Пам’ять 5 червня/18 червня
Великий князь Київський Ігор Ольгович, у святому хрещенні Георгій, у 1146 році був розгромлений і взятий у полон князем Ізяславом і заточений в одному з монастирів Переяславля Руського або Південного (нині Переяслав-Хмельницький). Далеко від суєти світу цього, важко хворий, він став каятися у своїх гріхах і просив дозволити йому постригтися в ченці. 5 січня 1147 р. Б. єпископ Переяславський Євфимій постриг його в чернецтво з ім’ям Гавриїл. Незабаром він видужав і був переведений в Київський Феодорівськійї монастир, де прийняв схиму з ім’ям Ігнатій і цілком віддався чернечим подвигам.
Але дух братовбивчої ненависті бушував над Києвом. Чернігівські князі, двоюрідні брати Ігоря, замислили заманити Ізяслава Київського в спільний похід – з тим, щоб захопити його або вбити. Змова відкрилася, коли князь був уже на шляху до Чернігова. Обурені кияни, дізнавшись про підступність чернігівців, обрушили помсту на ні в чому неповинного князя-схимника. 19 вересня 1147 святий Ігор був по-звірячому вбитий.
Господь прославив страждальця чудесами. З благословення митрополита Київського Климента Смолятича, ігумен Феодорівського монастиря Ананія здійснив поховання страстотерпця в храмі Київського Симоновського монастиря. 5 червня 1150 р.Б., коли київський стіл був зайнятий Юрієм Долгоруким, його союзник, князь Чернігівський Святослав Ольгович, рідний брат убитого Ігоря, урочисто переніс святі мощі князя Ігоря на батьківщину, до Чернігова, де вони були покладені в раку «з теремом» в кафедральному Спаському соборі. Тоді ж було встановлено святкування пам’яті переносу мощів святого благовірного князя Ігоря – 5 червня.
Тропар святого благовірного князя Ігоря, Київського (на перенос мощів), глас 4
Сьогодні святкуємо всечесну пам’ять страстотерпця благовірного князя Ігоря, / скликає люди в пречистий храм Святого Спаса, / де радісно зібралося багато благочестивих вірних, / що молитовно святкують святу пам’ять твою, / і з вірою взивають до Тебе: молися, святий, Україні нашій, граду Чернігову і всім православним християнам / у мири і благоденстві спастися.
Кондак святого благовірного князя Ігоря, Київського (на перенос мощів), глас 6
Відкинув ти земного князювання славу, / вибрав чернецтва смиренний образ / і страдницьки земне житіє закінчив, / нині на Небесах радієш, / старанність молись / о тих, хто шанує тебе, Ігоре, страждальців похвала.