НОВЕ ВИДАННЯ БІБЛІОТЕЦІ СТАРОДРУКІВ САЙТУ: ДИОПТРА, АБО ЗЕРЦАЛО…, КУТЕЇН 1654 р. (подаємо електронну копію видання)

Рукопис «Діоптра, сиріч Зерцало, або Зображення відоме живота людського в світі» (або «Зерцало мірозрітельное») була переведена 1604 р. ігуменом Дубинського Хрестовоздвиженського монастиря Віталієм.

Цей Морально-аскетичний твір складається з трьох частин. Він викриває суєтність мирського життя і наповнене моралями. Тут розглядаються окремі приклади зі Священного писання. Continue reading

ЗАБЛУДОВСЬКЕ «УЧИТЕЛЬНЕ ЄВАНГЕЛІЯ» 1568 РОКУ (подаємо електронну копію видання)

У 1564 або 1565 роках, знаний білоруський та український першодрукар Іван Федорович був вимушений покинути Москву через недосвідченість та переслідування з боку московського царя.

Серед інших речей, Іван Федорович забрав з собою значну частину типографського інвентарю: пунсони, матриці, частина шрифту і майже всі гравіруванні дошки. Наприкінці 1565 або на початку 1566 московські друкарі прибули до столиці Великого князівства Литовського, славного та шляхетного старожитнього  білоруського міста – Вільні. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ МАКАРІЙ, ДИЯКОН КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 19 січня / 1 лютого

Преподобний Макарій, диякон, здійснював свій чернечий подвиг в кінці ХIII – початку ХIV століть.

Про преподобного Макарія відомо, що він визначався як безсребреник, мав велике старанність до храму Божого і постійно вправлявся в читанні Святого Письма і пості. За переказами, він у дитинстві багато хворів, і батьки дали обітницю Богові віддати сина в Києво-Печерський монастир, якщо він одужає. Лагідністю і смиренністю він заслужив любов братії, яка навчила його грамоти. За благочестиве життя він був зведений в сан диякона і за життя мав дар чудотворця. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ МАКАРІЙ, ПОСНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 19 січня / 1 лютого

Преподобний Макарій здійснював свій чернечий подвиг у ХІІ столітті.

Про нього відомо, що він все життя притримувався дуже строгого посту, а в дні Різдвяного та Великого постів споживав тільки проскурку.

Також Преподобний був посвячений в сан диякона та відзначався дуже великою ревністю до служіння. Continue reading

ВІН ЗАГИНУВ ЗА НАС… ПАМ’ЯТІ БІЛОРУСА МИХАЙЛА ЖИЗНЕВСЬКОГО

Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх…

(Іоана 15:13)

Сьогодні на вулиці древнього Києва знову, як у часі татаро-монгольської навали, прийшла нагла смерть… і дзвонять дзвони золотоверхих храмів Київського Православ’я! Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ГРИГОРІЙ, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 8/21 січня

Преподобний Григорій, затворник Києво-Печерський, здійснював свій чернечий подвиг у XIV столітті.

Преподобний особливо прославився подвигом стриманості і посту. Їжею йому у все життя служило неварене зілля, а питтям – вода. Ніч проводив він в молитвах. За такі подвиги він удостоївся від Бога дару чудотворця. Всі недужі, що приходять до нього з вірою та вживаючи частину зілля, яким він харчувався, отримували зцілення.

Нетлінні мощі Преподобного Григорія, затворника Києво-Печерського, спочивають у Дальніх печерах.

Continue reading

СИНАКСАР НА ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ СВЯТОГО ОТЦЯ НАШОГО ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО, АРХІЄПИСКОПА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО, СЛОВО НА СВЯТЕ ПРОСВІЩЕННЯ [БОГОЯВЛЕННЯ]

Господь наш Ісус Христос після Свого з Єгипту повернення був у Галілеї, у граді Своєму Назареті, де ж був вихований, втаївши перед людьми Божества Свого силу і премудрість до тридцяти років: замолодим-бо вважався серед юдеїв той, кому було менше тридцяти років, щоб сан учительський чи священичий отримати, через те і Христос до стількох років Своєї проповіді не починав ані не являв Себе Сином Божим і Великим Архієреєм, що Небеса пройшов, аж поки років його число сповнилося. Жив-бо в Назареті з Пречистою Матір’ю Своєю, спершу при названому батькові своєму Йосипу, теслі, поки той живий був, з ним же і трудився у теслярстві. Коли ж той помер, Сам рукоділлям тим займався, їжу з праці рук Своїх Собі і Пречистій Богоматері добуваючи, щоб нас навчити не лінуватися ані задурно хліб не їсти. Continue reading

НЕМАЄ БІЛЬШОЇ ЛЮБОВІ ЗА ТУ, КОЛИ ХТО ДУШУ СВОЮ КЛАДЕ ЗА ДРУЗІВ СВОЇХ…

30 грудня 2013 року у селі Гурівщина Святійший Філарет патріарх Київський і всієї Руси-України у співслужінні з митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Білоцерківським Епіфанієм, керуючим Київською єпархією та духовенством району освятили Хрест-меморіал «Борцям за волю України».

 Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх… (Іоана 15:13)

Немає і не буде. Наші славні пращури надміру клали свої голови за своїх рідних і друзів упродовж всієї багатостраждальної історії України. Княжі часи, козаччина, гайдамаччина, новітня історія. Наша земля рясно полита кров’ю наших героїв, багато їх полягло. Багато терпіли муки і страждання у полоні та вигнанні. Багато хто за словами апостола Павла «… дізнали наруги та рани, а також кайданий в’язниці. Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі. Ті, що світ не вартий був їх, тинялися пустелями та горами, і по печерах та проваллях земних. «І …У вірі померли всі ці, не отримавши здійснення обітниць; вони лиш бачили й вітали їх здалека, визнаючи, що вони чужинці на землі й захожі».  Continue reading

СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ ЛИПЕЦЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР

Матеріали статті присвячені висвітленню яскравих історичних фактів, пов’язаних з Свято-Успенським Липецькиим чоловічим монастирем, особливостей чернечого життя, та впливу подій країни на життя обителі.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що дозволяє відкрити православним людям іншу, досі їм невидиму сторону чернечого життя. Віряни, відвідуючи святі монастирі, переважно бачать однобоко монастирське життя – життя з парадної сторони, так як мало хто з них вдумується в монастирські будні й проблеми. Стаття, присвяченна Липецькому чоловічому  монастирю, крім того, що дозволяє заглянути у монастирські будні, тим самим задовільнивши просту людську цікавість, охоплює й історичні і соціальні аспекти життя Липецького монастиря  як яскравий приклад духовних злетів і трагедій, які свята обитель пережила разом з нашим народом. Хочеться вірити, що монастир у Липках, відродившись, послужить добрій справі  духовного утвердження православної віри в Україні. Continue reading

АКАФІСТ СВЯТИТЕЛЮ І ЧУДОТВОРЦЮ МИКОЛАЮ: ІСТОРІЯ РУКОПИСІВ ТА СТАРОДРУКІВ У КИЇВСЬКОМУ ПРАВОСЛАВ’Ї (з файлом акафіста Ф. Скорини)

Шанування святителя Миколая в Київському Православ’ї має давню історію та сягає Х – ХІ століття. Саме тому, текст «Акафісту святителю і чудотворцю Миколаю» був перекладений практично відразу після його написання Константинопольським патріархом Ісідором (1347). Переклад на руську мову ми знаходимо вже в рукописах Київського Православ’я ХV – XVI століть.

Також требо відзначити, що цей акафіст ми зустрічаємо в двох, незалежних варіантах. Ці варіанти весь час існували паралельно та знайшли свій відбиток у стародруках Київської митрополії. Continue reading