ПАМ’ЯТЬ ДВАНАДЦЯТІ ПРЕПОДОБНИХ МАЙСТРІВ ГРЕЦЬКИХ

Пам’ять 14/27 лютого

Дванадцять преподобних грецьких майстрів – шановані в лику преподобних, чиї мощі перебувають у Ближніх (преподобного Антонія) печерах Києво-Печерської лаври. Їх вважають грецькими майстрами, які, згідно Києво-Печерського патерику, по чудесному покликом Богородиці прийшли з Константинополя для будівництва й прикраси Успенської церкви монастиря. Пам’ять цих святих відбувається ще і 28 вересня (Собор преподобних отців Києво-Печерських Ближніх печер). Continue reading

ЗААМВОННІ МОЛИТВИ В ЛІТУРГІЯХ СВТ. ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО І ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО НА ДНІ ВЕЛИКИХ СВЯТ, НЕДІЛІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ, ДНІ ТИЖНЯ, ОСОБЛИВІ ДНІ ЦЕРКОВНОГО РОКУ ТА ЗАУПОКІЙНА

Відродження істинного, автентично – історичного богослужіння Київської Православної традиції неможливе без повернення до першоджерел. Нам потрібно ретельно вивчити власну літургійну спадщину і повернути те, що було втрачено в часи уніфікації та русифікації Київського Православ’я. Саме одному з втрачених елементів Святої Літургії – змінним заамвонним молитвам і присвячується ця невелика стаття.

Continue reading

Свята великомучениця Варвара

Пам’ять 4 / 17 грудня

Житіє і страждання святої великомучениці Варвари

У царстві Максиміяна, нечистивого царя римського, був на сході один чоловік знатний, багатий і славний на ім’я Діоскор, родом і поганством еллін, що жив в Іліополі. Він мав доньку на ім’я Варвара, її як зіницю ока беріг, не мав-бо більше дітей, лише її одну. Вона ж, коли підросла, стала вродою дуже гарна, і не було рівної їй дівчини красою в цілому тому краї. Через те батько її збудував для неї високий стовп, хитромудру споруду, а на стовпі влаштував покої гарні і в них замкнув доньку свою Варвару, приставивши до неї добрих наставниць і служниць, бо вже померла мати її. Зробив це для того, щоб не бачили такої краси прості люди незнатного походження, думав-бо, що недостойними є очі їхні дивитися на прекрасне лице доньки його.

Continue reading

ПОДВИГИ І СТРАЖДАННЯ СВЯТОГО АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

Пам’ять 30 листопада / 13 грудня

Святий Андрій Пєрвозванний, Христовий апостол, був із міста Витсаїди, син одного жидовина, на ймення Йона, брат же святого верховного апостола Петра. Він, зневажаючи світу цього суєту й даючи перевагу дівству над подружнім станом, не захотів одружуватися, а, послухавши святого Предтечу Хрестителя Івана, який проповідував на Йордані покаяння, все покинув, пішов до нього та й став його учнем. По тому з іншим учнем, якого називають, що це був сам Іван — євангелист (який написав про це в Євангелії, почувши від свого вчителя ті слова, коли перстом вказував на Ісуса та й сказав: «Ото Агнець Божий!»), покинув Хрестителя і пішов за Христом, бо знав і раніше із книг пророчих, що це є воістину Той, Котрий мав прийти. Знайшов-бо брата свого Симона (Петра) та й каже йому: «Знайшли ми Месію, що означає: Христос», — і привів його до Ісуса. По тому, коли з Петром ловили рибу при березі Галилейського моря і покликав їх Христос: «Ідіть за мною, я зроблю вас ловцями людей», — тоді, відтак, на Господній заклик, покинув Андрій мережі і з братом своїм Петром пішов за Христом. Continue reading