Святий Юрій Змієборець, св. вмч. Юрій (Георгій) Переможець – покровитель візантійських імператорів, згодом і українських князів. Св. Юрія за покровителя вважали українські воїни, які співали: «Нам поможе святий Юр, ще й Пречиста Мати, лихо звоювати!». За патрона Юрія Змієборця мають українські пластуни. Він є покровителем і для селян, які цього дня старалися до схід-сонця посіяти цибулю, огірки та іншу городину. Це так трішки з наших звичаїв… Continue reading
Tag Archives: Історія Київського Православ’я
ЗВЕРНЕННЯ СОБОРУ ЄПИСКОПІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ США: ПАМ’ЯТАЮЧИ ЧОРНОБИЛЬСЬКУ АТОМНУ КАТАСТРОФУ
Улюблені брати і сестри у Христі: ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Протягом останніх 32-х років катастрофа в Чорнобилі залишається найгіршою і найбільш руйнівною атомною аварією в історії людства, яку ще називають технологічною катастрофою ХХ століття.
Згадуючи та роздумуючи над сумними та моторошними фактами в цю 32-гу річницю Чорнобильської катастрофи, ми повинні піднести наші серця в молитві до Всемогутнього Бога і просити у Нього постійного милосердя та милості, пам’ятаючи тих, хто зазнав невимовного болю та втрат. Continue reading
ЗВЕРНЕННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
Возлюбленому Духовенству, Чернецтву та Вірним Української Православної Церкви в Діаспорі:
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
Ми звертаємось до Вас усіх беручи до уваги останні події в Україні, як стосуються життя Української Православної Церкви. Якщо Ви ще не чули або не читали про ці події, що заповнили соціальні мережі та засоби масової інформації в Україні та за її межами, цим листом ми інформуємо Вас про те, що Президент України з одноденним візитом відбув до Стамбула і зустрівся з Його Всесвятістю, Вселенським Патріархом Константинопольським Варфоломієм I, у Світлий Понеділок – 9 квітня 2018 р. Результатом цієї зустрічі став початок довгоочікуваного розгляду надання Автокефалії Українській Православній Церкві в Україні. Continue reading
ШЛЯХ ДО ПОМІСТНОСТІ….
Христос Воскрес!
Дорогі друзі! Вперше в історії України так гучно заявлено владою, зокрема Президентом Петром Порошенком та Верховною Радою України, про визнання автокефалії Української Церкви. Ми щойно переконались в яких муках народжується правдива Церква, правдиве Українське Православ’я, як зашипіли ті, хто ненавидить України і все українське. Ми побачили, як у таких моментах історичної долі виявляється справжню обличчя тих, хто тільки словами “любить” Україну. Не зупиняймося і щиро молімось за утвердження Єдиної Помісної Української Православної Церкви. Всяке базікання про те, що українська влада втручається у справи Церкви не має під собою ніяких аргументів, бо ще проф. О. Лотоцький у своїй капітальній праці “Автокефалія” заявляв про те, що прагнення до унезалежнення Церкви має відношення до компетенції зовнішньої, до компетенції державної влади і її прагнень. З цього приводу наведу кілька історичних прикладів. Ще за часів Києворуської держави ми маємо два випадки, які промовисто говорять про прагнення нашими київськими князями мати незалежну Київську Митрополію. Над двома датами 1051 та 1147 років неодноразово розважали історики, вказуючи на те, що це були перші спроби проголошення окремішності Київської митрополичої кафедри за великих київських князів Ярослава Мудрого та Ізяслава ІІ Мстиславича. Те саме відбувалося і у період Великого князівства Литовського, зокрема 1416 року великий князь Вітовт скликав елекційний собор у Новогрудку білоруському для обрання окремого митрополита, “не бажаючи занепаду нашої віри і церков”. Маємо більш аніж промовистий приклад відкритого втручання влади з часів Московського Царствія, коли 26 січня 1589 р. за тиском з боку царя Бориса Годунова і його двору на Патріарха Єремію ІІ Траноса було проголошено Московський Патріархат. Ще більш промовисті випадки маємо з історії національно-церковно-визвольного руху балканських народів з-під Османського ярма. Так само маємо прямі заяви і звернення до Вселенського Патріарха польського уряду щодо незалежності Православної Церкви в Польщі, які завершилися наданням томоса про автокефалію від 13 листопада 1924 р. Continue reading
НАДДНІПРЯНСЬКІ ЦЕРКВИ – КРАСА МОГИЛЬОВСЬКОГО БАРОКО
Високий рівень економічного потенціалу, широкі торговельні та культурні зв’язки, розвиток ремісництва, яким так славилися могильовські майстрі, сприяли формуванню в Могильові високорозвиненої художньої культури зі своєрідними традиціями, місцевими прийомами і формами. Continue reading
МРІЯВ ПРО ВІДРОДЖЕННЯ АВТОКЕФАЛІЇ БІЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. ПАМ’ЯТІ АРХІЄПИСКОПА ВАРЛАМА (ШИШАЦЬКОГО)
- Архієпископ Варлам (Шишацький)
3 липня 1813 року в передсвітанкових сутінках з Могильова приховано і квапливо виїжджала закрита карета. Місто ще спало, коли з архієрейського замку жандарм і священик вивели третього і кучеру негайно наказали від’їхати. Коли карета в’їхала на Биховський тракт, взявши напрямок на південь, то третій в останній раз озирнувся назад і, наскільки це дозволяло маленьке скло, подивився на місто, на темні силуети церковних голів, що танули у сірому небі, і перехрестився.
Хто ж це третій? Куди вела його дорога?
Їм був архієпископ Могилевській і Вітебський Варлам (Шишацький, 1749-1823), а дорога його вела на заслання. Про нього, незаслужено нами забутого, ця стаття. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ КИРИЛО ТУРОВСЬКИЙ. СЛОВА НА ВХІД ГОСПОДА В ЄРУСАЛИМ
Великі і стародавні скарби, дивно і радісно відкриті, чудові і незліченні багатства, вічно надані близьким дари, славні і гідні вмілі будівельники будинку, достатні і великі залишки Царської трапези, якими харчуються жебраки – не тлінною їжею, але тою, що знаходиться у вічному житті! Адже слова Євангельські, ті, що різноманітно говорив Христос заради спасіння людей, – їжа для душ наших! Continue reading
ДЕЩО ПРО УСТАВ ПРАВОСЛАВНОГО БОГОСЛУЖІННЯ – (ТИПІКОН)
Згідно перекладу з грецької мови, Типікон (Типік) є книга уставу православного богослужіння. У ній є розділи стосовно практичного звершення церковного богослужіння, та про монастирське життя, тобто монастирський устав. Перші Типікони з’явилися із зародженням чернецтва у III-IV-му століттях після Різдва Христового. В них особливим чином розвинені ідеї устрою чернечого життя та вимоги, які повинні виконувати ченці та черниці, щоб досягти вищого морального удосконалення.
Перша чернеча громада була заснована одним із подвижників чернецтва, преподобним Антонієм Великим у 305-му році. Вона складалась із пустельників, які жили в скитах окремо один від одного і називались Лаврами. Його монастирі були перехідною ланкою від анахоретства до суворого гуртожитку (кіновій). Continue reading
МІСЦЕ І СПОСІБ ЧИТАННЯ ЄВАНГЕЛІЯ НА ЛІТУРГІЇ. ЗАГАЛЬНО-ІСТОРИЧНА ТА КИЇВСЬКА ПРАВОСЛАВНА ТРАДИЦІЯ
Питання про місце і спосіб читання Євангелія на літургії є одним з ключових у часі відродження історичної обрядовості Київського Православ’я. Адже, в наших Служебниках практично немає прямих приписів відносно цього, а практика Московського Патріархату, яка на сьогодні ще широко використовується в Україні (читання в олтарі або обличчям до престолу), є явно помилковою, що визнавали навіть російські літугісти кінця ХІХ – початку ХХ ст. Continue reading
ВЕЛИКОПОСНЕ ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
До: Всечесного Пресвітерства, Чесного у Христі Дияконства, Преподобного Чернецтва та Благочестивих Вірних наших Українських Православних Громад поза Межами Батьківщини наших Пращурів України Continue reading