Молитва перша
Боже кріпкий, що в руце Своєї тримаєш доли людські! Не поминай гріхів моїх, але зміцни мене з вишині силою Твоєю для перемоги над ворогами нашими. Подай мені тверезий розум і серце відважне, та не убоюся страху і уникну сумнівів, але під святими хоругвами війська нашого буду вірний своєї присяги до кінця. У ім’я Твоє іду і та буде воля Твоя. Continue reading
Господь мій!
Як би я міг один переслідувати тисячу і двоє проганяти десять тисяч, якби Заступник їх не зрадив їх, і Господь не віддав їх! Бо заступник їх не такий, як наш Заступник; самі вороги наші судді в тім. (Втор. 32:30-31). Ворог повстав на мене в час біди моєї, та Господь укріпив мене (Пс. 17:19). Тільки Ти, Господи, заступник мій єси, слава моя, Ти возносиш голову мою (Пс. 3:4). Continue reading
З часу Муравйова-шибеника в Російській Імперії закладалася ідея, що православне населення Білорусі ставилася до повстання 1863 різко негативно. Проросійські історики зображували повстання як справа виключно шляхти і ксьондзів, а не підтриману православним селянством. Тим часом, це спростовують навіть учасники придушення повстання. Continue reading
Святитель Віталій Гречулевич. З Дмитрівської колекції портретів КПБА. Художник Семен Панпушин
Увага до єпископа Віталія Гречулевича нами привернута не випадково, оскільки в його особі поєдналися талановитий богослов і проповідник, який був українцем за походженням. У своєму розпорядженні ми маємо дві розвідки присвяченні служінню і просвітительській діяльності святителя. Перша з них була надрукована в «Журнале Московской Патриархии» число 9 за 1975 р. у зв`язку з 90-річчям з дня його упокоєння [1; с. 64-66], а друга у тому ж самому часописі № 1 за 1986 р. до 100-річчя з дня упокоєння [5; с. 17-20]. В них подано чималий біографічний і бібліографічний матеріал про видатного ієрарха Православної Церкви.
Єпископ Віталій Гречулевич народився 1 січня 1822 р. в містечку Тульчин на Поділлі (тепер районний центр Вінницької обл.) в сім`ї протоієрея Василя Яковича Гречулевича. Батько майбутнього святителя, клірик Подільської єпархії був освічений і діяльний пастир. Його проповіді свого часу були актуальними і досить помітними в церковній літературі, тому що були надруковані у 50-х роках ХІХ ст. українською мовою. Ця надзвичайна новина була помітною в церковних колах того часу, бо на українофільство дивилися тоді дивилися скоса. Тим більше що за українською мовою у Російській імперії не визнавали прав літературного громадянства. Смілива спроба протоієрея Василя Гречулевича проповідувати Христа українською мовою викликала захоплення серед українців і прихильників народної культурної свободи. Відомий слов`янофіл А. Хомяков тепло вітав це видання. Тому перший випуск проповідей протоієрея Василія Гречулевича українською мовою розійшовся досить швидко. Друге видання з`явилося у 1857 р. Цьому передувала досить серйозна праця, вдосконалення проповідей українською літературною мовою, переглядався їх зміст. Continue reading
Пам’ять 3/16 травня
Києво-Печерська ікона Успіння Пресвятої Богородиці – одна з найдавніших явлених ікон Київського Православ’я. Пресвята Богородиця вручила її 4 – м візантійським зодчим, які у 1073 році принесли ікону преподобним Антонію і Феодосію Печерським. Continue reading
Ваші світлості, політичні та церковні лідери православного народу України, любі й дорогі, вірні Православ’ю українці,
Слава Ісусу Христу!
Свята Матір та Велика Церква Константинополя відносить українську націю та її людей до свої відданих синів та дочок, народжених в святій воді, що тече між берегами річки Дніпро. Починаючи з часів нашого великого попередника, Великого Святого Фотія, любов нашої Материнської церкви до благочестивих християн на ваших землях ніколи не зменшувалася. Continue reading
Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх
Ін. 15:13
Сьогодні наша Батьківщина – Свята Україна переживає важки часи. Ворог вже окупував частину нашої землі та погрожує протягнуть агресію.
Православна Церква в Україні на багатьох історичних етапах завжди виступала тією об’єднавчою силою, яка збирала та гуртувала українців для оборони своєї Батьківщини. Архієрейські подвір’я та монастирі робилися центрами народної мобілізації, а священики ішли в бій разом з українськими вояками. Continue reading
Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш, скарбу добра і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші.
Святий Боже, святий кріпкий, святий безсмертний, помилуй нас (3).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Continue reading
10 березня 2014 р. в Сагрині та Турковичах відбулися відзначення 70-х роковин трагедії Сагриня, коли 9–10 березня 1944 р. сотні православних українців – мешканців Сагриня та навколишніх сіл були вбиті формуваннями Армії Крайової. На сагринському кладовищі була відслужена урочиста панахида, яку очолив Високопреосвященний православний архієпископ Люблінський і Холмський Авель з духовенством Люблінсько-Холмської єпархії. Згодом у Турковицькому монастирі був відслужений молебень свв. Мученикам Холмським і Підляським, також очолений архієпископом Авелем. Continue reading
Перед освяченням військову хоругву кладуть на стіл. Коли освячення відбувається в храмі, стіл ставиться навпроти відчинених Царських врат.
Священик: Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини, що всюди є і все наповняєш, скарбу добра і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, благий, душі наші. Continue reading