АКТУАЛЬНІСТЬ СВЯТОГІРСЬКИХ ТРАДИЦІЙ У СУЧАСНОМУ ЧЕРНЕЧОМУ ЖИТТІ

Тема, яку я хочу озвучити, – актуальність святогірських традицій в сучасному чернечому житті – це велика і дуже важлива тема, яка в останні роки стала предметом великої кількості досліджень.

Свята Гора пережила важкий період: до 1960-х років не тільки у монастирі святого Пантелеймона, але й у всіх афонських монастирях були складності з приходом нових ченців. Молоді люди не прагнули до чернецтва. Святогірське чернецтво багато хто вже тоді готовий були поховати. Але Задум Божий і допомога Божої Матері зробили так, що знайшлися люди, які послужили відродженню Святої Гори. Continue reading

СВЯТА ГОРА – СВЯЩЕННИЙ МІСТ МІЖ ЗЕМЛЕЮ І НЕБОМ ТА МІЖ ПРАВОСЛАВНИМИ НАРОДАМИ

Свята Гора – це унікальне та чарівне місце. Ще задовго до того, як ви ступите на її схили, ви відчуваєте її неповторність та притягальну силу. Чи дивитеся ви на Гору в далині, чи розглядаєте фотографії в інтернеті або в одному з недавно опублікованих альбомів, слухаєте історію про диво або зустрічаєте ченця, це місце – варто лише подумати про нього – породжує дивовижні почуття у будь-якій душі, що прагне Бога. Continue reading

МОНАСТИРСЬКА ДИДАКТИЧНА ІКОНА

«Розп’ятий чернець». Афон, XVІ ст.

Монастирська дидактична ікона, яка створювалася не для поклоніння, а для навчання та нагадування, є однією з найменш відомих форм іконографії. Це, на наш погляд, пов’язано як з досить обмеженим варіантом зображення, так і з фактом закритості внутрішнього життя православних монастирів. Адже таки ікони писалися не для храмів та загалу вірних, а виключно для ченців. У цій статті ми торкнемся історії з’явлення та розповсюдження, а також розглянемо кілька варіантів подібних ікон, які отримали найбільше розповсюдження. Continue reading

ОСНОВНІ ЕТАПИ ДУХОВНОГО ШЛЯХУ ЧЕНЦЯ. ГОЛОВНІ ТРУДНОЩІ ТА ПЕРЕШКОДИ.

Всеблагий Бог створив людину на Свій образ та подобу й ввів її у рай солодкий, щоб людина жила там у радості, долучаючись до Його Божественної любові. Але людина через злочин заповіді Божої розірвала спілкування з Богом, відпала від Нього та втратила ту благоліпність, якою наділив її Бог, створивши на Свою подобу. Будучи перш здоровою і прекрасною, тепер вона стала немічною, розбитою та потворною, втратила свою давню доброту. Всеблагий Бог наш Ісус Христос став людиною, щоб відтворити зіпсуте. «І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (Ін. 1:14). «А тим, які прийняли Його, віруючим в ім’я Його, дав владу бути дітьми Божими» (Ін. 1:12). Continue reading

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ЧЕНЦЯ З ІГУМЕНОМ ТА БРАТІЄЮ В СУЧАСНОМУ МОНАСТИРІ – АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

Чернецтво – це наріжний камінь у будові Церкви, і бажання єднання по слову Господа Ісуса Христа: «Щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, так і вони нехай будуть в нас єдине» (Ін. 17:21) втілюється у кожній чернечій спільноті, та православному чернецтві загалом.

Кожне чернече братство різноманітне за своїм складом та включає в себе різні особистості з різними характерами. У одного ченця характер простий і м’який, як вата, а в іншого – важкий і твердий, як залізо. І якщо перший чернець радує та надає розраду своєму ігумену, то другий створює для ігумена складності та заспокоює його в меншій мірі, або не заспокоює зовсім. Відносини першого ченця з ігуменом можна уподібнити грі на чудових струнах, тоді як відносини другого – грі на таких струнах, звучання яких викликає самі гіркі й сумні спогади. Саме тому я заздалегідь прошу вибачення, адже поки ви будете читати мою статтю, ваша пам’ять, як на крилах орлиних, буде повертатися до пережитого та витягати з глибин вашого серця як приємні, так і неприємні спогади. Continue reading

ТРУДНОЩІ, З ЯКИМИ СТИКАЄТЬСЯ СУЧАСНИЙ МОНАСТИР, РОЗТАШОВАНИЙ У МІСТІ, ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Існують різні види і форми чернецтва. Від самою типовою і поширеною формою – спільного життя, до самотнього життя. Також монастирі завжди діяли у різних куточках світу: У важкодоступних пустелях, у житлових районах поблизу міст або в самих містах.

Природним, звичайно, є розташування монастирів за межами міста, у безлюдних місцях. Але є випадки, коли монастирі, що знаходяться в межах міста, створили дуже примітну чернечу та богословську традицію і висунули великих святих нашої Церкви. Характерний приклад – Студийський монастир, який протягом століть процвітав у Константинополі Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

«Днесь  чистійшая  святиня в святая святих вводится».

Пісня церковна

Деякі батьки посвячували в Старому  Завіті  своїх дітей особливим способом в честь  Божу.  Ці діти  мешкали в окремих будинках біля святині єрусалимської і послуговували священикам і левитам,  при  їхніх  священодійствах. Такий  приклад бачимо на молодому Самуїлі, якого мати Анна, просячи Бога за потомка, сказала в своїй молитві : «Господи Саваоф (сил), якщо даш рабі  твоїй  сім’я чоловіче (сина), то дам його перед тобою в дар до дня смерти його» (1. Цар. 1, 11,). Також побожне подружжя Йоаким і Анна, молячись до Бога, щоби їх зволив поблагословити потомством, обіцяли  Богу, що коли їх молитва буде вислухана, вони дитину, яка їм народиться, пожертвують Богу на службу. Коли Бог вислухав, їх  молитви і  дав  їм  доньку  Марію,  привели її на третьому  році життя  до  Єрусалима  перед  святом посвячення храму. Первосвященик Захарія з Божого натхнення прийняв Марію при вході до святині  і попровадив, її аж до святилища, до святая святих, до тої частини святині, де тільки сам, архієрей раз, в рік міг заходити для принесення жертви кадильної. Пам’ять цієї подій обходить сьогодні Свята Церква святом  Введення або Входом в храм Пресвятої Діви Марії; величаючи Її піснею: «Сьогодні чистіша святиня в святая святих в водиться. — Марія,  ввійшовши, яко трилітня дитина до храму єрусалимського, там  при тій церкві живучі, а за думкою інших  14 літ,  через увесь той час в молитві і тісному з’єднанні з Богом, прикрашалася найбільшими чеснотами, доки  не  стала  бути  гідною Матір’ю Сина Божого, а нашого Спасителя, Ісуса Христа. Гляньмо духовно на ту св. родину, на тих побожних богоотців Йоакима і Анну, що впроваджують  свою  трилітню  донечку  Марію до св. церкви и жертвуючи Її Богу, і на тую малу дівчинку Марію, з найбільшою радістю входячи  до  св. церкви й служачи при ній Богу своїм життям богоугодним, і задумаймося про нинішню науку свята, чого вчать нас праведні Йоаким і Анна всіх батьків  християнських щоби і їх діти подібно,  як Марія  життя  своє  Богу посвятили і Йому вірно служили. Continue reading

ПРОСТОТА БОЖЕСТВЕННОЇ ПРИРОДИ, ЗГІДНО З ВЧЕННЯМ СВЯТОГО ГРИГОРІЯ ПАЛАМИ

Основний сутністю Бога є простота. Якщо сутність Бога не проста, а являє собою з’єднання різних елементів, тоді складові цього з’єднання повинні передувати Богу. Але такий Бог не може бути Творцем створеного світу, це не істинний Бог, який є Початком сущого. Початок сущого, Бог, має бути не складним, а простим. Він не тільки простий, але “простий в простоті своїй, і єдиний в єдності Своїй». Таким чином, не виходячи за рамки Своєю простоти, вся ця «часткова не частина (поєднана без злиття і розділення без поділу) присутня у всьому і у кожній з істот». «Бог, – говорить святий Григорій Палама, – не їсти велике Тіло, яке через свої невимірні розміри не може вміститися в невеликий простір, властива Сутність Бога – безтілесна». Ось чому Він «всюди існуючий і є перш за все і у всіх і во всіх і вище за все». А якщо хтось і представить щось менше, то і в те уявне менше Він може Весь вміститися. Continue reading

ЖІНОЧЕ ЧЕРНЕЦТВО НА КІПРІ

У історичних джерелах перших століть християнства часто можна зустріти розповіді про християн, чоловіків і жінок, які проводили чернече життя і цілком присвячували себе служінню Святій Трійці. Серед жінок найбільш показовий приклад учениці апостола Павла, святий першомучениці рівноапостольної Фекли, що жила у I столітті на горі Каламон в Селевкії (Мала Азія). Continue reading

СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ ЯК ВОРОГ ЧЕРНЕЦТВА

Мене попросили розповісти, чому шлях секуляризації – ворог чернецтва. Спробую вам пояснити, у чому полягає згубність цього шляху. Але перед тим слід визначити, що є основною метою чернецтва, цього церковного органу, який одночасно знаходиться і в Церкві, і поза нею. Якщо тільки він не є маргінальним і якщо він не паразитує на тілі Церкви, значить, навпаки, він знаходиться у самому її центрі, бо, як це не парадоксально, чернецтво живе далеко від неї. Continue reading