У сьогоднішньому євангельському читанні нова справедливість протиставляється старій. Після милості і молитви Господь переходить до протиставлення поста в його істинній і непідробній формі посту «лицемірів». Тема посту вже з часів пророків була предметом обговорення благочестивих юдеїв. Continue reading
Tag Archives: час Великого посту
ПРОПОВІДЬ ПРО ПІСТ І ОБОВ’ЯЗОК ПОКАЯННЯ НА ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
Дорогі браття і сестри! У церковних піснеспівах Великий Піст називають матір’ю чистого серця, матінкою цноти, висвітлювачем гріхів, проповідником покаяння». За вченням Церкви ми знаємо, що святий піст, очищає, відмиває нас від гріховного бруду, від гріховної скверни і голосно кличе: не гріши! Бо ми, грішні, не знаємо ні дня, ні години, коли смерть забере нас з цієї «долини плачу» та поставить перед справедливим Суддею на Страшному суді. З чим же ми станемо перед Господом Богом? Яку відповідь дамо Судді? Continue reading
КОРОТКОЧАСНЕ ПРОСЛАВЛЕННЯ ХРИСТА
Воскресіння Лазаря – подія, яка не могла залишитися непоміченою. Повернення до життя людини через чотири дні після її смерті справило на Єрусалим і його околиці величезне враження, багато людей увірували в Христа і захотіли побачити Його. І як тільки вони дізналися, що Ісус прямує в місто, вони з великим піднесенням поспішили Його зустріти.
Народ марив про його прихід, визнаючи в Ньому свого царя. Його захоплено вітали, так само, як в ті часи зустрічали переможців. І дійсно – хоча, можливо, люди цього не усвідомлювали – перед ними був Той, Хто незабаром переможе смерть. Цей тріумфальний прихід і визнання в Ньому істинного Царя Ізраїлю були настільки значними подіями, що їх передбачали вже Старозавітні пророки. Господь Ізраїлю, Господь Всесвіту прибув в своє місто, щоб царювати. Але трон і слава Його були абсолютно відмінними від людських уявлень. Це був трон не всевладдя і панування, а мук, страстей і умертвіння самим принизливим на ті часи чином – розп’яттям на хресті. Continue reading
ЛАЗАРЕВА СУБОТА
Лазарева субота займає виняткове місце в церковному календарі. Це свято вибивається з сорока покаянних днів Великого посту, так само як і з скорботних днів Страсного тижня, що починається Страсним понеділком і закінчується Страсноюм п’ятницею. Лазарева субота і Вербна неділя знаменують собою якусь радісну прелюдію перед наступними, наповненими скорботою днями. Два важливі події пов’язані з Віфанією: тут Ісус воскресив Лазаря і почав Свій шлях до Єрусалиму. Continue reading
ПАМ’ЯТЬ ПРЕПОДОБНОЇ МАРІЇ ЄГИПЕТСЬКОЇ
Прощаються гріхи її численні за те, що вона полюбила багато
Лк. 7:47
У п’яту неділю Великого посту наша Православна Церква вшановує пам’ять жінки «вулиці», що веде настільки нечестиве життя, що навіть слово «блудниця» швидше прикрашає її, ніж з точністю визначає межі її гріховності. Ми славимо преподобну Марію в останню неділю Великої Чотиридесятинці, щоб, з одного боку, викрити нашу церковну «благопристойність», адже занепала жінка представляється як зразок життя, і, з іншого боку, дати надію на покаяння всім людям, що є рабами своїх пристрастей, але невпинно шукають способи боротьби з ними. Continue reading
ПРО ЗНАМЕННЯ І ЯВИЩА, ЯКІ СУПРОВОДЖУВАЛИ ХРЕСНІ СТРАЖДАННЯ ХРИСТА СПАСИТЕЛЯ
Читаючи страсні Євангелія ми не можемо не звернути увагу на знамення і явища, які супроводжували хресні страждання Христа Спасителя на Голгофі. Здається всі брали участь у стражданнях і зневазі, які перетерпів Розп’ятий. Ісусу Христос промовив з хреста сім Своїх найдорожчих слів, тільки Бог Отець до цього часу не виявляв Своєї участі в тому, що відбувалося на Лобному місці. Continue reading
ХРИСТОС ПЕРЕД ПЕРВОСВЯЩЕНИКОМ АННОЮ
Для наших роздумів в дні Великого посту хотілося б представити зовсім невеличку картину страждань Христа Спасителя. Коли солдати пов’язали Ісуса Христа в Гефсиманському саду була глибока ніч. Перед тим минув тяжкий і довгий день. Учні Спасителя протягом цього незвичайного дня настільки стомились, що не мали ніякої вже сили перебороти сон. Ісус у цей час переживав боріння у Гефсиманії. Молився. І ось тепер зв’язаний, він опинився в руках Своїх ворогів. Його поставили спочатку перед синедріоном. Повідомлення про те, що Ісуса Христа спочатку відвели до первосвященика Анни є тільки у святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. Анна був призначений первосвящеником в 6-му році після Р. Х. володарем Сірії Каїрінієм і залишався на цій посаді до того часу, поки не був її позбавлений прокуратором Юдеї Валерієм Гратом. За юдейськими законами первосвященик повинен був залишатися на цій посаді пожиттєво, однак римляни не хотіли, щоб влада так довго належала одній людині, і тому досить часто міняли первосвящеників. Так, спадкоємцями Анни один за одним були п’ять його синів, і, насамкінець, його зять Каяфа. Однак відомо, що Анна зберігав “закулісну” владу. Це видно з того, що перше аніж віддати Ісуса формальному суду, Його привели до Анни, бо і дім останнього знаходився на шляху до первосвященика Каяфи. Continue reading
ПРО РОЗП’ЯТТЯ І ХРЕСТ ХРИСТІВ
- “Розп’яття” на західній стіні з лівого боку у Володимирському патріаршому соборі м. Києва художників Павла Свєдомського та Вільгельма Котарбінського
Середина Великого посту завжди присвячена особливому шануванню Чесного і Животворчого Хреста Господнього. З давніх-давен на середину храму виноситься хрест для поклоніння і весь тиждень, який носить назву «хрестопоклонного», Церква закликає вірних роздумувати про страждання та розп’яття Христа Спасителя. Так само вона нагадує нам, що вже настають «названі» тижні Великого посту: «хрестопоклонний», «поклонний», «вербний» і «страсний», які невпинно наближатимуть нас до Світлого Христового Воскресіння.
До великої Голгофської жертви смерть на хресті була ганебною. На таку кару засуджувались явні злодії і раби-бунтарі. У Старому Завіті про смертну кару на хресті було сказано, що «проклятий перед Богом усякий повішений на дереві» (Втор. 21; 23). Цей вислів передає нам апостол Павло в посланні до галатів: «Проклятий всякий, хто повішений на дереві» (Гал. 3; 13). Наскільки ганебною була смертна кара на хресті говорить нам один із найвідоміших римських проповідників Ціцерон: «Око римського громадянина не повинне бачити хреста, вухо його не повинне чути про нього і сама згадка про хрест повинна бути згладжена із його пам’яті». Continue reading
ЧЕСНИЙ І ЖИВОТВОРЯЩИЙ ХРЕСТ ЯК НАША ЗБРОЯ
- Хрест, зроблений старцем Йосипом ісихастом
Не підлягає сумніву, що ми живемо в епоху, в якій панує раціональна думка і абсолютизація людського розуму, епоху, коли людина проголосила себе і свої творіння сутністю світу цього, ізолювавши і вигнавши з нього все метафізичне, надчуттєве и надрозумне. Філософія нової – ще гіршої – варіації гуманізму стала нашим світоглядом, під дією якого людина ризикує укласти себе в в’язницях своїх досягнень, які, врешті-решт, погребуть її під своїми уламками. Очевидно, що в такій негативній і безвихідній атмосфері говорити про таїнство Хреста і намагатися осягнути те місце, яке він повинен займати в житті людей, схоже на утопію. Однак, зараз як ніколи ми, залишивши цю безплідну філософію, відчули нагальну потребу наблизитися, в міру наших слабких сил, до таїнства Хреста. Адже необхідно зрозуміти, який є шлях, що проходить під Його покровом, за яким необхідно слідувати християнину, щоб очистити душу від гріха і отримати її спасіння. Continue reading
ПРО МОЛИТВУ В ГЕФСИМАНСЬКОМУ САДУ
Споглядаючи цього святого вечора Голгофу, яка стоїть посередині храму, давайте ми на хвильку своїми думками перенесемося до Гефсиманського саду. Станемо серед нього і заглибимося в його незвичайну тишу. Ще кілька годин тому тут знаходився Христос з Своїми учениками, тут звучала особлива молитва нашого Спасителя – «Молитва про чашу». Христос, йдучи на гору Елеонську, промовляв до своїх учеників: «Цієї ночі всі ви спокуситеся через Мене, бо написано: уражу пастиря, і розбіжаться вівці» (Мк., 14: 27), а прийшовши до Гефсиманії і взявши з собою Петра, Якова та Іоана, «… почав тужити й сумувати. І сказав їм: сумна душа Моя смертельно; побудьте тут і пильнуйте» (Мк., 14: 35-34). Христос, як людина переживав всю скорботу залишеності, тому Йому була надто важлива присутність учеників, і особливо тих, які були найближчими учнями, адже саме Петру, Якову та Іоану Господь відкрив таємниці Свого Фаворського Преображення. Continue reading