ЦЕРКОВНІ ОРДЕНИ: КОРОТКА ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

Історія виникнення системи церковних орденів та медалей є однією з найменш відомих сторінок фалеристики. Практично немає наукових праць, які б розповідали про позалітургійні та позаієрархічні нагороди у різних конфесіях, або давали докладний опис їхньої трансформації протягом історії християнства. У цій невеликій оглядовій статті ми спробуємо подати загальні відомості та, власне, привернути увагу дослідників до більш детального вивчення нагородної системи кожної окремої Церкви. Continue reading

ВАЖЛИВІ ЗДОБУТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я У ЦАРИНІ КУЛЬТУРИ

З давніх давен українська культура була європеїзованою та охристияненою. Велику роль у цьому протягом століть відіграли досягнення українського православ’я. Розглянемо головні ідейні церковноорганізаційні здобутки українського православ’я, які, на наш погляд, органічно пов’язані з українською культурною сферою.

Так, у нашій Церкві протягом усього церковного року велика шана надається Богородиці. Україна взагалі належить до тих східноєвропейських країн, де культ Богоматері розвинений найбільше, хоч до сьогодні дослідження з нашої маріології є недостатніми й не дають нам картини повного розвитку Богородичного культу в Українській Церкві. Але вже за часів Ярослава Мудрого цей культ мусив мати широке розповсюдження, якщо Ярослав віддав свій народ під Покров Пречистої Богоматері. Проте, на думку деяких дослідників, цей культ в Україні набагато старіший, сягає ще дохристиянських часів і поєднується з культом Матері-землі [Лужницький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом.- Філядельфія, 1954.- ст. 439]. Continue reading

АНДРІЙ – АПОСТОЛ «МАЛОГО»

Брат Петра, Андрій, найменш відомий з усіх чотирьох апостолів першої групи. Андрій зазвичай залишається на другому плані, хоча він був членом домінуючої четвірки. Він не входив в число свідків деяких важливих подій, при яких разом з Христом були присутні Петро, Яків та Іоан (Мт. 17: 1; Мк. 5:37; 14:33). В інші ж моменти він згадується серед членів тісного кола (пор. Мк. 1:29; 13: 3). Не може бути сумнівів у тому, що у нього були тісні стосунки з Христом, адже саме через нього інші люди, найчастіше особисто, знайомилися з Наставником. Continue reading

ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ РОЗВІДКИ ЩОДО РОЗТАШУВАННЯ ЧАСТОЧОК НА ДИСКОСІ

Кожний, хто береться досліджувати літургійну традицію Київського Православ’я, стикається з проблемою розташування часточок дев’яті чинів, що виймаються з третьої просфори. Це пов’язано з тим, що практично до кінця першої половини ХVII ст. ми зустрічаємо одночасно два варіанти: з лівого боку дискосу, під богородичною часточкою, та з правого (сучасний варіант). Важкість історичного визначення надає той факт, що обоє варіанти присутні в друкованих Служебниках практично одного часу – Київському, 1629 та 1639 рр. (іл. 1-2), а також Віленському 1638 р. (іл. 3). У даної розвідці ми спробуємо розібратися у цієї різноманітності нашої православної традиції. Continue reading

АВТОКЕФАЛЬНІ ЦЕРКВИ ТА ІНСТИТУТ ПЕНТАРХІЇ

Багато що було написано останнім часом щодо українського питання, як позитивного, так і негативного, з якого б боку воно не розглядалося. Зокрема, була дуже різка критика Вселенського Патріархату.

З цієї причини мені було необхідно написати статтю, щоб пояснити деякі аспекти предмета в цілому, не розглядаючи його вичерпано. Зокрема, я пояснив, що православний церковний порядок не є папським і не є протестантською конфедерацією, але він є Синодальним і ієрархічним одночасно Я наполягаю на цьому, тому що вважаю, що це основа виниклої проблеми. Continue reading

ЄРУСАЛИМСЬКА ЦЕРКВА – МАТИ ВСІХ ЦЕРКОВ?

Після того, як Еладська Православна Церква визнана Православну Церкву України, Московський Патріархат значно активізував дії, що мусять розсварити саме сегмент грецького православ’я. Одним з головних меседжів цієї компанії є заперечення першості Константинопольського Патріархату в диптиху Вселенського Православ’я, зокрема права приймати апеляції кліриків інших Помісних Церков та надавати автокефальний статус. Початком цього стала безпрецедентна підтримка амбіцій Єрусалимського патріарха Феофіла ІІІ, який ось вже кілька років просовує тезу про те, що «Єрусалимська Церква є Матір’ю всіх православних Церков та гарантом всеправославної єдності». Ця ідея, на думку деяких прибічників Московського Патріархату, мусить привести до формування грецької антиконстантинопольської коаліції. На нашу думку, таке переформатування московської стратегії є наслідком явного зміцнення негативного ставлення до Російської Православної Церкви з боку більшості православної ієрархії різних Помісних Церков. Саме для розуміння помилковості амбіцій Єрусалимського патріарха, яка «неочікувана» отримала медійну підтримку Москви, ми подаємо критичну статтю російського богослова та вірного Російської Православної Церкви Андрія Власова, що була опублікована на ворожому до всього українського ресурсі. Звичайно, ми не поділяємо та закликаємо не сприймати деякі прихильні вислови автора щодо Росії, а також, хоча і трохи приховану, традиційну московську критику Константинопольського патріархату. Continue reading

ПРО ЦЕРКВУ СПАСА НА БЕРЕСТОВІМ

Нещодавно відкрили відреставровану церкву Спаса на Берестовім. Відкрили як музей. Її реставрація була проведена за кілька місяців, за вказівкою і напевно чималим коштом П. Порошенка. До того храм стояв в запустінні через те, що реставрація, розпочата раніше, не була завершена через відсутність належного фінансування. До стін храму потрапляла вода і кинувся грибок, який став руйнувати настінні розписи, які мали неабияку культурну цінність, бо подекуди збереглися ще з часів Київської Руси. Тепер знову про храм заговорили, але чомусь дуже скупо, не вказуючи на важливі віхи історії цього воістину святого місця, адже тут, неподалік Києво-Печерського монастиря теж існував Спасів монастир і однойменна церква було головною, тобто соборною. На цю скупість подачі фактажу про храм звернуло увагу навіть радіо «Свобода». Continue reading

ВІЗАНТІЙСЬКІ ВИТОКИ КОНТРОЛЮ ЗА ЗБРОЄЮ

Важко переоцінити роль Візантійського імператора Юстиніана як в християнській, так і в політичній історії, через те, що він більше, ніж будь-який інший християнський правитель, інтегрував християнські принципи в імперське законодавство. Чи дивитеся ви прихильно на Візантійську модель «симфонії» Церкви і Держави або віддаєте перевагу Джеферсоновському відділенню Церкви від Держави, будь-яка сучасна формулювання християнства у політиці тим чи іншим чином є відповіддю Юстиніаської спадщини. І навіть сьогоднішні суперечки про контроль за зброєю були передбачені Юстиніанськімі законами, які забороняють громадянам володіти зброєю. Continue reading

МИТРОПОЛИТ ДАНИЛО: «ЗАПИТУЮТЬ – ВІДПОВІДАЮ»

Останнім часом кілька парафій зрештою зрозуміли, що є Українська Церква канонічна та благодатна – така ж, як досі виглядала і московська, тож захотіли змінити підпорядкування від Церкви московської до української УПЦ (ПЦУ). Віруючим здавалося, що все необхідне вже зроблено державою, Верховною Радою, Президентом і воно має силу на державному рівні. Навіть сподівалися, що їх будуть змушувати перереєстровуватися в Українську Церкву. Та добрі справи так просто і так легко не робляться. Тільки погані справи самі собою робляться, а також ті справи, які не мають майбутнього робляться швидко і, як видається, дуже досконало. Народна мудрість говорить, що той, кому вдалося напрочуд швидко та досконало побудувати хату, у ній жити не буде, а якщо й буде жити, то його діти цією будівлею тішитись не будуть. Ті справи, які легко даються, майбутнього не мають. Якась така правда у цьому світі. Навіть не знаю, дорогі віряни, що вам сказати. Ні прокурори, ні судді, ні адвокати, ні поліція, ані влада наша не за нами. Здається, що всі наші, усі будують Україну, ніби і в Бога вірять, а очікуваних позитивних результатів годі дочекатися. Але чому так? Не знаю чи правда, але мої міркування такі. Continue reading

ЕКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ ТА ВИХОВАННЯ БЕРЕЖЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ

І. Вступ

Відомо, що християнська Церква має багато завдань і цілей, що стосуються основної мети – спасіння як своїх вірників, так і людей, які знаходяться поза Церквою. Це євангелізація, катехизація (формування у християн зрілої віри), літургія і дияконія (соціальне служіння Церкви). Щодо зовнішньо-церковної цілеспрямованості діяльності Церкви, то насамперед, це донесення Божого Слова у світ, наслідком якого має бути навернення людства до свого Творця. Але водночас завданням Церкви Христової є намагання поширювати в світі мир, добрі справи, а також вирішення багатьох проблем, які найбільше загрожують людству і всьому Створінню Божому [11]. Виховання високої християнської свідомості містить особливий аспект відповідальності людства за Створіння – природу. Continue reading