Лазарю! Вийди геть
Ін. 11:43
Возлюблені віруючі!
Чудо воскресіння Лазаря відомо всім нам. Ми чули про Марфу і Марію, сестер Лазаря. Чули, що вони жили неподалік від Єрусалима, у Віфанії, де часто зупинявся Ісус Христос з учнями, стомлені своєю мандрівкою. Ми знаємо також, що Лазар захворів і помер, був похований, але нарешті отримав воскресіння від Господа, Який на очах у всіх викликав його з могили словами: Лазарю! Вийди геть! Continue reading
На початку IV століття засуджені християни області Кархідона, незважаючи на заборони Діоклетіана, зібралися в неділю і відповіли: «Ми не можемо жити без Вечері Господньої».
Сьогодні ж велика кількість людей, які називають себе православними християнами, зізнаються, що рідко відвідують недільну Євхаристію. Однак Євхаристія, як вчить нас Церква, – це джерело і початок всього християнського життя. В наші дні три чверті молодих людей, що приходять в храм на вінчання, стверджують, що вірують, проте не ходять до церкви. Continue reading
І. Монастирські статути і правила
Отцем відлюдництва вважається Антоній Великий (251-356 рр. По Р. Х.), в той час як родоначальником спільного життя – преподобний Пахомій (292-348 рр.). Ці два образи чернецтва вперше з’явилися в Єгипті, поширившись згодом до Палестини, Сирії, Малої Азії, а пізніше і у межах Константинополя. З кінця VIII століття є перші згадки про пустельників в Греції, здебільшого на Святій Горі Афон і в Метеорах, паралельно з’являються перші міські обителі в Константинополі. Continue reading
Перед наближенням великого посту я маю відвагу викласти тут деякі роздуми про прощення, бо на превеликий жаль часто в наших устах слово “прости” є синонімом “відвали”? Прощення – глибоке почуття, якому перш за все передує внутрішня духовна праця. Але в сучасній культурі це слово сильно профанує. Ми занадто багато говоримо про прощення, але не знаємо ні ціни вибачення, ні шляху до нього. Та й що в нашому розумінні є прощення? Глобальне «пробачити» означає зробити простими відносини, які є ускладненими через наші часто необдумані дії: «Кривизни вирівняються і нерівні шляхи стануть рівними» (Іс.40:4). Continue reading
Коли мене запрошують для розмови з представниками духовенства, які вивчають пастирське служіння, то я звичайно підкреслюю, що богослов’я є пастирським, а пастирське служіння – це богослов’я. Коли хтось бажає пасти конкретне словесне стадо, коли пасуть людей, то тоді необхідно бути богословом. Continue reading
Спільна молитва православних християн з інославними (єретиками) заборонена канонами Церкви, незалежно від того, громадська вона, чи приватна. Заборона Церквою молитовного спілкування з єретиками виникає з любові як до своїх вірних чад, заради охорони їх від брехні перед Богом та лукавства, так і з любові до самих єретиків: відмовою від молитви з ними, християни свідчать, що ті помиляються й знаходяться в небезпеці, бо вони – поза Церквою і відходять від спасіння. Continue reading
Раніше серед викладачів патрології і навіть серед православних богословів існувала думка, що святі отці існували в нашій Церкві лише до VIII століття. Іншими словами, вони окреслили межі патрології, заперечуючи той факт, що і після Іоана Дамаскіна в Церкві продовжували існувати і інші святі отці. Continue reading
Той, хто володіє смиренням, наслідує Самого Христа. Така людина ніколи не втрачає самовладання, нікого не засуджує і не вихваляється. Ніколи не жадає влади, уникає людської слави. Не свариться з будь-якого приводу.
Не грубить, коли розмовляє, і завжди вислуховує чужі поради. Уникає красивого одягу, зовнішній вигляд її простий і скромний. Continue reading
Євангеліє Господа нашого Ісуса Христа – це блага і радісна звістка, що несе в світ не просто вчення, але нове життя взамін старого. Старе життя поневолене гріхом, пристрастями, тлінням, смертю і управляється дияволом. Незважаючи на всі «природні» радості, воно залишає гіркий присмак, бо це – не справжнє життя, заради якого була створена людина, але життя розтління, нездорове, зазначене почуттям парадоксу, порожнечі і сум’яття. Continue reading
Будемо жити разом кілька тижнів – і ти почнеш дорікати мені, а я тобі, ми побачимо все те, що з ввічливості так добре приховували.
Досягнення сімейного щастя і спокою – величезна праця. Ні з ким з нас просто не буде.
Ось ти одружився. Захоплення і перше кохання пройшли, і через три місяці розкривається вже справжній характер. І бачиш те, що є в людині насправді. Відкриваєш скриньку і розумієш: «Ось воно». І поверненню це не підлягає, ми вже відійшли від каси. Continue reading