БЛАЖЕННИЙ АВГУСТИН ПРО ЦІКАВІСТЬ

До всього цього долучається інша форма спокуси, набагато небезпечніша. Бо, крім похотей тіла, що спираються на дозволяння всіх тілесних розкошів, рабами яких стають ті, хто на погибель собі віддаляється від Тебе, у душі існує ще інша форма похоті. Вона переходить через ті самі тілесні чуття, але звертається не так дотілесної втіхи, як до досвіду, для якого тіло стає тільки знаряддям.

Це пуста цікавість, що прикривається іменем пізнання й знання. Боже віщування назвало її «похіттю очей», оскільки вона спирається на бажання пізнавати оскільки з-поміж чуттів при пізнаванні очі займають перше місце. Continue reading

ДЕКІЛЬКА СЛІВ ПРО ДУХОВНІ і МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ

До людських цінностей можна віднести любов, дружбу, життя людини, повагу, справедливість та інші. Любов до Бога та любов до людини сприймаються іншими вимірами. Любов до Бога вибудовується по вірі тоді як любов до людини як до образа Божого. Є також протилежні прояви любові, це любов до себе, любов до світу і всього того що є в світі і любов до Бога. Любов до себе є проявом зла в тій чи іншій мірі з усіма його наслідками. Той хто любить тільки себе не любить Бога і не любить ближнього свого як образу Божого, він зосереджений на собі. Є люди які регулярно відвідують Храм Божий, приймають участь в Богослужіннях але серце черстве не відкрите до ближнього, вони люблять себе в Церкві але не люблять Церкву в собі. Continue reading

ПОВЧАННЯ ПРЕПОДОБНОГО ЄФРЕМА СИРІНА ПРО ТЕ ЧОМУ БОГ ОДНІ ПРОХАННЯ НАШІ ПРИЙМАЄ, А ІНШІ ВІДХИЛЯЄ

Дивується дехто, що сини Заведеєві ясно висловили прохання своє перед Тим, Хто знає всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання своє, щоб навчити всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати міри, але приміряти прохання свої з мірою свого убожества.

Юність одне має на увазі, а саме, що Бог, за всемогутністю Своєю, все може зробити, але не знає, що у всьому діє Бог премудро, і хоч все для Нього є можливим, однак творить лиш те, чому слід статися. Continue reading

ОСОБИСТИЙ ЕТОС І ПОЛІТИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Політику в цілому характеризують як мистецтво можливого. Це можливе не завжди і всюди однаково, але для нього потрібні зусилля і компроміси. Для того щоб досягти успіху у своїй діяльності і уникнути всіляких реакцій, які можуть перешкодити в її здійсненні або нанести широкий громадський збиток, або викликати заворушення, політик вдається до компромісів. Він веде себе таким чином, який, можливо, не відображає його переконання, але веде до рішень, недалеко від них віддалених. Так проблематика політики веде до розбіжності між політичною практикою й поведінкою та особистими переконаннями. Continue reading

ПРАВОСЛАВНЕ ШАНУВАННЯ БОЖОЇ МАТЕРІ

I. Шанування Божої Матері у дні Її земного життя

Від Апостольських часів і до наших днів все істинно люблячі Христа віддають шану Тій, Яка народила Його, виховувала і оберігала у дні дитинства. Якщо Її обрав Бог Отець, зійшов на Неї Дух Святий, Бог Син вселився у Неї, підкорився Їй у дні дитинства, піклувався про Неї, висячи на хресті, то чи не повинен Їй кланятися всякий, хто сповідає Святу Трійцю?

Ще в дні Її земного життя друзі Христові – апостоли – проявили велику дбайливість і відданість по відношенню до Матері Господа, особливо євангеліст Іоан Богослов, який виконуючи волю Її Божественного Сина, взяв Її до себе і піклувався про Неї, як про Матір, з того часу , як Господь з хреста сказав йому: «Це Мати твоя». Continue reading

СИЛА МОЛИТВИ У НАШОМУ ЖИТТІ

Тема, яку мене попросили розкрити, звучить так: «Сила молитви у нашому житті». Ця тема рясніє проблемами, що безпосередньо пов’язані з найголовнішою духовною діяльністю – молитвою.

Якщо ми побажаємо викласти основні аспекти цієї теми, то зіткнемося з тим, що не знатимемо, з чого почати і чим закінчити. І це через те, що молитва, як ми можемо переконатися, – зовсім не розділ у підручнику, це не урок, який можна провести за встановлений час. Цей аспект духовного життя не може бути пояснений теоретично. Continue reading

ЧИ МОЖЛИВО НАВІДУВАТИ ХРАМ ЖІНЦІ У «КРИТИЧНІ ДНІ»

Коли я вступила в жіночий монастир Російської Православної Церкви Закордоном (РПЦЗ) у Франції, мене ознайомили з обмеженнями, які накладаються на сестру у т.зв. «критичні дні». Хоча їй було дозволено ходити до церкви і молитися, не дозволялося ні причащатися, ні прикладатися до ікон або торкатися антидору, ні допомагати пекти проскури або роздавати їх, ні допомагати при прибиранні храму, навіть було неможна запалювати лампаду або світильник, що висить перед іконою у своїй власній келії – це останнє правило мені пояснили, коли я помітила незасвічену лампаду в іконному кутку іншої сестри. Я не пам’ятаю щоб хто-небудь з нас намагався піддати сумніву ці встановлення, або чим-небудь обґрунтувати їх – ми просто припускали, що менструація – це вид «нечистоти», і, отже, нам треба триматися подалі від освячених речей, щоб так чи інакше не осквернити їх. Continue reading

ТАЄМНИЦЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Христос після Свого Вознесіння на небеса, згідно Його обіцянці, в п’ятдесятий день послав Святого Духа, Який виходить від Отця.

Сам Христос провістив про дарування учням Святого Духа: «І Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік. Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; ви ж знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде». (Ін. 14:16-17). І відразу ж, після цих слів, Він сказав: «Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам» (Ін.14:26). Continue reading

АПОСТОЛ І ЄВАНГЕЛІСТ ІОАН БОГОСЛОВ

Апостол і Євангеліст Іоан був родом з Вифсаїди Галілейської. Він був людина проста і неосвічена, як і інші апостоли, проте він був з досить забезпеченої сім’ї. У його батька Зеведея було достатньо рибальських сіток, та він мав у себе в служінні працівників. Там же працювали і двоє його синів – Яків та Іоан. Мати Іоана Соломія доводилася двоюрідною сестрою Богоматері Марії, і з Євангелія нам відомо, як вона вірно служила Христу, слідуючи всюди за благим Учителем разом з іншими благочестивими жінками. Continue reading

ВСЕЛЕНСЬКІСТЬ І ЕКУМЕНІЗМ

Церква це те місце, де в Мирі є Царство Боже. Вона поширюється «на весь світ» і «на всі часи» [1]. Вселенськість і діахронічність Церкви засновані на Христі, Який у Свою сутність прийняв усе людство. Присутність Христа в Церкві за допомогою нествореної енергії Святого Духа, яка відновлює і творить її вселенськість. Continue reading