Не можу мовчати» – назва знаменитої статті Льва Толстого, що була опублікована закордоном у 1908 році і нелегально поширювалася в Росії до 1917 року. У цій статті російський письменник висловив різкий протест проти страт при уряді Столипіна і назвав вбивцями всіх, хто брав участь у цьому державному насильстві. В епоху «візантійської симфонії» публікація подібного роду тексту будь-яким російським журналом навряд чи представлялася можливою в силу суворої політичної та церковної цензури. Однак ні цар, ні Святіший Синод Російської Церкви не хотіли прислухатися до голосу письменника. Столипін був убитий в 1911 році. У 1917 р. владу захопив Ленін і оголосив відкриту війну російської Церкви. Continue reading
Tag Archives: історія Православ’я
ПЕРШИЙ БЕЗ РІВНИХ. ВІДПОВІДЬ НА ЗАЯВУ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
Здається, що в недавньому синодальному рішенні [1] Російська Церква в черговий раз [2] обрала ізоляцію від богословського діалогу з Католицькою Церквою і від спілкування з Православними Церквами.
З самого початку варто відзначити два моменти, які є показником намірів Синоду Російської Православної Церкви:
По-перше, його бажання проігнорувати Равеннський документ, [3] висуваючи, здавалося б, богословські причини, що виправдовують відсутність її делегації на конкретному пленарному засіданні двосторонньої комісії (при цьому відсутність була продиктована, як усім відомо, іншими причинами [4]) і Continue reading
СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ ЛИПЕЦЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР
Матеріали статті присвячені висвітленню яскравих історичних фактів, пов’язаних з Свято-Успенським Липецькиим чоловічим монастирем, особливостей чернечого життя, та впливу подій країни на життя обителі.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що дозволяє відкрити православним людям іншу, досі їм невидиму сторону чернечого життя. Віряни, відвідуючи святі монастирі, переважно бачать однобоко монастирське життя – життя з парадної сторони, так як мало хто з них вдумується в монастирські будні й проблеми. Стаття, присвяченна Липецькому чоловічому монастирю, крім того, що дозволяє заглянути у монастирські будні, тим самим задовільнивши просту людську цікавість, охоплює й історичні і соціальні аспекти життя Липецького монастиря як яскравий приклад духовних злетів і трагедій, які свята обитель пережила разом з нашим народом. Хочеться вірити, що монастир у Липках, відродившись, послужить добрій справі духовного утвердження православної віри в Україні. Continue reading
ПІСНЯ ОБОРОНЦІВ ПРАВДИ (ОБРАНИЙ ПСАЛОМ)
Псалтир завжди був улюбленою книгою в українському народі. Він духовно збагачував наших предків і, становив обов’язкове читання не лише для духовенства, але і для всього Божого народу, який знаходив у ньому мудрість для життя і підтримку для розв’язування життєвих проблем.
Тому не дивно, що в тяжкі хвилини особистого життя, а тим більше в часі випробовування та народної боротьби за волю та краще життя, народ складав на підставі Псалтирю особливі молитви – обрані Псальми. Саме таку молитву, яка складена за рукописами Київської митрополії Константинопольського Патріархату XVI – XVII стст., ми сьогодні пропонуємо вам.
СТРАЖДАННЯ СВЯТОГО, СЛАВНОГО ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ХРИСТОВОГО ДИМИТРІЯ
Пам’ять 26 жовтня/9 листопада
Святий великомученик Димитрій народивсь у місті Солуні від доброрідних і благочестивих батьків; батько його був воєводою Солуня-міста, таємно віруючи в Господа нашого Ісуса Христа і служачи Йому. Не сміючи ж явно ісповідувати пресвятого Його імені, бо велике було тоді на християн від нечестивих царів та мучителів гоніння, боявся-бо грізної небезпеки від беззаконних, тримав у собі схований бісер віри Христової: беріг усередині палат своїх у таємній молитовниці дві святі ікони, прикрашені золотом та коштовним камінням: одну — воплоченого Спаса нашого, другу ж Пресвятої Богоматері — перед ними завжди кандила запалюючи і тиміям кадячи, із одновірною жінкою своєю молився істинному, який живе у виші, Богові і єдинородному Синові його й пренепорочній Володарці. Були й милостиві вельми до жебраків і творили великі добродіяння тим, що потребували, але не мали дитини і через те, у великій бувши печалі, молилися Богу, щоб дав спадкоємця дому їхньому, і через довгий час почуті були — по-м’янув-бо Вишній молитви їхні та милостиню, дав їм цього святого і достоблаженного Димитрія, від народження якого весь Солунь звеселився, співрадіючи воєводі своєму. Той же учинив усьому місту, а перед усім убогим, велике пригощення, дякуючи Богові за такий його дар. Continue reading
АКАФІСТ ВЕЛИКОМУЧЕНИКОВІ ДМИТРОВІ СОЛУНСЬКОМУ
Кондак 1
Дивний воєводо міста Солуня, великий угодниче Христовий і славний страстотерпче, святий Дмитріє, що виточуєш світові милости миро, похвальні піснеспіви підносимо тобі, ми що шануємо святу пам’ять твою. Ти, що маєш відвагу до Господа, від усякого лиха рятуй тих, хто з вірою співає тобі: Радуйся, святий Дмитріє, славний великомучениче й чудотворче.
Ікос 1
Ангелів Творець і Господь Сил явив тебе, наче, Ангела в тілі, мученика твердого й сильного заступника вірних. Прибігаємо до заступництва твого, і славлення тобі приносимо: Continue reading
ШАНУВАННЯ ВЕЛИКОМУЧЕНИКА ДИМИТРІЯ СОЛУНЬСКОГО У КИЇВСЬКІМ ПРАВОСЛАВ’Ї
Дар чудес, нетлінність тіла та мироточивість стають джерелом великого й широкого культу св. Димитрія не лише в Греції, але й по цілій Слов`янщині. До його гробу з року в рік з усіх країв йдуть сотні й тисячі паломників. Він допомагає в кожній біді та потребі. Воїни обирають його за свого опікуна. На українській землі культ Св. Димитрія прийшов, очевидно, разом із Аскольдовим хрещенням Русі у 860 р. Цьому міг також сприяти слов’янський просвітитель і проповідник християнства Кирило (бл. 827-869 рр.), який теж народився у місті Солуні. Він взимку 860-861 рр. перебував у Херсонесі, де спілкувався із руськими книжниками і ознайомився з Євангелієм та псалтирем, писаним руськими письменниками (ще до винайдення Кирилом нової слов’янської абетки). Згодом у Київській Русі та в Україні було зведено чимало церков та монастирів на честь святого Димитрія. А свої перемоги українські полководці пояснювали саме небесним покровительством цього святого. Continue reading
ДМИТРІВСЬКА ПОМИНАЛЬНА СУБОТА
«Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть»
(Мф. 5, 7).
Цього дня молитовно згадують душі померлих родичів, у храмах правляться панахиди, здійснються вчинки милосердя. «Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх, там де немає скорботи, ні смутку, ані зітхання, але вічне життя»: Сотні уст за священиком пошепки повторюють слова молитви, згадуючи імена своїх рідних, близьких, знайомих. Continue reading
ЧИН БЛАГОСЛОВЕННЯ ПОДРУЖЖЯ, КОТРЕ ПРОЖИЛО БАГАТО РОКІВ БЕЗ ЦЕРКОВНОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ
У скрутне становище потрапляють священики, коли до них звертаються з проханням звершити вінчання осіб, які прожили разом вже багато років без церковного благословення. Деякі з подібних осіб мають не лише дорослих дітей, але навіть й онуків. Природно виникає запитання: яким же чином вінчати їх? Ні чин звичайний, ні чин вінчання другошлюбних не підходить. У даному випадку доречно використати Чин благословення подружжя, що прожило багато років без церковного благословення Continue reading
ПРОТОПРЕСВІТЕР ГАВРИЇЛ КОСТЕЛЬНИК НА ТЛІ РАДЯНСЬКОЇ ДІЙСНОСТІ
При першій згадці імені львівського протопресвітера Гавриїла Костельника у свідомості більшості пересічних українців асоціюється виключно з подіями Львівського церковного собору 1946 р. Ми не ставимо за мету дати історично-канонічну оцінку Соборам 1596 та 1946 років, а розглянемо основні віхи діяльності голови Ініціативної групи по возз’єднаню УГКЦ із РПЦ. Гавриїл Костельник, без перебільшення, був одним із найяскравіших греко-католицьких священиків першої половини XX століття: філософ, письменник, журналіст, викладач, глибокий проповідник. Був одним з ідеологів східного напряму в розвитку УГКЦ. Покликання всього життя о. протопресвітера Г. Костельника полягало в невтомному шуканні правди. Довгим і складним, і нелегким був той шлях. Після «звільнення» Західної України 1939-го його авторитет та активну антилатинську позицію вирішили використати більшовики. Нещодавно розсекречені документи радянських спецслужб розкривають картину того, як це відбувалося. Continue reading