Рішення президента Туреччини Ердогана про повернення храму Святої Софії Константинопольської викликала дуже великий резонанс не тільки у Вселенському Православ’ї, а й міжнародних відносинах. Сьогодні важко перерахувати публікації, у яких аналізуються підстави та наслідки подібного рішення. Однак тільки поодинокі з них спробували, нехай і опосередковано, показати сьогоднішні події як наслідок лівого лібералізму та секуляризації європейських країн [1]. Але, на нашу думку, подібний підхід для аналізу ситуації є дуже поверхневий, що залишає поза увагою справжню підставу подій в Туреччині – сучасний неосинкретизм. Саме він несе дуже велику небезпеку не тільки Православ’ю, а й загалом християнству. У цій статті ми спробуємо розібратись в проблемі та в тому, як вона може вплинути на ситуацію в Україні. Continue reading
Tag Archives: ПЦУ
БУКОВИНА У БОРОТЬБІ –УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ. ДО 30-ті РІЧЧЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЧЕРНІВЦЬКО-БУКОВИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОМІСНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.
Ви — світло світу. Неможливо сховати міста, що стоїть на вершині гори.
Мт. 5:14
Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде!
Мк. 8:34
Історія Українського Православ’я на Буковині була важкою… українці приєдналися до Київської митрополії у 993 р., і з того часу ведуть боротьбу за свою українську ідентичність. Українських православних, бо їх увесь час спробували знищити, особливо у ХІХ та ХХ столітті румуни, росіяни та католики…Але вони вижили, навіть коли їх майже поховали та повстали як «птиця фенікс з попелу» у кінці ХХ ст. …. Continue reading
ВІД ІМЕНІ БУКОВИНЦІВ
«Ось, зима вже минула; дощ закінчився, перестав; квіти показалися на землі; час співу настав, і голос горлиці чутний у країні нашій; смоковниці розпустили свої бруньки, і виноградні лози, розквітаючи, виточують пахощі…» (Пісня пісень 2,11-13).
Саме такий настрій переповнює духовенство і вірян Чернівецько-Буковинської єпархії в очікуванні високого гостя — предстоятеля ПЦУ, блаженнішого митрополита Епіфанія на святі всієї Буковини, – 30-ліття Чернівецько-Буковинської єпархії ПЦУ. Continue reading
ТРОХИ ПРО ШУКАЧІВ «ЗОЛОТА ЦЕРКВИ»
Останнім часом ми спостерігаємо бурхливу активність антицерковних кіл, які розгорнули чи не найбільший наступ на Українське Православ’я. Ця війна проти Церкви Христової ведеться різноманітними заходами, зокрема і через дискредитацію архієреїв та священиків, яких спробують представити такими собі «сріблолюбцями», яких не цікавіть нічого крім накопичування власних статків. Звичайно, ми не будемо стверджувати, що таких у Православної Церкви України немає, бо Церква Земна – це живи люди, які часом мають ті самі загани, як і решта суспільства. Але, як і решта суспільства, духовенство має право на захист власної гідності, право на правдиве висвітлення свого приватного життя, у тому числі – майнових питань. Бо в іншому випадку, як на перший погляд здається правдива інформація, може зробитися реальним наклепом, який кидає тінь на всю Церкву. Continue reading
ВИПРОСІМО СОБІ У БОГА ТАКУ ЛАСКУ
З засобів масової інформації ми довідалися про якісь звинувачення п’ятого президента України через Церкву, а саме у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі. Управління Чернівецької єпархії відкрито заявляє, що Петро Порошенко, як президент України, не мав права не взяти до уваги волання Церкви, зрадити очікування двадцяти мільйонів віруючих, а водночас громадян держави. Continue reading
ШЛЯХ ЖИТТЯ І ШЛЯХ СМЕРТІ
Віра твоя спасла тебе. Іди з миром, – каже Христос до жінки, яка на ділі виявила свою віру, яка своєю ревністю, своїм розкаянням принесла Богові себе у жертву, в дар. Не оглядаючись на те, що скажуть про неї люди, вона шукала в Бога за будь-яку ціну помилування і ласки. Розуміючи як вона жила до цього, жінка прийшла в дім фарисея, виражаючи своє смирення у цілуванні ніг Ісусових. Вона пошановує Христа, виливаючи на нього дорогу пахучу олію, обтираючи ноги Його волоссям голови своєї. Вона не знала як ще просити Бога, як ще виявити свою любов, свою віру, своє сподівання, що Господь простить їй і скаже: “Так. Від сьогодні живи по іншому. Я прощаю тобі те, що було до тепер.” Щоб це виявити яскравіше, Господь мовчки приймає її вияв віри. Коли ж фарисей, який запросив погостити до себе Великого Учителя, міркує в душі: “який він пророк, якщо він не знає що то за жінка до нього торкається?” Він вважає, що вона оскверняє учителя, що вона нечестива і що не повинен пророк дозволяти такій жінці приходити до себе і торкатися своїх ніг. Continue reading
ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ, ДЕНЬ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ
«По всій землі розійшлося віщування їх, і в кінці вселенної слова їх» (прокимен Неділі святої П’ятидесятниці) – такими словами Свята Православна Церква у своїх піснеспівах говорить нам про поширення Євангелія Правди апостолами, учнями Христовими та їх послідовниками. Це поширення стало можливим завдяки тому, що апостоли прийнявши Духа Святого відкрито почали без жодного страху проповідувати Христа воскреслого. Цю проповідь перейняли їхні послідовники, які так само без жодного страху перед мучителями сповідували Христа. Ми знаємо багато випадків з житія святих, коли навіть будучи жорстоко мученими, вони не припиняли своєї проповіді, чим навертали все більше людей, які бачили їхні муки та чули слова їхньої проповіді, до віри істинної. І вже за короткий час кількість послідовників Христа, які почали іменувати себе християнами, зросла до величезної кількості по всьому світові утворюючи Церкву Христову, яку заснував Сам Господь. Тому не дивно, що сьогодні дуже часто свято П’ятидесятниці, день зіслання Святого Духа, називають днем народження Церкви. Continue reading
ПРОПОВІДЬ У ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ІОАНА БОГОСЛОВА
Сьогодні Православна Церква святкує пам’ять Улюбленого Ученика Господа нашого Ісуса Христа, святого Іоана Богослова (його ім’я означає «Бог – щедрий у благодаті»). Новий Завіт пише, що Іоан був сином рибалки Заведея, а Святе Передання подає досить цікаву інформацію, що його мама Саломія, була дочкою Праведного Йосифа Обручника. Таким чином Іоан був би прибраним племінником Господа і Господь мав близькі родинні відношення з ним іще перед тим, як розпочав Своє служіння Месії, коли покликав його бути між Дванадцятьма, які постійно пробували з Ним а потім утвердили Апостольську Церкву своїм ділом та словом. Continue reading
РОЗІРВІМО ПАНЦИР ГОРДИНІ
Такий вже занепад духовності серед народу, що пристрасті переважають потяг до світлого, Божого. Душі людські в гордині, як у міцнющому панцирі і мало кому вдається того панцира розірвати і вивільнити душу для світла й добра, тобто для Бога і віри в Нього, Творця нашого і Владики.
«То ж благаю вас, браття, через Боже милосердя,- віддайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але зміниться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа,- добро, приємність та досконалість» (Рим. 12:1-2),- каже нам апостол Павло. Continue reading
НАДБАННЯ ПОСТМОДЕРНОГО ХРИСТИЯНСТВА?
Якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна, але Христос воскрес з мертвих і у Христі всі оживуть
1Кор. 15.
Христос воскрес заради людини, дарував їй життя, придбавши нас дорогою ціною. Ось ми і нині радісно вигукуємо привітання один одному – «Христос воскрес і життя дарував». Однак ця радісна звістка покривається смутком, бо людина обрала смерть і «потурає похотям», наче й не визволена від невідання, наче й не було воскресіння Христового, наче й не даровано їй «благодать у явленні Іісуса Христа» Християни, ми, слухаючи не чуємо і дивлячись не бачимо приклад Святого, Який покликав нас бути святими у всіх вчинках наших. Ми, спадкоємці апостолів, послідовники отців святих Церкви Христової, відчинили людству не ворота правди, а двері злослів’я й нахабності у стосунках між собою. Наше суспільство «святих Божих» поважає не того довершеним, хто із страху перед Богом затуляє свої уста від недоброго слова, але того, хто якнайбільше, найкрасномовніше злословить ближнього. Той у пошані в нас, хто язиком своїм відкрито чи натяками приносить «муку та злобу», але уста його – «отрута аспида». Continue reading