Ще не так давно, 14 січня, ми відзначали пам’ять святителя Василія Великого, сьогодні, 7 лютого, черга святкувати пам’ять святителю Григорію Богослову, а післязавтра, 9 лютого, звершуємо пам’ять перенесення мощів святителя Іоана Золотоустого, а ще через кілька днів Церква покличе нас святкувати їм, усім трьом, соборну пам’ять. Це відбудеться 12 лютого і називатиметься це свято Собором вселенських учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого. Ось так, майже протягом місяця ми святкуватимемо пам’ять всім трьом святителям окремо і разом. Continue reading
Tag Archives: історія Православ’я
ЄВАНГЕЛІЄ-АПРАКОС (ОРШАНСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ) 1250 – 1299 рр. (СКАЧАТИ КНИГУ)
Оршанське Євангеліє, створене, як вважається, в Полоцьку (Білорусь) у другій половині XIII століття, є одним з найстаріших пам’ятників слов’янської кириличної писемності та однією з найдавніших ілюстрованих білоруських рукописів.
Воно містить дві багатоколірні прикрашені позолотою мініатюри, що зображують євангелістів Луку (лист 42, оборотна сторона) і Матвія (лист 123, оборотна сторона). Мініатюри відображають вплив візантійського ранньо-палеологовського стилю (що відноситься до періоду правління останньої візантійської династії, яка перебувала у влади з 1259 по 1453 рік) на Старобілоруське мистецтво. Від запозичених зразків мініатюри вигідно відрізняються життєвістю ликів, мажорністю колориту, широкою вільною манерою живописання, далекою від сухого аскетизму Візантії. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ (РОСТОВСЬКИЙ). СТРАЖДАННЯ СВЯТОГО ПЕРШОМУЧЕНИКА АРХІДИЯКОНА СТЕФАНА
Коли Господь наш Ісус Христос після здійснення таїнств спасіння нашого вознісся на Небо і Духа Святого від Отця у вогненних язиках вниз зіслав і Церква Христова примножуватися почала, були нарікання еллінів на євреїв. Не тих еллінів, що поклонялися ідолам, їх же звичайно Писання Святе язичниками називає: ще-бо тим у той час не відчинилися двері Віри ані не проповідувалося їм ще слово спасіння, бо нескоро після убивства Стефанового язичників до церкви вірних приймати почали, — з них же першим був Корнилій-сотник. Його ж коли хрестив Петро святий, обурювалися ті, що були від обрізання, що до мужів, які обрізання не мали, увійшов, і нарікали на Петра. Однак він сповістив їм про плащаницю, з Небес явлену, — тоді замовкли й славили Бога, кажучи: «Справді язичникам Бог покаяння дає в життя». Не з язичників же були елліни у час буття Стефана святого, хоч нарікали на євреїв, але з тих же євреїв були і той же Мойсеїв закон мали, розсіявшись по всіх краях. Continue reading
МОВА ЦЕРКВИ І МОВА СВІТУ – ДИАЛОГ АБО КАНФЛИКТ
Іноді в мене складається враження, що вивчати традиції Церкви означає бути готовим до багатьох дивовижних відкриттів. Так я був вражений, знайшовши в творіннях свт. Григорія Богослова (+389/390 р) наступний рядок: ««Новатори»- це нерозумна назва передбачливих» [1]. Continue reading
ЗНАЧЕННЯ ВОГНЮ В ЯЗИЧНИЦТВІ ТА ХРИСТИЯНСТВІ ТА ЗАБОБОНИ ПОВ’ЯЗАНІ З НИМ
Досліджуючи язичницькі обряди можна зробити висновок, що вогонь був там невід’ємним атрибутом. «В дохристиянський період, за доби родового побуту, наші пращури в більшості віддавали своїх покійників вогню – спалювали, і вірили, що душі з вогнем відлітають на небо, у вирій де вічне літо, вічнозелено, високоврожайно «в месте злачнем», куди птиці, вісники неба відлітають на зиму, звідтіля приносять весну» [2, cт. 75]. Continue reading
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ
МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ,
НОВОГО РИМА І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
ВСІЄЇ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ
БЛАГОДАТЬ, МИЛІСТЬ ТА СВІТ
ВІД НАРОДЖЕННЯ У ВІФЛЕЄМІ
СПАСИТЕЛЯ ХРИСТА
Возлюблені в Господі брати і сестри!
Христос спускається з небес, зустрічайте
З’явився на землі Бог, і одночасно з’явилася і досконала людина, відкривши незбагненну цінність людської особистості. Як люди сучасності, ми особливо переживаємо наш грішний стан, коли щодня ми бачимо разом з Псалмоспівцем, що «Всі заблудили, всі нікчемні стали: нема тих, хто чинив би добро, нема жодного» (Пс. 13:3; Рим. 3:12-13). Continue reading
ВІЙСЬКОВЕ СЛУЖІННЯ В ТВОРІННЯХ СВЯТИХ ОТЦІВ
Питання співвідношення нашої Святої Православної віри з військовим служінням, а тим більше служінням у часі війни, завжди турбувало вірних. Особливо гостро це питання повстало в наш час, коли тисячі ліпших синів та дочок України вимушені захищати свою Батьківщину від зовнішньої агресії зі зброєю в руках. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ: СКАЗАННЯ ПРО ВВЕДЕННЯ ПРЕЧИСТОЇ І ПРЕБЛАГОСЛОВЕННОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ У ГОСПОДНЮ ЦЕРКВУ І ПРО ЖИТТЯ ЇЇ В НІЙ
Коли Пречистій Богоотроковиці, Преблагословенній Діві Марії Богородиці виповнилося від народження народження три літа, святі праведні батьки її Йоаким та Анна, згадавши обітницю свою, коли молилися про розрішення від неплідності своєї і пообіцяли принести народжене від них Богові, захотіли сповнити те ділом, адже раніше словами проказали. Скликали, отож, у Назарет, де жили, всіх своїх родичів, котрі були від царського та архиєрейського племені, бо сам праведний Йоаким був царського роду, дружина ж його свята Анна роду була архиєрейського, ще й лик чесних дівиць зібравши, приготували численні свічки і прикрасили Пречисту Діву Марію доброкрасністю царською, про що всі давні святі отці свідчать. Святий Яків, архиєпископ Єрусалимський, від Йоакима сказав таке: «Закличте непорочних жидівських дочок, щоб прийняли запалені свічки». Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ. СЛОВО НА СОБОР СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА ТА ІНШИХ НЕБЕСНИХ СИЛ БЕЗПЛОТНИХ
Свята Церква прийняла святкувати доброчесно собор святих ангелів од передання богоодуховлених отців, відкинувши давнє злочестиве пошанування ангелів, винайдене єретиками й ідолопоклонниками, адже ще в Старому Заповіті, коли люди Божі, відступивши від Бога, почали кланятися творенню Божому та ділу рук своїх, почали приносити із богоподібним поклонінням жертви сонцю, місяцю та зорям, гадаючи, що ті мають живу душу. Таким же поклонінням із жертвами кланялися й ангелам, про що в Книгах Царів згадується так: «І кадили для Ваала, і для Сонця, і для дванадцятьох планет і всій силі небесній», тобто ангелам, вони-бо є вої небесні, як сказано в Євангелії: «І ось раптом з’явилася з ангелом сила велика небесного війська». Та неблагочесне поклоніння ангелам поширювалось і в днях святих апостолів, що викорінюючи, святий Павло у Посланні до Колосян говорить: «Нехай вас не зводить ніхто удаваною покорою та службою ангелам, вдаючись до того, чого не бачив, нерозважно надимаючись своїм тілесним розумом, а не тримаючись Голови», тобто Христа. Continue reading
КІЛЬКА МАЛОВІДОМИХ МОЛИТОВ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ СВЯТИНЬ, ЩО БУЛИ ВІДІБРАНІ ЯЗИЧНИКАМИ
В богослужбовій літературі Візантії XIV – XVI ст.ст. час від часу зустрічається кілька цікавих молитов і прохань під час Святої Літургії, які можливо охарактеризувати як «Молитви про повернення відібраних язичниками святинь». Швидше за все, ці молитви народилися в часі ісламської навали на Візантійську імперію, коли на окупованих мусульманами територіях християнські храми перероблялися на мечеті або на цивільні споруди. Враховуючи той факт, що до цієї пори питання повернення храмів Київського Православ’я, які знаходяться в полоні Московського Патріархату, у Білорусі та Україні залишається актуальним, ми спробували відновити і перекласти на українську мову кілька древніх молитов. Continue reading
