Наближається чергове святкування дня Хрещення Руси-України, або Дня української державності. Ця подія спонукає нас замислитися над смислом та ідеєю такого святкування, а саме – над питанням обґрунтованості цього свята. Проблема в тому, що сама основа цього свята є дуже нестійка – як з історично-фактичного, так і з політично-ідеологічного боку. Прив’язка такого значного феномену як Українська державність до цього дня вимагає дуже якісного продумування, наскільки цей день важливий і правдивий. Це особливо потрібно тим паче тоді, коли вже є цілком фактичні і освячені історією дати 22 січня (день проголошення незалежності УНР 1918 р. і день Злуки 1919 р.), 24 серпня і 1 грудня (день референдуму 1991 р.). Continue reading
Tag Archives: прот. Сергій Горбик
«НЕ ВСЕ ТЕ ЗОЛОТО, ЩО БЛИЩИТЬ…»: ДО ІСТОРІЇ ОДНІЄЇ ДИВНОЇ?! КАНОНІЗАЦІЇ
На початку липня 2008 р., Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату канонізував Київського митрополита Іова Борецького (+1631) як святителя. Здавалося б, що цілком нормальне рішення, адже він прославився як оборонця православ’я, чудовий полеміст та науковець, який став головою Київської митрополії Константинопольського Патріархату в часі відродження її ієрархії. Однак саме ця подія викає досить неоднозначну реакцію, як у світлі зриву колишнім Київським митрополитом Філаретом об’єднавчого процесу під егідою Вселенського Патріарха Варфоломія в 2008 р., так і агресії Росії проти України…
Отже, на початку звернемось до певних фактів життя та діяльності митрополита Іова Борецького, які «чомусь»?! не були враховані колишнім очільником Київського Патріархату. Continue reading
«НЕЗАЛЕЖНІ ПРАВОСЛАВНІ ГРОМАДИ» – НОВА ГІБРИДНА ПРОВОКАЦІЯ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
Тема аналізу статутів «незалежних православних громад» та їх канонічного статусу отримала несподіване продовження. Автор цього дослідження справедливо стверджує, що Московська патріархія давно намагається розіграти цю ситуацію, і ця гра розрахована на довгу перспективу. Continue reading
МАСКУВАЛЬНІ ТАНЦІ ЗІ СТАТУТОМ АБО ЧОМУ РПЦвУ В КАНОНІЧНОМУ ТУПИКУ
Від самого початку повномасштабної вторгнення Російської Федерації в Україну, практично безупинно відбуваються викриття співпраці духовенства РПЦвУ з агресором. Нещодавні обшуки, які провела Служба Безпеки України, показали – ця релігійна організація фактично є диверсійною структурою ворога, як у ідеологічної, так і військової площині. Результатом цього стало «Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року» та відповідний Указ Президента №820/2022. Спробуючи заховати своє положення, керівництво та речники РПЦвУ всіляко намагаються замаскувати своє підпорядкування Московському патріарху та відмовляють той факт, що їх релігійний центр знаходиться в країні-агресорі. При цьому головним «приладом» цих маскувальних маніпуляцій є танці зі «Статутом», за допомогою яких вони спробують довести свою «незалежність від Москви», а також доказати свій ніби «автокефальний канонічний статус». Отже, у цієї статті ми спробуємо викрити цю брехню РПЦвУ. Continue reading
ФЕНОМЕН САКРАЛІЗАЦІІ «7 СІЧНЯ» ЯК РУДИМЕНТ РАДЯНЩИНИ
Священний Синод Православної Церкви України, на своєму засіданні 18 жовтня 2022 р., дозволив святкувати Різдво Христова згідно новоюліанському календарю – 25 грудня. Оскільки в цьому календарі всі нерухомі свята співпадають з григоріанським, це рішення спричинило досить жваву дискусію у соціальних мережах. Здавалось б, що ця дискусія мусить точиться виключно календарного питання: «за» або «проти» юліанського чи новоюліанського календаря… Continue reading
ПАПА ФРАНЦИСК ТА РПЦ: ЗМІНА ПОЛІТИКИ АБО СПРОБА МАСКУВАННЯ?
Усю політику Ватикану щодо України, починаючи від 2014 р., а особливо після початку повномасштабної агресії Росії, можна описати, як «активний нейтралітет на боці Москви». Ми не будемо тут наводити приклади, бо це вже робилося неодноразово різними ЗМІ. Але варто згадати апогей цієї політики, які відбувся 24 серпня 2022 р., коли в контексті Російсько-Української війни, папа Франциск публічно висловив спочуття родині пропагандистки Дар’ї Дугіной, російської громадянці, яка була забита на території Росії та до смерті якої «Україна не має жодного відношення»… Continue reading
ІСТОРІЯ НЕЗАКІЧЕНОЇ КАНОНІЗАЦІЇ. ЧАСТИНА ІІ: ВІДНАЙДЕННЯ МОЩІВ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА ГАКМАНА В 1914 ТА 1976 РОКАХ
У процесі нашого дослідження щодо спроб церковного та громадського прославлення митрополита Євгена Гакмана в кінці ХІХ – початку ХХ стст., одним з ключових моментів було питання про віднайдення його мощів. З доступних документів було не дуже зрозумілим: чи здійснив митрополит Володимир Репта попереднє дослідження гробниці, яка знаходилася в Кафедральному соборі Чернівців, або тільки збирався це зробити. Отже ми продовжували свої пошуки… Continue reading
ЩЕ РАЗ ПРО СПРОБУ ВШАНУВАННЯ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА ГАКМАНА У 1912 – 1914 РОКАХ
Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.
Мт. 7:7-8
Ми невипадково зробили ці слова Ісуса Христа епіграфом до цієї невеликої статті. Адже саме це сталося після опублікування на сайті «Українське Православ’я» та газеті «Відродження» (№24 від 16.06.2022 р.) матеріалу про спробу церковного вшанування одного з найбільших православних діячів Буковини – митрополита Євгена Гакмана (16 березня 1793 – 12 квітня 1873). Вже на протязі кількох днів отримали кілька дуже важливих свідчень з Чернівецького архіву та консультації кількох науковців з Австрії, які істотно доповнюють нашу попередню публікацію, дозволяючи зробити досить цікаві висновки, про які ми розповімо згодом. Continue reading
ВШАНУВАННЯ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА (ГАКМАНА): ІСТОРІЯ НЕЗАКІНЧЕНОЇ КАНОНІЗАЦІЇ
І. Вступ
Перший Митрополит Буковини і Далмації Євген (Гакман) (16 березня 1793 – 12 квітня 1873) є одним з найвидатніших українських православних діячів Буковини. Важко переоцінити його роль у становленні та обороні Українського Православ’я в час Австро-Угорської імперії, а його життя та діяльність ще чекає ґрунтовного дослідження. Але в цьому невеликому дослідженні ми хочемо торкнутися спроб його вшанування саме в церковному плані – прославлення в чині святителя.
До недавнього часу жодних документальних свідчень про спроби канонізації Митрополита Євгена в кінці ХІХ – на початку ХХ століть в Україні знайти не вдавалося. І це не дивно, адже архів Буковинської Митрополії зазнав кілька суттєвих руйнацій: вивезення частини документів до Санкт-Петербурга під час окупації Буковини московською армією (1914 р.); вивезення до Москви під час приєднання до СРСР (1940 р.) та вилучення частини документів у 1946-1948 рр. Чи були всі ці документи об’єднані в якийсь спільний фонд одного з історичних архівів СРСР, невідомо… Continue reading
СВЯЩЕННИЙ СИНОД ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ДАВ ВИЧЕРПНУ ОЦІНКУ ДІЯМ ФІЛАРЕТА В АВСТРАЛІЇ
З весни 2019 р. колишній Київський митрополит Філарет веде деструктивну діяльність щодо Православної Церкви України та загалом Вселенського Православ’я, зокрема засновує розкольницькі структури на канонічної території інших Помісних Церков. Continue reading