою ініціативою об’єднання та створення в Україні єдиної Православної Помісної Церкви. Але коли з УАПЦ все більш-менш зрозуміло, то можливість переговорів з представниками Московського Патріархату в Україні викликає багато запитань та застережень у священиків і вірних Української Православної Церкви Київського Патріархату. Continue reading →

КОМУ МОВЧИТЬ МИТРОПОЛИТ ОНУФРІЙ (МП)

Posted on by

Знову в УПЦ МП створюється ореол святості, молитовності та самозречення навколо однієї, на мою думку, не дуже адекватної особи. Це сьогоднішній місцеблюститель митрополит Онуфрій (Березовський) та чи не єдиний кандидат на посаду Київського митрополита.

Ось і Юрий Павлович Черноморец часто говорить про нього, як про великого молитвеника. Але, правда, і знаходить недоліки, кажучи, що він, мовляв, настільки довго і постійно молиться, що навіть не встигає слідкувати за подіями… Та так бува затримається під куполом храму в черговому молитовному екстазі, що навіть ніяк і не зреагує на події в Україні. Нічого ніби і не відбувається… Continue reading →

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ПАТРІАРХА КИЇВСЬКОГО І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТА / EASTER MESSAGE BY PATRIARCH OF KYIV AND ALL RUS-UKRAINE FILARET (Додана англомовна версія)

Posted on by
Преосвященним архіпастирям, 
боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним
Української Православної Церкви Київського Патріархату

Дорогі браття і сестри!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Сьогодні весь православний світ святкує Воскресіння Христове – велику перемогу життя над смертю, добра над злом, правди над неправдою. Сьогодні радість воскресіння Христового святкує весь видимий і невидимий світ. Христос Воскрес! – співають ангели на небі. Воістину Воскрес! – відповідають люди на землі. Continue reading →

ПРАВОСЛАВНЕ ОПОЛЧЕННЯ: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ПОДІЛЬСЬКА КОЗАЦЬКА СІЧ»

Posted on by

Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх

Ін. 15:13

Сьогодні наша Батьківщина – Свята Україна переживає важки часи. Ворог вже окупував частину нашої землі та погрожує протягнуть агресію.

Православна Церква в Україні на багатьох історичних етапах завжди виступала тією об’єднавчою силою, яка збирала та гуртувала українців для оборони своєї Батьківщини. Архієрейські подвір’я та монастирі робилися центрами народної мобілізації, а священики ішли в бій разом з українськими вояками. Continue reading →

ТРАГЕДІЯ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА САГРИНЬ НА ХОЛМЩИНІ

Posted on by

10 березня 2014 р. в Сагрині та Турковичах відбулися відзначення 70-х роковин трагедії Сагриня, коли 9–10 березня 1944 р. сотні православних українців – мешканців Сагриня та навколишніх сіл були вбиті формуваннями Армії Крайової. На сагринському кладовищі була відслужена урочиста панахида, яку очолив Високопреосвященний православний архієпископ Люблінський і Холмський Авель з духовенством Люблінсько-Холмської єпархії. Згодом у Турковицькому монастирі був відслужений молебень свв. Мученикам Холмським і Підляським, також очолений архієпископом Авелем. Continue reading →

УКРАЇНСЬКИЙ СТАРОДАВНІЙ ЧИН ОСВЯЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ ХОРУГВИ

Posted on by

Перед освяченням військову хоругву кладуть на стіл. Коли освячення відбувається в храмі, стіл ставиться навпроти відчинених Царських врат.

Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.

Люди: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.

Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш, скарбу добра і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші. Continue reading →

ПРОВОДИ КОЗАЦЬКОГО ВІЙСЬКА (ЗА «ТРЕБНИКОМ» ПЕТРА МОГИЛИ 1646 р.)

Posted on by

Знаменитий «Требник» святителя Петра Могили, що був впорядкований і виданий в середині XVII ст., напередодні національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, яскраво відбиває історичні реалії козацької доби, зокрема, епоху безперервних воєн з Османською імперією, а також і світоглядні уявлення того часу. Зокрема, йдеться про те, що безбожні народи, які нападали на нашу землю, були не тільки ворогами православної України, всього християнського світу, а й ворогами Самого Бога, Якого вони не визнавали. Тож смерть за православну віру і Церкву була особливо почесною, особливим духовним подвигом «христолюбивого воїнства», на який ішли самовіддано і з радістю. Своїми численними перемогами над ворогом козацьке військо (як реєстрове, так і запорозьке) багато чим завдячує Українській Православній Церкві, яка і благословляла, і освячувала кожен похід на захист вітчизни. Continue reading →