У 1564 або 1565 роках, знаний білоруський та український першодрукар Іван Федорович був вимушений покинути Москву через недосвідченість та переслідування з боку московського царя.
Серед інших речей, Іван Федорович забрав з собою значну частину типографського інвентарю: пунсони, матриці, частина шрифту і майже всі гравіруванні дошки. Наприкінці 1565 або на початку 1566 московські друкарі прибули до столиці Великого князівства Литовського, славного та шляхетного старожитнього білоруського міста – Вільні.
Іван Федорович і його друзі знайшли в ВКЛ підтримку з боку одного з литовських феодалів, гетьмана Великого князівства Литовського – Григорія Олександровича Ходкевича. Гетьман запросив майстрів – друкарів в належав йому Заблудів і доручив влаштувати там друкарню , щоб друкувати в ній книги для потреб Київського Православ’я.
Нову типографію князь Григорій Ходкевич вирішив поставити в своєму родовому маєтку – Заблудові, куди переїхав і Іван Федарович з Петром Мстиславцем. Першою книгою нової друкарні мусила стати «Учительна Євангелія».
Вибір саме цієї книги не був випадковим. У рукописному варіанті « Учительне Євангеліє » з’явилося в Київської Русі ще в другій половині XII століття, і саме з цього оригіналу Іван Федорович та Петро Мстиславець здійснили його передрук. «Учительне Євангеліє» складалося з «азбучної молитви» і «Прологу » , в якому Костянтин Преславкий, учень Кирила і Мефодія, які жив в кінці IX – початку X століття і склав збірник між 890 і 894 роками, розповів про найбільш благочестивіші просвітницьких мотиви, які змусили його взятися за цю працю. Далі містилася 51 бесіда, що витлумачували євангельські тексти. Бесіди ці називалися «Церковним сказанням » і спочатку були написані грецькою мовою видним філософом, богословом і поетом, Константинопольським патріархом Германом I, який займав патріарший престол в 715-730 роках , а після смерті зарахованим до лику святих. Крім того, серед «бесід», які зміщені в заблудовським «Учительним Євангелії», є і «Слово на Вознесіння» святителя Кирила Туровського, білоруського письменника і проповідника XII ст.
Над першою книжкою на української землі Іван Федорович та Петро Мстиславець трудилися більше восьми місяців, а 17 березня 1569 року «Учительне Євангелія» побачила світ.
«Учительне Євангеліє» видрукувано у великому форматі, але скромно. Новим елементом є заголовний лист, якого не знала київська рукописна і московська друкарська традиція. Назва Євангелія учительного швидше нагадує анотацію, ніж титул і містить всі основні відомості. За титульним листом і гравюрою, а також передмовою на звороті 5-го листа вміщено зміст «Сказання яже суть в книзі той». У книзі трохи більше 400 аркушів. Перші чотири листа мають нумерацію римськими цифрами.
Також требо відзначити, що навіть коли в XIV і XV століттях в Київському Православ’ї з’явилися й інші « Учительні Євангелія», саме Заблудовське було набагато популярніше усіх інших. Воно перевидавався в XVI і XVII століттях більше десяти разів і в Україні та Білорусі.
підготував прот. Сергій Горбик