СВЯТИТЕЛЬ СИМОН КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ЄПИСКОП ВОЛОДИМИРСЬКИЙ І СУЗДАЛЬСЬКИЙ

Пам’ять 10/23 травня

Святитель Симон, єпископ Володимирський і Суздальський, описувач життя Києво-Печерських преподобних отців, ще в юності прийняв чернечий постриг у Києво-Печерської обителі, ймовірно, в другій половині XII століття.

У 1206 році був призначений ігуменом Володимирського монастиря Різдва Пресвятої Богородиці, а в 1214 році, за бажанням князя Георгія Всеволодовича  + 1238), був поставлений першим єпископом Володимира -на- Клязьмі і Суздаля. Continue reading

АКАФІСТ ІКОНІ БОЖОЇ МАТЕРІ «КИЄВО-БРАТСЬКА»

Кондак 1

Вибрана перед віками Господом Небесним, Творцем та Промислителем всесвіту, щоб Cвоїм чудотворним образом бути Покровою та Просвітителькою роду людського, Богомати Вселаскава, Ти стала Матір’ю Світла і Всеосяйною Радістю світу. Тобою просвічені й навчені ми побачили Дорогу, Правду і Життя. Ми ж, молоді та юні особистості, нові покоління, що прагнемо світла знання, життя та спасіння, Тобою обдаровані, серед течії буття  зворушливо взиваємо: Continue reading

ЧУДОТВОРНА КИЄВО-БРАТСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Пам’ять 10 / 23 травня та 6/19 вересня

Церковна історія і Передання зберегли опис чудес, пов’язаних з явищем і прославлянням Києво-Братської ікони у древньому граді Вишгороді.

Вишгород – стародавня вотчина святої рівноапостольної княгині Ольги (у хрещенні Олени), А в наслідку всіх київських князів, завжди перебував на особливому положенні у своїх покровителів. Вперше згадується в літописі в 946 році: «Бе бо Вишегород град Вользін (Ольжин)», тобто долею святої Ольги, її улюбленим місцем і містом, влаштуванню якого вона багато присвячувала праці та часу. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ АРСЕНІЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ПРАЦЕЛЮБНИЙ

Пам’ять 8/21 травня

Преподобний Арсеній Києво-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у XIV ст.

Він названий працьовитим тому, що вдень і вночі ніхто ніколи не бачив його в неробстві. Преподобний або молився, або виконував монастирське слухняність і до заходу сонця ніколи не вживав їжі. За ці праці він у цьому житті отримав дар чудотворця від Бога. Після багатьох праць і подвигів преподобний Арсеній мирно відійшов до Господа, після смерті душа його живе на небі зі святими, а тіло спочиває нетлінним у Дальніх печерах. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ПИМЕН, ПОСТНИК ТА ІГУМЕН КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 8 / 21 травня

Преподобний Пимен, постник Києво-Печерський, жив у подвигу в Далеких печерах. Стриманість  його було така, що він вживав їжу тільки раз у день та лише в самій необхідній кількості. Зовнішній пост був відповідним утриманню від неугодних Богові вчинків, думок і почуттів. Преподобний Пимен був ігуменом Києво-Печерського монастиря з 1132 по 1141 р. Друга пам’ять святого відзначається 7 серпня. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ КАСІЯН, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 8/21 травня

Преподобний Касіян Послушник і Пісник (Затворник Києво-Печерський) здійснював свій чернечий  подвиг у кінці XIII – початку XIV століть.

Преподобний Касіян перед усіма упокорювався, був вельми слухняний, працьовитий і великий пісник. Святим послухом він змусив бісів розповідати, як багато є ченців у Києво-Печерському монастирі, які можуть виганяти бісів і як демони бояться святих Києво-Печерських. Затвор у печері був завершенням його подвигів. «А нині в небі в невимовної радості зі ангельськими ликами насолоджується». Continue reading

ЖИРОВИЦЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Пам’ять 7 / 20 травня

Ікона Богоматері Жировицької з’явився в 1470 році в містечку Жировичи Гродненського краю Білорусі. У лісі, що належав православному білоруському шляхтичу Олександру Солтану, пастухи побачили незвичайно яскраве світло, яке пробивалося крізь гілки грушевого дерева, що стояло над джерелом під горою.

Пастухи підійшли ближче і побачили на дереві невелику ікону Божої Матері в променистому сяйві. Пастухи з благоговінням взяли ікону і віднесли до Олександра Солтана. На великий жаль, сам Олександр Солтан від початку не надав особливого значення повідомленню пастухів, але ікону таки взяв і замкнув у скриню. На наступний день до Солтані прийшли гості, і господар захотів показати їм знахідку. На свій подив, він не знайшов ікони в скриньці, хоча незадовго до цього бачив її там. Через деякий час пастухи знову знайшли ікону на тому ж місці і знову віднесли її Олександру Солтанові. Continue reading

Феодосія Печерського Слово про віру латинську чи варязьку

Слово моє до тебе, княже боголюбивий! Я Федос, бідний слуга пресвятої Трійці, Отця і Сина і Святого Духа, народжений у чистій і православній вірі і вихований у гарній настанові правовірними батьком і матір’ю, які наставляли мене на правильний закон. До віри ж латинської не прилучатися, їх звичаїв не триматися, від їхнього путання втікати, від усякого їхнього вчення втікати, і норову їхнього гидуватися. І пильнувати своїх доньок, не віддавати за них, і в них не брати: ні брататися, ні вклонятися, ні цілувати його, ні з ним з одного посуду їсти, ні пити, ні хліба їхнього приймати. Тим же, хто заради Бога у нас просить їсти і пити, дати їм, але у їхній посудині; якщо ж не буде у них посудини, дати у своїй, а потім обмити і сотворити молитву; тому що неправильно вірують і нечисто живуть, їдять із псами й котами … Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ФЕОДОСІЙ, ІГУМЕН КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 3 / 16 травня

Історія Києво-Печерської лаври невіддільна від постаті преподобного Феодосія Печерського. Саме за Феодосія Печерського монастир став осередком не лише благочестя і святості, а й високої освіченості, школою, яка готувала освічене вище духовенство. Continue reading

ПОГРОМ У САМБОРІ (ДО ІСТОРІЇ ОБОРОНИ ПРАВОСЛАВ’Я НА ПРИКАРПАТТІ В ПОЧАТКУ 90-Х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ)

Два роки тому (текст написані в 1992 р. – редакція сайту «Київське Православ’я) православні самбірчани втратили спокій і сон навіть не в переносному значенні, а в бук­вальному, — для того, щоб зберегти свій храм Різдва Богородиці, вони вдень й вночі чергують під стінами своєї святині. Старі бабусі, літні жінки, молоді хлопці, трударі-чоловіки, навіть діти… Вночі на металевому листі палять багаття, снідають тим, що захопили з дому і — чекають на ґвалт. Греко-католики вже;кілька разів намагалися силою захопити храм, який є останнім православним бастіоном на Прикарпатті. Передостанній раз це було в ніч з 23 на 24 липня 1991 року, коли великий загін міліції в касках і бронежилетах, з щитами і гумовими «демократи заторами», як слушно прозвав народ їхні палиці, напали на беззбройний народ, що знаходився біля храму. Вдарили в дзвони, збіглися пра­вославні і храм вдалося відстояти. Тим нападом керував голова Самбірського міськвиконкому Зорян Попадюк, – так би мовити, «перший демократ» біля міського керма. Continue reading