У цій статті ми постараємося відзначити найважливіші особливості православної ікони, іменованої «Зішестя в пекло».
Насамперед, слід сказати про те, що в даному аспекті православний іконопис кардинально відрізняється від західного, в якому прийнято зображати Христа, що урочисто виходить з гробу з прапором у руках. Навколо нього представлені захоплені, полеглі ниць стражники. Continue reading
Вся людська історія з дня гріхопадіння являє собою не що інше, як шлях до воскресіння. Серце християнського життя – не тільки віри, але й моралі – це очікування загального воскресіння.
У цій темі можна виділити два головних аспекти: те, що ми знаємо, і те, на що сподіваємося. А знаємо ми про Воскресіння Христа, зберігаючи надію на наше власне воскресіння. Другий аспект невіддільний від першого, який є його основою. Continue reading
Каже достославний апостол Павло: «Наше тіло стає житлом нашої душі на Землі. Коли ми покинемо цей світ, Бог дасть нам інше житло на небесах, «нерукотворну» обитель. Цього ми чекаємо. Ця обитель буде нашим найбільшою винагородою. Ми маємо переддень майбутнього життя, коли говоримо «Чекаю воскресіння мертвих» (див. II Кор. 5:1-4). Ця невловима обитель не буде виглядати як воскресле тіло Лазаря: він воскрес з колишнім своїм смертним тілом. Вона буде як Тіло Христове, що було після Воскресіння Тілом нетлінним, що перейшла в безсмертя. Continue reading
Спочатку згадаємо деякі історичні факти.
Хрестопоклонна неділя була затверджена святими отцями в середині Великого посту, щоб Хрест Христовий був поставлений в центрі храму як прапор. Щоб, якщо ми вибилися з сил, втомилися і ослабли, ми змогли побачити Хрест Христовий, на якому Він був розп’ятий за нас, і надихнутися, згадати, з якої причини ми встали на шлях чесноти, продовжити пост і всю нашу духовну боротьбу. Хрест також є символом благословення і джерелом зцілення в тому випадку, якщо ми втомилися, відчули нездужання і слабкість під час посту. Хрест Христовий знаходиться тут, щоб зцілити нас, зміцнити нашу душу і тіло. Continue reading
День пам’яті Йосипа Прекрасного збігається з початком Страсного тижня – великої, глобальних масштабів події Божественного приниження – шлях – вибір Господа на добровільне страждання. В образі Йосипа знаходяться як відображення Євангельських чеснот – примирення, прощення, розсудливість і серцева чистота. При цьому він не чув милозвучної проповіді про любов до ворогів, він не бачив лагідної особи Жениха Церкви, що надихав на служіння, самопожертву і чесність, адже Йосип жив за сотні років до приходу Христа. Але, тим не менш, це не завадило йому стати людиною Божою, до-євангельським євангелістом, втіленням благочестя серед беззаконня, учнем Вчителя, що ще не прийшов. Continue reading
Тепер тільки кілька днів залишилося до початку Посту. Вже протягом мясопустного тижня, що завершується Прощеною Неділею, два дні, середа і п’ятниця, стоять як би окремо, вони вже зовсім «великопісні»: у ці дні не належить здійснювати Божественну літургію і весь порядок богослужінь має особливості, які стосуються Посту. У середу на вечірньої співається прекрасна стихира, привітання Посту: Настала весна Посту! Світло покаяння; очистимося, браття, від всякого зла, оспівуючи Подавця Світла Слава Тобі, Єдиний Людинолюбний! Continue reading
Церква є одна неподільна реальність. Вона об’єднує людей всіх прошарків суспільства, всякого віку і націй. Ще в ній відбувається і зустріч живих з спочилими. Ратоборцем з її переможною ланкою. Continue reading
Іноді в мене складається враження, що вивчати традиції Церкви означає бути готовим до багатьох дивовижних відкриттів. Так я був вражений, знайшовши в творіннях свт. Григорія Богослова (+389/390 р) наступний рядок: ««Новатори»- це нерозумна назва передбачливих» [1]. Continue reading
Досліджуючи язичницькі обряди можна зробити висновок, що вогонь був там невід’ємним атрибутом. «В дохристиянський період, за доби родового побуту, наші пращури в більшості віддавали своїх покійників вогню – спалювали, і вірили, що душі з вогнем відлітають на небо, у вирій де вічне літо, вічнозелено, високоврожайно «в месте злачнем», куди птиці, вісники неба відлітають на зиму, звідтіля приносять весну» [2, cт. 75]. Continue reading
Питання співвідношення нашої Святої Православної віри з військовим служінням, а тим більше служінням у часі війни, завжди турбувало вірних. Особливо гостро це питання повстало в наш час, коли тисячі ліпших синів та дочок України вимушені захищати свою Батьківщину від зовнішньої агресії зі зброєю в руках. Continue reading