ПРОПОВІДЬ ПРО ПІСТ І ОБОВ’ЯЗОК ПОКАЯННЯ НА ПЕРШИЙ ДЕНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ

Дорогі браття і сестри! У церковних піснеспівах Великий Піст називають матір’ю чистого серця, матінкою цноти, висвітлювачем гріхів, проповідником покаяння». За вченням Церкви ми знаємо, що святий піст, очищає, відмиває нас від гріховного бруду, від гріховної скверни і голосно кличе: не гріши! Бо ми, грішні, не знаємо ні дня, ні години, коли смерть забере нас з цієї «долини плачу» та поставить перед справедливим Суддею на Страшному суді. З чим же ми станемо перед Господом Богом? Яку відповідь дамо Судді?

У той страшний день суду Божого ангел Господній триматиме в руці вагу справедливості і на одну терезу кластиме наші добрі діла, діла любові, милосердя, чесності, справедливості та інших чеснот. А на другу терезу кластиме всі наші злі діла, протизаконні вчинки супроти Господа Бога і ближніх, усі наші гріхи, все наше злодіяння, все наше зло, що ми заподіяли тут, на землі. Ой, як між людьми того зла багато!

Дорогі у Христі брати і сестри запитаймо кожен свою совість: куди яка тереза похилиться, що переважить? Чого більше? Каймося, браття, каймося, сестри, кайтеся, усі народи цього лукавого світу, бо світло Божої правди висвітлить, викриє, покаже все наше земне життя, всі наші діла і вчинки, заміри і гріхи. О, горе нам грішним! Горе, коли в той день Божого суду глянемо на вагу Божої справедливості, що ангел Господній триматиме у своїй руці. Як прожектор ясним світлом освітлює темряву, щоб видно було кожен найдрібніший предмет, камінчик, ямку, аби не спіткнутись, так і піст своїм благодатним сяйвом освічує найпотаємніші закутки нашого серця, нашої совісті, всі наші думки і діла й кличе: переглянь, християнине, уважно,, прискіпливо, докладно все своє життя – і побачиш, яке воно грішне, блудне, нечесне, несправедливе, ненависне, безсоромне, брехливе, беззаконне, жорстоке, неморальне, ненажерливе.

Отже, будьмо помірковані в їжі і питті, закликає нас свята Церква, і закликаючи до посту. Будьмо поміркованими і стриманими. Не будьмо лакомими на щедрі наїдки, на алкоголь і взагалі на міцні напої, на тютюн, на наркотики. Припинімо це зло, що руйнує наше здоров’я і непомітно, поступово вкорочує життя. Будьмо правдивими виконавцями святого посту. Пам’ятаймо, що постити слід не тільки тілесно, обмежуючи їжу, але і духовно. Святий піст тоді є повноцінним, якщо він є тілесно-духовним. Честь посту не тільки в обмеженні їжі та відреченні від гучних непристойних розваг, але піст – то є очищення від гріховної скверни, від гріховного бруду, від всіляких злих учинків, на які постійно спонукує нас спокусник диявол.

Отже, якщо хто обмежує себе тільки в їжі, той повністю не дотримується приписів святого посту, не виконує його. Ти постиш? Докажи це своїми ділами. Якщо побачиш потребуючого помочі, допоможи йому. Якщо побачиш ворога, помирися з ним. Якщо побачиш свого ближнього щасливим, не заздри йому. Плекай до всіх любов, милосердя, чесність, справедливість і твори всім лиш добро. Нехай постяться не тільки уста від споживання їжі, а й погляд (зір), і слух, і всі члени нашого грішного тіла. Нехай постяться руки і не крадуть, не загарбують чуже добро, не збагачуються на чужій кривді та припинять грабіжництво і хабарництво. Нехай не гострять ножа на свого ближнього. Нехай постяться ноги та не поспішають на нічні дискотеки, на дикі танці, на пиятику, на картограйство, на хуліганські розгнуздані гульбища та на блудні стежки. Нехай не ходять до ворожок і знахарів. Нехай постять очі і не дивляться на всілякі еротичні, безсоромні, богохульні видовища. Нехай не пожирають поглядом неморальні, сексуальні та жорстокі розбійницькі фільми з телеекранів. Нехай не дивляться заздрісно на добро і щастя ближнього. Нехай не читають вкрай паскудної літератури, яка руйнує морально молодь і якою переповнені всі кіоски. Нехай поститься слух, а піст вуха полягає в тому, щоб не слухати злослів’я, брехні, прокльонів, гнилизни слів, не слухати протизаконних безбожних бесід. Не слухати нашіптувань диявола, котрий постійно підмовляє до зла, до гріха. Нехай поститься і язик. О, язик! Гострий меч, що січе ближніх. «Замкни двері уст своїх та постав надійну охорону біля них». Не лихослов, не вимовляй гнилих слів, не бреши, не обмовляй, не очорнюй ближнього, не підмовляй до гріхів, не вимовляй богохульних слів, не насміхайся з вад ближнього. Тримай під контролем кожне слово, щоб не образити Господа Бога і ближнього. Пам’ятай, що «язик твій — ворог твій». Пам’ятай, що «від слів своїх оправдаєшся і від слів своїх осудишся», що від багатослів’я не обминеш гріха. Нехай постяться наші думки, та не плекають злих намірів, бо від думки легкий перехід до злих вчинків, до страшних злочинів. Святі отці і вчителі Церкви Христової навчають: «Хто насолоджується гучними розвагами і виконує всілякі протизаконні забаганки свого тіла, чи може бути послідовником Глави, увінчаної терном?». Пригадай Спасителя нашого, окровавленого від ніг до голови від катівських нагаїв — і тебе не буде манити дорога, безсоромна одежа. Пригадай оцет і жовч, що кати приневолювали споживати Христа – і ти не бажатимеш розкішних, гучних гостин. Пригадай Христа, що пролляв свою святу Кров, і тих, котрі проливали її. Пригадай, як Христос розп’ятий молився до свого небесного Отця за тих, котрі розіп’яли Його, і ти не будеш мстити ворогам своїм, а великодушно простиш їм». Пригадай, християнине, слова Спасителя нашого Господа Ісуса Христа. «Піст і молитва – це надійна і найсильніша зброя проти спокусника диявола», котрий повсякчас силкується всілякими способами відірвати нас від Бога, від віри, від Церкви та не допустити до Царства Небесного, а загарбати у свої вічно палаючі вогнища пекла.

Пригадаймо дорогі брати і сестри, Господа нашого Ісуса Христа, котрий 40 днів постив у пустелі, а диявол намагався спокусити Його. Тоді Ісус Христос відповів тому відвічному спокуснику: «Відійди від мене геть, сатано! Бо сказано, що лиш одному Богу належить поклонятися і служити Йому».

Підводячи підсумки скажемо, що Піст – не самоціль. Це засіб приборкати бажання, коли ми докладаємо усіх зусиль і боремося з похотями тіла, усмиряючи його постом для покаяння. Тоді дух наш звільняється, думки зосереджуються і молитва стає чистою і щирою. Хто щиро молиться, кається у гріхах і готовий до всякого доброго діла, той постить для Бога. Тому-то слід стримуватися не тільки від ситної їжі, але й від усякої скверни, яка заполонює душу і затьмарює розум. Як написано в Євангелії: «Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить з уст Божих» (Мф.4.4).

Під час посту слід примиритися з тими, хто вас скривдив, і просити прощення в тих, кого ви скривдили. Бо написано у Святому Письмі: «Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує» (Мф.5.44). Хто ж не дотримується посту, втрачає можливість пізнання Бога і єднання з Ним. Хто не постить, особливо у Страсний тиждень, зневажає страждання Христові і не вдячний Господу за виявлену до нас любов, за принесення задля нас Себе в жертву. «То краще б такому було, копи б жорно млинове на шию йому вчепити – і його потопити в морській глибині» (Мф.18.5).

Дорогі брати і сестри благаймо усильно у своїх молитвах нехай Господь, Бог охороняє нас  від того відвічного ворога роду людського, спокусника диявола, котрий «як лев рикаючий бродить, шукаючи, кого би то пожерти». Не слухаймо підступних, облесливих диявольських нашіптувань, а слухаймо голосу Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа і виконуймо всі Його святі Заповіді. Щиро, з глибини душі, промовляймо: «Прости, мені, Господи, всі мої провини, милосердний Спасителю мій, Боже мій. Я повний сорому за заподіяні мною гріхи, але з надією приступаю до Тебе, Господи, і падаю зі сльозами жалю до Твоїх ніг, біля яких багато вже грішників знайшли Твою ласку, милосердя, прощення і спасіння. Не відкинь мене, Отче мій небесний, бо я хочу таки щиро покаятись і до кінця свого життя обіцяю бути Твоєю слухняною дитиною і буду жити так, як личить правдивому християнинові. Молю Тебе: прийми мене, як блудного сина, у свої ласкаві батьківські обійми та нехай Твоя свята ласка, Боже мій, буде зі мною нині, завжди, повсякчас на віки віків».

свящ. Іван Голуб. викладач ЛПБА УПЦ КП.