У компанії проти визнання Православної Церкви України (далі – ПЦУ), яку активно веде Московський Патріархат, питання визнання хіротоній «розкольників» займає особливе місце. Саме воно на сьогодні зробилося ключовим у ставленні Польської та Албанської Православних Церков при формуванні своєї позиції. І хоча рішення Священного Синоду Константинопольського патріархату від 11 жовтня 2018 р. поставила крапку у цьому питанні щодо канонічного визнання сучасного єпископату та священства колишніх українських православних юрисдикцій «Київський Патріархат» й «Українська Автокефальна Православна Церква», у нав’язаною Москвою дискусію активно включаються і деякі українські ресурси, приводячи різні приклади, статті та інтерв’ю ієрархів різних Помісних Церков. На жаль, частина матеріалу «грішить» певною хаотичністю та непослідовністю, що стоїть на перешкоді повному розумінню позиції Вселенського патріарха у цьому питанні. У даній статті ми спробуємо найбільш повно розкрити питання щодо визнання хіротоній «розкольників». Continue reading
Tag Archives: Історія Київського Православ’я
КРАХ ОПЕРАЦІЇ «РОЗКОЛ». ЧАСТИНА ІІ. ВІДХІД «ПОЧЕСНОГО ПАТРІАРХА» ФІЛАРЕТА ТА ЙОГО ГРУПИ
Неможливо зупинити паровоз без гальм. Особливо коли увесь час підкидати вугілля та підливати воду…
Американське прислів’я
Ми не випадково винесли старе американське прислів’я як епіграф другої частини нашої статті. Бо ще у кінці першої частині, яка побачила світ 19 травня 2019 р., відзначали, що «далекі від думки, що нам час святкувати перемогу та спочивати на лаврах. «Зовнішні сили», які усі ці місяці працювали на кризу у ПЦУ нікуди не зникли, та не склали зброї» [1]. На великий жаль, можемо констатувати: Усе так і сталося. Використовуючи «почесного патріарха» Філарета як локомотив, «зовнішні сили» та їх місцеві «корисні ідіоти», продовжували рухатися до своєї мети саме як потяг без гальм, особливо не вдаючись у тактичні маневри та незважаючи на «червоне світло» здорового глузду… Continue reading
П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ АБО «ЗЕЛЕНІ СВЯТА»? ДЕЯКІ ІСТОРИКО-БОГОСЛОВСЬКІ ЗАУВАЖЕННЯ ПРОТИ ВНЕСЕННЯ ВІДВЕРТОГО ЯЗИЧНИЦТВА В УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я
Кожний рік, напередодні свята П’ятидесятниці, відбуваються дискусії відносно коректності назви «Зелені свята» щодо саме християнського календаря, а також про відповідність освячення зілля Православному Типікону. І хоча знані богослові Православної Церкви України, зокрема Високопреосвященний Димитрій, митрополит Львівський і Сокальський, давно висловилися щодо недопустимості таких дій, деякі священики продовжують наполегливо відстоювати, як саму язичницьку назву свята, так і «традицію» освячення зілля. У цієї статті ми спробуємо розібратися у цьому питанні та зробити деякі висновки. Continue reading
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ФОРУМУ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ «ЗА ПОМІСНУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ УКРАЇНИ!»
Відбувся Форум української інтелігенції “За Помісну Православну Церкву України”. Ми не гонилися за кількістю учасників – за бажання, можна було б зібрати зал у рази більший. Йдеться швидше про осмислення проблеми та пропонування шляхів її вирішення. А для цього потрібна експертна думка та виваженість, а не мітингування. Було багато (понад 15) виступів, цікаве обговорення. Був біль за долю православної Церкви та України. За наслідками обговорення було прийняте відкрите (бо є можливість долучатися із підписами тим, хто поділяє його ідеї) звернення.
проф. Олександр Саган
(10 червня 2019 року, Київ)
На початку червня 2019 р. представники української інтелігенції з міркувань про благо Церкви і України зверталися до почесного патріарха ПЦУ Філарета з проханням «перенести обговорення всіх гострих питань на представницькі церковні органи, а також утриматися від публічних дискусій, заяв чи інтерв’ю, які можуть посіяти тривогу серед православних українців і потішити недругів держави». Continue reading
РОЗДУМИ ТА ПРОХАННЯ
Христос Воскрес дорогі браття та сестри!
В цьому не маленькому дописі хочу висловити свою думку, бо наболіло! Крім того, що сили, котрі воюють проти України та її Православної Помісної Церкви починають «піднімати голову», та усілякими брудними методами залякують священників, наприклад нашої Закарпатської єпархії (сьогоднішній кричущий факт, що стався з настоятелем храму св.пророка Іллі в смт.Великий Бичків, який я описав раніше), так ще і в середині нашої Церкви збільшуються смути. Continue reading
ЩОДО ПРАВОСИЛЬНОСТІ «УКАЗУ» ВЛАДИКИ ФІЛАРЕТА ПРО «ЗАБОРОНУ В СЛУЖІННІ» ПРОТОІЄРЕЯ ОЛЕКСАНДРА ТРОФИМЛЮКА
Сьогодні, 28 травня 2019 р., на сайті «Церква.інфо» було оприлюднено «Указ» про «заборону у священослужінні» ректора КПБА, прот. Олександра Трофимлюка. Цей «документ» викликав чимало дискусій. Тому ми спробуємо оцінити його винятково з погляду канонічного права Православної Церкви та тієї ситуації, яка сьогодні існує в ПЦУ. Continue reading
КІЛЬКА АКТУАЛЬНИХ ПРОПОЗИЦІЙ ЩОДО «РОЗМОСКАЛЕННЯ» ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ
«Ми усвідомлюємо потребу змін, відходу від пострадянської моделі життя й управління, ми дослухаємося до слушних думок і порад наших вірних і духовенства. Ми відкриті до спілкування, ми не хочемо відгороджуватися від суспільства й закриватися в собі, а намагатимемося зменшувати відстань і загороджувальну стіну між вірними й духовенством, між Церквою та її народом»
Блаженніший Митрополит Епіфаній, Предстоятель ПЦУ, 25.05.19.
Одним із основних завдань, яке стоїть перед Православною Церквою України, і яке особливо підкреслює її Предстоятель, Блаженніший митрополит Епіфаній, є наше повертання до історичних джерел, повний відхід від російсько-імперської моделі. Звичайно, кардинальна зміна свідомості духовенства та вірних ПЦУ відбудеться «не в одну мить». Але, на нашу думку, є певні зміни, таке повертання до історичних джерел Київського Православ’я, яке можна впровадити дуже швидко та яке не потребує особливих зусиль, крім, власне, нашого бажання. Continue reading
МИТРОПОЛИТ МАКАРІЙ (МАЛЕТИЧ): ЯКЩО ТАКЕ НЕПОДОБСТВО ТРИВАТИМЕ, МИ МОЖЕМО ВТРАТИТИ ТОМОС
Ми не думали давати передрук інтерв’ю колишнього очільника Української Автокефальної Православної Церкви, але останні одкровення колишнього митрополита Київського Філарета, що були надані «Радіо Свобода», вже після його спілкування з представниками Вселенського Патріарха, вимагають це зробить.
Редакція «Київського Православ’я»
КРАХ ОПЕРАЦІЇ «РОЗКОЛ». ЧАСТИНА І. ЩО І ЯК ВІДБУВАЛОСЯ.
Вже від початку переговорного процесу щодо об’єднання Українського Православ’я та отримання Томосу про автокефалію від Матері-Церкви – Константинопольського Патріархату, Росія, зокрема і Московський Патріархат, робили все можливе, щоб зірвати цей процес. Ними були задіяні всі можливі державно-дипломатичні, інформаційні, церковні й фінансові важелі, як для зриву власне українського об’єднавчого процесу, а також відповідного тиску на Вселенського патріарха Варфоломія. Усі ці зусилля Москви на сьогодня добре відомі та проаналізовані багатьма науковцями. Але, було б наївно сподіватися, що після успіху Київського об’єднавчого Помісного собору, коли стало можливим отримання законно обраним Предстоятелем Православної Церкви України Томосу з рук Константинопольського патріарха Варфоломія, Росія відмовиться від своєї мети – знищення Української Православної Помісності. Саме тому, травнева криза 2019 р., коли виникла реальна загроза розколу у новоутвореній Помісній Церкві, яка несла загрозу відкликання Томосу, виникла не без «втручання зовнішніх сил у церковні справи» [1], про що відверто написано у офіційному коментарі на офіційному сайті ПЦУ. У цій статті ми спробуємо відновити хід цього втручання та проаналізувати хід подій. Continue reading
ВАЖКЕ ПРОЩАННЯ З МОСКОВІЄЮ ПАТРІАРХА ФІЛАРЕТА
Критикувати його важко. Бо Патріарх Філарет – потужна постать, яка стоїть десятиліттями на гострому розі творення держави Україна. Попри його суто церковне служіння. І 90-річний його вік, дійсно патріарший, при якому він стійко служить двогодинні літургії, проповідує, керує – вражає.
«Ми завжди будемо поважати Патріарха Філарета» – каже глава Української православної Церкви митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Він правий. Так, як ми поважаємо стареньких своїх дідусів (а для 40- річного Епіфанія взагалі може 90-річний Патріарх вважатися прадідом), але не можемо слухатися їх у практичних, щоденних питаннях – вже не ті їх поради, а тим паче – вимоги керувати. Continue reading