ДО КАНОНІЧНОЇ ПРАВОМОЧНОСТІ ЦЕРКОВНОГО ПРОСЛАВЛЕННЯ БЛАГОВІРНОГО ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Данні статті булі написані в 2011 р., коли Українська Автокефальна Православна Церква здійснювала канонізацію Петра Сагайдачного, коли критиками й недоброзичливцями УАПЦ критикувався як сама канонізація, так й її чин — «благовірний гетьман». Сьогодні, після історичного рішення Священного Синоду Православної Церкви України про внесення цієї канонізації в церковний календар, знову чутні голоси критиків. Тому ми вирішили передрукувати ці статті, щоб зняти певні питання священиків та вірних нашої Церкви.

«Київське Православ’я» Continue reading

ЩО СТОЇТЬ ЗА ЗАЯВОЮ ФІЛАРЕТА ПРО «ОБОРОНУ ПРАВОСЛАВ’Я»? КОРОТКИЙ ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ.

Дев’ятнадцятого жовтня 2020 р., на сайті т.зв. «Київського Патріархату», звернення заява колишнього Київського митрополита Філарета «До всіх православних християн», у якому він обвинувачує Вселенського патріарха Варфоломія у створенні «своєрідного папства в православ’ї» та закликає «всіх православних християн в Україні та в усьому світі, твердо стояти на засадах святого православ’я». Загалом, усі вже звикли, що Філарет давно у своєму змаганні проти Православної Церкви України використовує риторику найбільш консервативних та антиукраїнських кіл Московського Патріархату, але ця заява заслуговує на більш детальніший розгляд. Адже, вона вже є частиною загальної боротьби Росії проти самої канонічної системи Вселенського Православ’я для досягнення своє гегемонії серед Православних Помісних Церков. Тому у цій статті ми спробуємо розкрити історію створення та реальну анатомію обвинувачень, які сьогодні висуває колишній Київський митрополит проти Вселенського патріарха Варфоломія. Відразу відзначимо, що ми не будемо спростовувати безпідставну критику Томосу, бо це вже багато разів робилося різними поважними авторами. Continue reading

ДЕЯКІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ВІЙСЬКОВОГО КАПЕЛАНСТВА ПЦУ В ОРГАНІЗАЦІЙНО-КАНОНІЧНОМУ АСПЕКТІ

У кінці серпня – початку вересня 2020 р. на сайті «Синодального Управління Військового Духовенства» (далі СУВД) ПЦУ, його сторінках у соціальних мережах, з’явилося кілька розпоряджень, які викликали бурхливу реакцію духовенства та вірних. Це обміркування викрило певні організаційно-канонічні проблеми, які до цього часу залишалися дещо прихованими. Керуючись словами Ісуса Христа: «усяке царство, що розділилося в собі, запустіє» (Мт. 12:25) та «Щоб усі були єдине» (Ін. 17:21), ми звернулися до досвіду інших Православних Церков, з наміром не тільки проаналізувати українську проблему, а і надати певні рекомендації щодо усунення негараздів. Continue reading

СПАСИ, ВРОЗУМИ І ПОМИЛУЙ

«Люди, що в темені сиділи, світло велике побачили, а тим, хто сидів у країні смертної тіні, засяяло світло»

Мт. 4:14.

Хто ж ті люди, що побачили Світло велике? І хто ж ті люди, котрі сидять у країні темені смертної, що їх осяяло Світло? Це невіруючі, ті з нас, хто поклоняється вождям-ідолам, які руйнували віру і Храм Божий, ті з нас, хто поклоняється пристрастям і звабам світу цього і не хочуть каятися в своєму гріху. А Світло, яке осяяло їх, є Світло духовне, а ним є Господь наш Ісус Христос, який Світлом Своїм просвітив душі тих, хто увірував у Нього, як Сина Божого, що був одвічно. Continue reading

НЕОСИНКРЕТИЗМ ЯК ГОЛОВНА ПРИЧИНА ТРАГЕДІЇ СОФІЇ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОЇ ТА БЕЗПОСЕРЕДНЯ НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТУ

Рішення президента Туреччини Ердогана про повернення храму Святої Софії Константинопольської викликала дуже великий резонанс не тільки у Вселенському Православ’ї, а й міжнародних відносинах. Сьогодні важко перерахувати публікації, у яких аналізуються підстави та наслідки подібного рішення. Однак тільки поодинокі з них спробували, нехай і опосередковано, показати сьогоднішні події як наслідок лівого лібералізму та секуляризації європейських країн [1]. Але, на нашу думку, подібний підхід для аналізу ситуації є дуже поверхневий, що залишає поза увагою справжню підставу подій в Туреччині – сучасний неосинкретизм. Саме він несе дуже велику небезпеку не тільки Православ’ю, а й загалом християнству. У цій статті ми спробуємо розібратись в проблемі та в тому, як вона може вплинути на ситуацію в Україні. Continue reading

БУКОВИНА У БОРОТЬБІ –УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ. ДО 30-ті РІЧЧЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЧЕРНІВЦЬКО-БУКОВИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОМІСНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.

Ви — світло світу. Неможливо сховати міста, що стоїть на вершині гори.

Мт. 5:14 

Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде!

Мк. 8:34

Історія Українського Православ’я на Буковині була важкою… українці приєдналися до Київської митрополії у 993 р., і з того часу ведуть боротьбу за свою українську ідентичність. Українських православних, бо їх увесь час спробували знищити, особливо у ХІХ та ХХ столітті румуни, росіяни та католики…Але вони вижили, навіть коли їх майже поховали та повстали як «птиця фенікс з попелу» у кінці ХХ ст. …. Continue reading

ВІД ІМЕНІ БУКОВИНЦІВ

«Ось, зима вже минула; дощ закінчився, перестав; квіти показалися на землі; час співу настав, і голос горлиці чутний у країні нашій; смоковниці розпустили свої бруньки, і виноградні лози, розквітаючи, виточують пахощі…» (Пісня пісень 2,11-13).

Саме такий настрій переповнює духовенство і вірян Чернівецько-Буковинської єпархії в очікуванні високого гостя — предстоятеля ПЦУ, блаженнішого митрополита Епіфанія на святі всієї Буковини, – 30-ліття Чернівецько-Буковинської єпархії ПЦУ. Continue reading

ТРОХИ ПРО ШУКАЧІВ «ЗОЛОТА ЦЕРКВИ»

Останнім часом ми спостерігаємо бурхливу активність антицерковних кіл, які розгорнули чи не найбільший наступ на Українське Православ’я. Ця війна проти Церкви Христової ведеться різноманітними заходами, зокрема і через дискредитацію архієреїв та священиків, яких спробують представити такими собі «сріблолюбцями», яких не цікавіть нічого крім накопичування власних статків. Звичайно, ми не будемо стверджувати, що таких у Православної Церкви України немає, бо Церква Земна – це живи люди, які часом мають ті самі загани, як і решта суспільства. Але, як і решта суспільства, духовенство має право на захист власної гідності, право на правдиве висвітлення свого приватного життя, у тому числі – майнових питань. Бо в іншому випадку, як на перший погляд здається правдива інформація, може зробитися реальним наклепом, який кидає тінь на всю Церкву. Continue reading

ВИПРОСІМО СОБІ У БОГА ТАКУ ЛАСКУ

З засобів масової інформації ми довідалися про якісь звинувачення п’ятого президента України через Церкву, а саме у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі. Управління Чернівецької єпархії відкрито заявляє, що Петро Порошенко, як президент України, не мав права не взяти до уваги волання Церкви, зрадити очікування двадцяти мільйонів віруючих, а водночас громадян держави. Continue reading

ШЛЯХ ЖИТТЯ І ШЛЯХ СМЕРТІ

Віра твоя спасла тебе. Іди з миром, – каже Христос до жінки, яка на ділі виявила свою віру, яка своєю ревністю, своїм розкаянням принесла Богові себе у жертву, в дар. Не оглядаючись на те, що скажуть про неї люди, вона шукала в Бога за будь-яку ціну помилування і ласки. Розуміючи як вона жила до цього, жінка прийшла в дім фарисея, виражаючи своє смирення у цілуванні ніг Ісусових. Вона пошановує Христа, виливаючи на нього дорогу пахучу олію, обтираючи ноги Його волоссям голови своєї. Вона не знала як ще просити Бога, як ще виявити свою любов, свою віру, своє сподівання, що Господь простить їй і скаже: “Так. Від сьогодні живи по іншому. Я прощаю тобі  те, що було до тепер.” Щоб це виявити яскравіше, Господь мовчки приймає її вияв віри. Коли ж фарисей, який запросив погостити до себе Великого Учителя, міркує в душі: “який він пророк, якщо він не знає що то за жінка до нього торкається?” Він вважає, що вона оскверняє учителя, що вона нечестива і що не повинен пророк дозволяти такій жінці приходити до себе і торкатися своїх ніг. Continue reading