Tag Archives: Богослов’я

СМЕРТІ НЕМАЄ

Posted on by

Смерть не така, якою багато хто собі її уявляють. Всім нам в годину смерті доведеться побачити і пережити багато, до чого ми не підготовлені. Мета цієї статті – дещо розширити і уточнити наше розуміння неминучого майбутнього розлучення з тлінним тілом.

Для багатьох смерть – це щось на зразок сну без сновидінь. Закрив очі, заснув, і нічого більше немає. Темрява. Тільки сон вранці скінчиться, а смерть – це назавжди. Багатьох найбільше страшить невідомість: «А що зі мною буде?» Ось і намагаємося про смерть не думати. Але десь в глибині завжди є відчуття неминучого і невиразна тривога. Кожному з нас доведеться перейти через цей рубіж. Варто було б подумати і підготуватися. Continue reading →

ПРО ЛЮБОВ ДО ВОРОГІВ

Posted on by

«Зберігайте себе у любові…»

Іуд.1:21

Слово любов – найбільш обіймаюче, життєстверджуюче і найбільш значуще і високе із всіх людських слів. Але найбільш повне поняття любові подається у християнстві. Любов у християнському розумінні, характеризується, як високе духовне почуття, котрому притаманні лише найбільш щирі і чисті помисли, погляди і зміст, ця любов очищена від приземлених понять, якими звикло характеризують її людський недосконалий розум і бажання. Справжня любов – здатна на щирість, безкорисливість, самопожертву, відкритість на добро і милосердя. Все ж інше, що викривлює і спотворює цей образ і розуміння любові, насправді не є любов’ю, а лише називається нею через недосконалість людського розуму і розуміння. Тому Святе Письмо говорить: «Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла, не радіє з неправди, а радіє істині; усе покриває, всьому йме віру, всього сподівається, все терпить» (1 Кор.13:4-7). Continue reading →

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК ПОСЛІДОВНОСТІ ДОБОВОГО КОЛА БОГОСЛУЖІННЯ

Posted on by

Як оповідає розповідь, що зберігся в древніх патериках, ченці монастиря святого Сави, Іоан і Софроній, одного разу відвідали авву Ніла з двома його учнями на вершині Синайської гори. Всі оповідання про зустріч відноситься до початку 600 року від Різдва Христового і описують вже чітко сформовану систему добового кола богослужіння – зокрема, недільної всеношної – як пустельного відлюдницького типу, так і єрусалимської співочої традиції. Винятковою характерною рисою служби пустельників залишається читання Святого Письма. Continue reading →

ВІФЛЕЄМСЬКІ ВОЛХВИ: ХТО ВОНИ?

Posted on by

Читаючи 2-й розділ Євангелія від Матфея, неможливо не помітити, що ті, хто прийшли в Єрусалим і запитували про місце народження царя юдейського, не могли не знати Святе Письмо. Більш того, жителям Єрусалиму, які сполошилися від таких запитань, пророцтво про зірку також було відомо. І ось тут слід звернути увагу на притчу, сказану Валаамом, і записану в книзі Чисел 24:17. Слова цієї притчі алегоричні і дуже важкі для розуміння, в тексті прямо не сказано про те, що Месія народиться, коли зійде зірка. Проблема також полягає ще в тому, що Тора не дає нам ні опису, ні часу, коли має з’явитись зірка, що вказує на Месію. Є всього один уривок а в книзі Даниїла: «Отже знай і розумій: з того часу, як вийде повеління про відновлення Єрусалиму, до Христа Владики сім седмин і шістдесят дві седмини; і повернеться народ, і відбудуються вулиці і стіни, але у важкі часи. І після закінчення шістдесяти двох седмин відданий буде на смерть Христос, а місто і святилище зруйновані будуть» (Дан. 9:25-26). Continue reading →

ДО НОВОЇ ЕККЛЕСІОЛОГІЧНОЇ ПАРАДИГИМИ? НАСЛІДКИ УКРАЇНСЬКОЇ АВТОКЕФАЛІЇ

Posted on by

Коли Вселенський патріархат надав автокефалію новоствореній «Православній церкві України» (ПЦУ), він мав намір створити єдину помісну церкву, яка об’єднувала більшість усіх православних віруючих цієї країни.

Назва нової Церкви, як вона з’являється в Томосі, а саме «Найсвятіша Церква України», передбачає цю ідею, як і кілька заяв Вселенського патріарха Варфоломія протягом 2018 року, в яких він підкреслював необхідність єдності православ’я в Україні. ПЦУ також це підтвердила, довго називаючи себе на своєму веб-сайті «єдиною» помісною церквою, а також на своїй домашній сторінці «Наша Церква” відкрита для всіх!» Основна ідея полягала в об’єднанні православ’я в Україні. Continue reading →

НОВОРІЧНІ РІШЕННЯ ТА ЧАС ЯК МОЖЛИВІСТЬ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

Posted on by

У світі існує постійна традиція прийняття рішень на кордоні кожного року. У певному сенсі, люди хочуть прийняти резолюції (рішення), які допоможуть їм стати «краще». Ми можемо бачити два аспекти цього привабливого звичаю:

1. намір і можливість людей слідувати своїм рішенням;

2. сутність рішення або зобов’язання.

Обидва ці фактори мають велике значення. Якщо ви не можете виконати те, що обіцяли самі, то ставити в якості мети навіть найблагородніший ідеал безглуздо. І якщо щось з «змісту» прийнятого рішення, в кінцевому підсумку, не зробить вас краще – працює проти вас, а не для вас. Є й інший фактор – час. Ми прив’язані до часу і наші рішення повинні бути дотримані в певний термін. Люди сьогодні менш готові приділяти час досягненню своїх цілей і виконанню обіцянок, які вони дали собі, ніж будь-коли. Про це і поговоримо. Continue reading →

АНДРІЙ – АПОСТОЛ «МАЛОГО»

Posted on by

Брат Петра, Андрій, найменш відомий з усіх чотирьох апостолів першої групи. Андрій зазвичай залишається на другому плані, хоча він був членом домінуючої четвірки. Він не входив в число свідків деяких важливих подій, при яких разом з Христом були присутні Петро, Яків та Іоан (Мт. 17: 1; Мк. 5:37; 14:33). В інші ж моменти він згадується серед членів тісного кола (пор. Мк. 1:29; 13: 3). Не може бути сумнівів у тому, що у нього були тісні стосунки з Христом, адже саме через нього інші люди, найчастіше особисто, знайомилися з Наставником. Continue reading →

ВВЕДЕННЯ У ХРАМ БОГОРОДИЦІ. ЧОГО НЕ ВАРТО ЗНАТИ, АБИ НЕ ЗІПСУВАТИ СОБІ СВЯТА….

Posted on by

І. Історія та «історії»

Перші згадки про свято Введення з’явилися у грецьких місяцесловах лише з ІХ ст. Довгий час його не відзначали як велике двонадесяте свято, лише згадували про принесення, згідно з єврейським законом, дівчинки Марії у храм на 80-ий день «після днів очищення». Цю дату відраховували від Різдва Божої Матері. Continue reading →

СТЕРЕЖІМОСЯ, ЩОБ НАМ НЕ СТАТИ ПРОТИВНИКАМИ БОЖИМИ

Posted on by

Дорогі християни, дорогі отці, ми вперше переживаємо такі перебудови релігійної свідомості, але історія нам подає приклади, що подібне різні помісні Церкви, народи вже переживали. Їхній приклад може бути для нас певним орієнтиром, щоб ми не зробили подібні помилки, не дали поштовху у невірному напрямку, бо історія не прощає таких необачних кроків. Не простить і Небо, коли наш непоміркований крок принесе гіркі наслідки. Раб, який знав волю Божу і не виконав її, буде битий багато (Лк. 12:47). Ми всі віруючі, і Біблія для нас є священним мірилом, орієнтиром у всіх потребах релігійного життя. Коли Господь через Мойсея виводив народ ізраїльський з Єгипту, а фараон вимагав виконання непомірної роботи, простий народ почав нарікати на Мойсея та Аарона, гніваючись, що вони на народ звели ожорсточення фараона (Вих. 5:21). Цьому простому люду видавалося, що це Мойсей захотів, а не воля Божа. Коли ізраїльтяни вийшли в пустелю, то почалися нові забаганки самих ізраїльтян – м’яса, влади, часника, цибулі, вони дорікали, що Мойсей з Аароном вивели народ у пустелю вмирати (чи нам не ставало гробів у Єгипті… Вих. 14:11). Інші люди чудодійну могутню руку Божу бачили, але ховалися з ідолослужінням своїм, а на Мойсея нарікали не через умови пустельного життя, а через таємну ревність свого ідолослужіння (Прем.11:16.17.). Continue reading →

ПРАВОСЛАВНЕ РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ ЧЕСНОТИ

Posted on by

«Нехай ніхто не мріє здобути істинний християнський намір і християнські чесноти та працювати для Бога як належиться, якщо не хоче принуджувати себе відкидати і переборювати всякі пристрасні порухи…. Вони завжди будуть породжувати свої плоди та затуманювати чесноти, а деколи й зовсім їх закривати та витісняти»

святий Никодим Святогорець.

Людина завжди намагається все в житті впорядкувати, довести до природної норми, до відповідності онтологічним вимогам, здійснює це за допомогою і зовнішніх, і внутрішніх впливів. Зовнішні впливи на регулювання життєдіяльного процесу часто є нагадуванням, інколи стимулом чи примусом. Внутрішні ж регулювання випливають із власної волі людини, її особистого бажання, персональних спонукань, що згладжує деякою мірою стрибкоподібність у поведінці людини, створює онтологічні умови для виконання покладених на неї обов’язків. І саме чесноти людини забезпечують ці регулятивні умови. Чесноти, чеснота, благочестиве життя ці слова, кожна людина, тим більше християнин чує ще змалечку, кожному вони видаються знайомими зрештою людина починає звикати до них і вважати чимось банальним, звичним, однак більшість християн сприйнявши, як належне саме поняття, не сприймають або не хочуть сприймати його значення, глибокого змісту. Continue reading →