«Найголовніша справа в житті – молитва, а всі інші – справи другорядні»
св. Григорій Богослов.
Молитва – це бесіда чи розмова наша з Богом. Вона необхідна для нас так само, як повітря чи їжа. У нас усе від Бога і нема нічого свого: життя, здібності, здоров`я, їжа і все інше дається нам Богом; “без Бога – ні до порога”, – каже українське прислів`я. Continue reading
Дякую вам за запрошення прочитати доповідь на сьогоднішніх зборах, таких важливих як для нас, так і для Церкви Христової нашого мученицького Кіпру.
Будь-яке діяння, яке діється всередині святої Церкви в ім’я Ісуса Христа, відбувається Духом Святим, сприяючи таким чином вашому оправданню перед Господом. Continue reading
Коли відбувається освячення, очевидно, що існують «хто освячує» і «хто освячується». Процес освячення вимагає наявності того, хто діє (освячує), і тих, заради кого освячення звершується. Мова тут йде не тільки про освячення води, але про сенс освячення в цілому, тобто про освячення людей. Саме для нашого особистого освячення і здійснюється освячення води. Апостол Павло пояснює, що є ті, хто освячує, а є ті хто освячується. І сьогодні нам буде корисно поговорити про суть освячення. Continue reading
Особливість людської природи – прагнення вирішувати свої сумніви.
Одне з них пов’язано з числом немовлят, убитих Іродом у Віфлеємі після народження Христа. Вивчаючи спадщину святих отців, ми знаходимо багато згадок про цю подію, однак відсутня будь-яка інформація про кількість цих безневинних жертв. Continue reading
Виправдання і спасіння кожного з нас є не результатом виконання деяких заповідей, але плодом істинного і справжнього зв’язку з Христом. Заради Нього можна піти на будь-які жертви. Заради Того, Кого святий гімнограф Його Страстей оспівує: «розіп’яли єси заради мене, та мені подав спасіння». Continue reading
Відродження
Третє народження Христа – це Його народження в житті людей, що вірують у Нього і бачать у Ньому свого Бога. Бо, незважаючи на те, що Христос втілився для спасіння всього світу, спастися вдається далеко не всім.
Звичайно, Господь «хоче, щоб усі люди спаслися і досягли знання істини» (1 Тим. 2:4). Будучи всемогутнім, Він, тим не менш, поважає людську свободу і не може і не бажає спасати нас без нашої на те згоди. Continue reading
Якби ми хотіли умовно визначити православне християнство, ми могли б сказати, що воно є досвідом явища Нествореного (Бога) в історії, а також можливістю створеної (людини) стати Богом «по благодаті». Виходячи з даності постійної присутності Бога в Христі в реальності історичного буття, християнство надає людині можливість обожнення, подібно до того, як медицина надає йому можливість підтримки або відновлення здоров’я через здійснення конкретного лікування і дотримання певного режиму. Автор мав можливість на своєму особистому досвіді переконатися в схожості медицини і церковного пастирства, бо, будучи одночасно діабетиком і християнином, він усвідомив, що в обох випадках він повинен чітко слідувати і тим, і іншим вказівкам для досягнення повного зцілення. Continue reading
З усіх побажань, якими люди обмінюються напередодні Нового року, найвірнішим для нас, християн, є церковна молитва «час життя нашого в мирі і покаянні скінчити». Дійсно, найважливіше і щире побажання – прожити решту часу нашого життя в мирі та покаянні. Continue reading
1 січня. Перший день місяця і нового року. Перший день нового політичного року. Наша свята Церква в цей день святкує три важливі події. (Згідно з православним календарем Грецької Церкви – зауваження перекладачів) Перше – Обрізання Ісуса Христа – подія, що відбувається через вісім днів після святкування Його святого втілення. Мова йде про традиції, про юдейський обряд, вчинений над усіма немовлятами чоловічої статі на восьмий день після народження. Друга подія – день пам’яті великого отця Церкви, Василя, архієпископа Кесарії Кападокійської. Третя – початок нового політичного року і нового часового періоду. Continue reading
Сьогоднішні засоби масової інформації дуже часто нам подають різні катаклізми, різні нещасні випадки, у яких ми стикаємось із таким явищем як смерть це змушує нас із страхом задуматися над таким явищем як смерть. Чому це відбувається, а це відбувається тому, що в нас немає любові до Царства Божого, не горимо бажанням осягнути вічні блага, Царства Небесного, які дарує нам Господь. Ми віддаємо перевагу радостям земного життя. Більше того, ми не боїмося гієни вогненної, а тому і боїмося смерті. Ми не знаємо, а точніше сказати не бажаємо знати яка нестерпна важкість посмертного покарання і тому боїмося не гріха, але закінчення життя тобто смерті. Якщо б страх перед гієною поселився в наших душах, гріх би не міг увійти у наші душі. Хто насправді боїться гієни, той ніколи не впаде у вогонь гієнський. Continue reading