СИЛА ЦЕРКВИ

Сила Церкви в ці важкі і непередбачувані дні та години, які переживає людство через невидимого ворога – коронавірусу, не перебуває в геройстві тих, хто вважає, що їм самім нічого не загрожує і вони не становлять загрози для оточуючих, коли товпляться в храмах. Христос не піддався другої спокусі показати свою силу, падаючи вниз з найвищої точки храму Соломона, але відповів: «Не спокушай Господа Бога твого».

Сила Церкви буде бачною, коли її діти, керуючись турботою про здоров’я світу, не йдуть до церкви в цей критичний час, а сидять вдома з молитвою. Що може бути більш зворушливим, ніж бачити всіх членів сім’ї на колінах у спільній молитві за спасіння світу? Continue reading

НАША НАДІЯ, НАША СИЛА, НАШ СВІТ – ЦЕ ХРИСТОС

Пандемія не випадкова, це ознака часу, це плід божественного гніву. Це – плід божественного гніву, бо людина діє всупереч своїй природі, всупереч логіці. Уявіть собі, скільки це засмучує Святий Дух, і Господь є нам не в вигляді месника, а у вигляді отця і допускає такі випробування не як покарання, а як повчання, рухоме любов’ю, і все для того, щоб привести до себе заблукалу людину, яка загубилася в сутінках, привести до себе через хворобу, через випробування, через це напоумлення, щоб людина прийшла до Нього і усвідомив не тільки в теорії шляхом читання книг, але і на практиці, що він по суті – мізерний. Continue reading

COVID-19 ТА ХРИСТИЯНСЬКИЙ (ЧИ?) ДУАЛІЗМ

У цій короткій замітці я спробую пояснити, чим керуються ті, хто вважає, що вірус не може передаватися через причастя.

Вони виходять з того, що Тіло Христове – це абсолютне добро, а вірус – це зараза, а значиться є злом. А добро не може передавати зло.

Однак вірус – це зараза тільки для нас, та й то не для всіх, тому що більшість з нас його перенесе, навіть не помітивши цього. А так сам по собі вірус, як будь-який мікро- або макро-організм – це частина творіння Божого. Як фізична реальність, вірус-доброякісна істота, як і все, що створено в цьому світі (див. Бут. 1:21). Ми вважаємо повені, вулкани, тайфуни злом, але вони – природна частина природного процесу, і тому не є онтологічна злом. Також змії та павуки, які нас кусають, смертоносні для нас, але за своєю природою вони милостиві. Continue reading

КОРОНАВІРУС ТА ПРИЧАСТЯ

Зараз, коли ми опинилися свідками безпрецедентних закриття і скасувань, як слід Православної церкви і її членам, віруючи, справлятися з ризиками і труднощами пандемії СOVID-19? Для багатьох Православних юрисдикцій і окремих людей пандемія – це можливість показати охопленому панікою світу надзвичайну стійкість Православної віри і тих, хто її сповідує. Один із способів це показати – продовжувати служити літургії, як ми робимо це завжди, і цілувати ікони і причащатися, використовуючи одну ложку для всіх, як ми робимо це завжди. Недавнє розпорядження Грецької Православної Архиєпископії Америки, в якому прихожан прохають шанувати ікони, кланяючись їм, не торкаючись до них губами (багато в чому так само, як ми на якийсь час утримуємося від цілування людей у плоті, тих, кого ми любимо, не тільки коли вони хворі, а й коли ми хворі або у нас є причина побоюватися, що ми могли б бути хворі). Це розпорядження було сприйнята багатьма Православними християнами, як в Грецької Православної Архиєпископії Америки, так і за її межами, як непрощенна поступка почуття страху, що охопило світ. У соціальних сітках та інших джерелах дійсно багато говорять про те, що ми сповідуємо віру, а не страх. Continue reading

ПРО ЖИВУ ВІРУ…

Сьогодні, в час епідемічної небезпеки є мислителі, які важаться вірою перемагати зло епідемії. Можна, якщо здобудете таку віру. Згідно з апостолом Павлом віра, це перша умова навернення до Бога, сходження до Нього, побудова відносин з Господом Богом. «Без віри не можна догодити Богові» (Євр.11:6). «Вiра є здiйснення очiкуваного i впевненiсть у невидимому» (Євр.11:1). «Праведний вiрою живий буде; а коли хто вагається, не благоволить до того душа Моя, – говорить Господь Бог» (Євр.10:38). Continue reading

СЛУЖІННЯ В ЧАСІ ПАНДЕМІЇ. ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ТА РЕАЛЬНІ ПОРАДИ ДЛЯ СВЯЩЕНИКІВ (ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВОЇ ОНЛАЙН КОНФЕРЕНЦІЇ «ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО СЛУЖІННЯ СВЯЩЕНИКІВ У ЧАСІ ПАНДЕМІЇ»)

Враховуючи дискусійні питання щодо здійснення богослужінь у часі пандемії, по ініціативі «Міжнародного наукового проекту «Київське Православ’я»» та «Центру св. Іоана Богослова» (м. Чернівці), на базі кафедри фармакології  ВКНЗ ЛОР  «Львівської медичної академії ім. А. Крупинського», 17-20 березня 2020 р. була проведена міжнародна онлайн конференція, яка об’єднала священиків кількох Православних Церков, лікарів та фармакологів. Результатом фахової дискусії є матеріал з конкретних порад священикам та пропозицій щодо антисептичних засобів, який ми подаємо.

Оргкомітет онлайн конференції «Практичні поради щодо служіння священиків у часі пандемії» Continue reading

СЛУЖІННЯ ІГУМЕНА ЯК ДУХОВНОГО ОТЦЯ У СПІЛЬНОЖИТНОМУ МОНАСТИРІ

Свята Гора, Володіння Божої Матері – це місце, яке Пресвята Богородиця благословила ще під час Свого земного життя. Тут Вона щодня перебуває і тепер, будучи Дороговказом і Живоносне Джерело для всіх Своїх дітей, що трудяться у добрим подвигу. І сама свята Гора, що народжує святих – це Живоносне Джерело, бо тут з точністю зберігаються всі перекази нашої Православної Церкви і дотримується чернечий чин; тут зберігаються православні святині, чудотворні ікони, святі мощі мучеників, преподобних і сповідників і святий Пояс Божої Матері. Continue reading

ДОРОГОЮ ВЕЛИКОГО ПОСТУ…

На початок Великого посту, як правило ми читаємо, слухаємо чимало повчань, майже одного і того ж самого змісту. У церковному середовищі ми налаштовані на те, щоб «поститися постом приємним». До цього нас наставляє атмосфера в храмі увечері прощенної неділі, весь перший тиждень Великого посту, коли ми всі заглиблено молимось, слухаючи канон Андрія Критського. Однак згодом через тиждень всі наші бажання подвизатися у пості десь щезають, а молитва слабне. Ні, я далекий від того, щоб ствердно сказати, що ми перестаємо себе утримувати від їжі тваринного походження, ми й далі постимося, і багато хто з нас саме так чинить, але ж піст це не тільки їжа. Згадаймо, що на другий тиждень посту, ми вже не такі заповзяті до молитви, до того, щоб слізно оплакувати свої гріхи, взагалі думати про подвиг посту так, як ми цього хотіли на початку Святої Чотиридесятниці. «Розслаблення – це звичайний стан душі і тіла, всієї людини», – скажете ви і будете в цьому мати рацію. Continue reading

ЦІННІСТЬ ТРАДИЦІЇ В ЦЕРКОВНОМУ ДОСВІДІ

У сучасному суспільстві останніх років спостерігається жвавий інтерес до перегляду і вирощуванню духовних цінностей, які знову з’явилися в контексті Православної Традиції. Цей поворот абсолютно логічний, бо сучасна людина, виснажена матеріалістичним евдемонізмом, яка усвідомила його надмірне наростання і розвиток в останні роки, шукає простоту, а не складність часу. У той же час повна відсутність людяності породжує нагальну потребу шукати багатства та глибини в православній духовності. Це тому, що, таким чином, завдяки православному досвіду людина, з одного боку, знаходить рішення для своїх щоденних роздумів, з іншого боку, у її не розсіються думки та її залишає тривога за впевненість у правильному життєвому досвіді, який не відволікається на неправильний спосіб життя. Continue reading

РОЗУМІННЯ ТЕРМІНУ «РОЗУМ» В ПРАВОСЛАВНІЙ ПСИХОТЕРАПІЇ

І. Розум людини

Згідно з ученням святих апостолів і живому Переданню нашої Церкви, що водима Святим Духом, розум людини – це око душі. Коли розум, якщо він знаходиться в своєму природному стані, входить в серце, він бачить Бога, подібно до того, як первозданні люди до падіння в Раю бачили Бога своїм розумом, споглядали Його як світло і могли розмовляти з Ним знову ж за допомогою розуму. Continue reading