ПРЕПОДОБНИЙ МАРТІН, ЗАТВОРНИК ТУРОВСЬКИЙ

Пам’ять 27 червня / 10 липня

«Бог одиноких вводить у дім; визволяє в’язнів із кайданів» (Пс. 67:7) – ці натхненні слова Псалмоспівця сказані немов про тих затворників, які в земному житті віддалялися в пустелі, покірні Богу, щоб після увійти до радість Господа свого, які йшли в пошуках спасіння в тісні келії, де проводили дні життя у самотнім молитовному спілкуванні з Творцем.

Преподобний Мартін, туровський пустельник, служив кухарем у єпископів Симона, Ігнатія і Якима, колишніх духовних пастирях Турівській землі з 1120 по 1146 роки, і тільки наступник Якима, єпископ Георгій, звільнив Мартіна від його обов’язків «заради старост», з чого можна визначити приблизний час народження блаженного старця – друга половина 90-х років XI століття. Судячи з оповіді про святого подвижника, він страждав сильними болями від грижі, «черево бо йому в лоно входило». Звільнений від досить високій посаді, преподобний Мартін залишився жити в Борисоглібськом монастирі, розміщеному неподалік від міста, на Болоньї, де ніс подвиг самітництва: «один жив у Богу». До XIV століття ченці в обителях жили не жилі не спильно, а в осібних келіях, однак молилися разом в одній церкві, були під керівництвом  одного, ігумена, маючи в особистій власності одяг, питво і житло, в якому кожен готував собі трапезу. Continue reading

СОБОР УСІХ ПРЕПОДОБНИХ І БОГОНОСНИХ ОТЦІВ, ЩО НА ГОРІ АФОНСЬКОЇ ПРОСІЯЛИ

Пам’ять у другу неділю після П’ятидесятниці

Свята Гора Афон – це живе диво, з глибини століть свідчить про високе призначення чернецтва, про святість Православ’я. Це єдине в світі своєрідна чернеча держава зі своїми звичаями і законами, які не від світу цього. Сюди забороняється навіть приїжджати особам жіночої статі. Дивна історія Святої Гори, її святині, перекази про її святих старців, майже надприродний спосіб життя її насельників. Афон завжди жив самотньо і мало був зайнятий зовнішнім, і тому історія його полягає не в зовнішніх подіях. Велика сила і таємниця Афона – в мовчанні, безмовності. Тут жили і живуть досі ангели земні і небесні мужі, що зосередили все життя своє, тобто серце, в розумній молитві, незбагненній для світу цього. За словами св. Симеона Нового Богослова, «швидкий шлях до набуття чесноти – мовчання, сліпота очей і глухота вух». Святі відлюдники, що ховалися тут від мирської суєти, не любили говорити про свої подвиги і через своє смирення уникали всякої популярності і, тим більше прославлення. Про багатьох з них ми нічого не знаємо. Афонський патерик починається з VIII століття, але першими стають відомими Афонські пустельники св. Петро (XI ст.), Трудився на самоті, і св. Афанасій (X ст.), Який влаштував на Афоні монастир, в якому незабаром з’явилося безліч ченців. Багато подвижників подібно Антонію, який став батьком чернецтва Київського Православ’я, осягнувши високого ступеня досконалості, ставали вчителями, святителями і навіть Патріархами. Continue reading

АКАФІСТ СВЯТОМУ ІОАНУ ПРЕДТЕЧІ

Кондак 1

Непереможного Владики пророку і предтечі, преславному Іоанові Хрестителю співаємо оцю хвалебну пісню, а ти, що сповістив про прихід Спасителя, від усяких бід охорони нас, бо взиваємо:

Радуйся, славний Іоане, пророче, предтече і Хрестителю Христовий!

Ікос 1

Ангел-благовісник явився Захарії у храмі, щоб сповістити йому про великую милість Господню, він про тебе, Іоане, приніс радісну звістку, ми ж тобі кличемо: Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ЛЕОНТІЙ, КАНОНАРХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

пам’ять 18 червня / 1 липня

Преподобний Леонтій, канонарх Печерський, родом з Волині, з юних років прийшов у Києво-Печерську обитель, де прийняв постриг. Він мав прекрасний голос і, коли навчився грамоті, виконував послух канонарха. Преподобний Леонтій помер молодим в XIV столітті й за самовідданий подвиг спасіння прославлений Господом благодатним даром чудотворним. Його прославлення почалося незабаром після смерті й уже наприкінці XIV століття зустрічається кондак преподобному Леонтію. Мощі святого подвижника перебувають у Дальніх печерах, пам’ять його також 28 серпня, у Соборі Києво-Печерських святих. Continue reading

АКАФІСТ СВЯТОМУ І ЖИВОТВОРЧЕМУ ДУХУ

Кондак 1

Прийдіть, усі вірні, прославимо зішестя Святого Духа, Який із лона Отця вилився на апостолів, як води, богопізнанням покривши землю, і сподобляє живоносної благодаті усиновлення і Небесної слави тих, хто чисто приходить до Нього; Він освячує і обожує тих, хто взиває:

Прийди, Утішителю, Душе Святий, і вселися в нас. Continue reading

АКАФІСТ ПРЕСВЯТІЙ ТРОЙЦІ

Кондак 1

Предвічний Царю віків і Господи, всього творіння видимого і невидимого Сотворителю, Йому ж у Святій Тройці славимому поклоняється всяке коліно небесних, земних і підземних; тому і ми, хрещені у трисвяте ім’я Твоє, хоч і недостойні, насмілюємося принести Тобі похвальні пісні; Ти ж як Творець, Промислитель і Суддя наш вислухай голос рабів Твоїх і не відверни милості Твоєї від нас, щоб із глибини душі ми взивали до Тебе: Continue reading

ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ СВЯТОГО БЛАГОВІРНОГО КНЯЗЯ ІГОРЯ, ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ КИЇВСЬКОГО

Пам’ять 5 червня/18 червня

Великий князь Київський Ігор Ольгович, у святому хрещенні Георгій, у 1146 році був розгромлений і взятий у полон князем Ізяславом і заточений в одному з монастирів Переяславля Руського або Південного (нині Переяслав-Хмельницький). Далеко від суєти світу цього, важко хворий, він став каятися у своїх гріхах і просив дозволити йому постригтися в ченці. 5 січня 1147 р. Б. єпископ Переяславський Євфимій постриг його в чернецтво з ім’ям Гавриїл. Незабаром він видужав і був переведений в Київський Феодорівськійї монастир, де прийняв схиму з ім’ям Ігнатій і цілком віддався чернечим подвигам. Continue reading

АКАФІСТ ПРЕПОДОБНОМУ ОТЦЮ АГАПІТУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОМУ, ЛІКАРЮ БЕЗКОРИСЛИВОМУ

Кондак 1

Вибраний учню великого вчителя, доброчесного богоносного отця нашого Антонія, і життя його святого дивний насліднику, святий отче Агапіте, піснею цією вихваляємо Тебе, заступника нашого. А Ти, бо маючи надію на Господа, з нагоди цієї, молися за спасіння нас грішних, визволяючи від різної біди волаючих до Тебе: Радуйся Агапіте, недугів душі і тіла лікарю скорий. Continue reading

АКАФІСТ ВОЗНЕСІННЮ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА

КОНДАК 1

Вибраний Воєводо, Творче Неба і землі, Переможцю смерті, приносимо Тобі ці величні піснеспіви, бо після світлого Твого із мертвих воскресіння Ти пречистим тілом Своїм зі славою вознісся на Небо і став праворуч Бога Отця, цим і наше впале єство вознісши з Собою та від гріхів і вічної смерті навіки звільнивши. Ми ж, Твоє Божественне вознесіння святкуючи, разом з учнями Твоїми щиро співаємо: Continue reading

СОБОР СВЯТИХ МУЧЕНИКІВ ХОЛМСЬКИХ І ПІДЛЯШСЬКИХ

Холмська і Підляшська земля, яка прийняла святу віру тисячу років тому, неодноразово переживала драматичні й трагічні періоди історії, проте завжди залишалася вона вірною Христу і Святої Церкви. Завдяки заступництву Богородиці, Яка «чудотворну ікону Свою православним предкам нашим на горі Холмської дарувала», берегла вона спадщину Київського Православ’я, після випробувань і темряви повертаючись до світла Православної віри. Часом особливих випробувань став для Холмщини та Підляшшя ХХ ст., Коли кров мучеників знову зросила цю землю. Continue reading