Ікона (від грецького Eikon – зображення, образ), в православ’ї та католицизмі зображення Ісуса Христа, Божої Матері і святих, яким приписується священне значення. У Білорусі ікона мала назву «абраз», що означає образ-зображення окремих святих або певний сюжет на біблійну і євангельську тему.

Ікона як один з видів релігійного живопису залишалася найбільш поширеною в духовному житті людей протягом декількох століть. У порівнянні з монументальним розписом, який завжди відносився до конкретного місця в архітектурі культової споруди, ікона мала свої відмітні особливості. Перш за все, вона не залежала від умов свого місцезнаходження, була легко «транспортабельною» і в більшості своїй була невід’ємним предметом не лише культових храмів, але й домашнього середовища людини. Їй поклонялися, перед нею читалися молитви. Народна ікона була культовим предметом, який проектував духовний зв’язок між людиною і Богом. Звертаючись до Бога з проханням, покаянням, молитвою, людина зверталася до ікони, яка повинна була «чути» його слова і не тільки слухати, але й допомагати здійснювати те, до чого був звернений погляд людини. Continue reading →