СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ ПАЛАМА: ДВІ ПАРАЛЕЛЬНІ ЕПОХИ

І. Історичні рамки

Свято, що здійснюється у другу Неділю Великого посту, пам’ять свт. Григорія Палами, який жив в критичний історичний період (1296-1359), дає підставу думати, що вчення цього Святителя вельми актуально, оскільки XIV століття має багато спільного з нашим часом. Звичайно, його вчення – не його власний винахід, оскільки в ті буремні часи він висловлював вчення Православної Церкви.

Саме тоді з’явилися три жахливих ворога, які придивлялися до територій Римської імперії і прагнули змінити її культурне життя. Continue reading

СМЕРТЬ ПОГЛИНУТА ПЕРЕМОГОЮ

«Встану, піду до батька мого» (Лк. 15:18)

Сьогоднішнє моє слово про блудного сина, за якого Ісус Христос розповів притчу, а ми з неї повинні взяти повчання, бо в ній, як у дзеркалі, ми бачимо відображення свого життя. Небагатьма словами серцезнавець Господь в особі однієї людини показав, якою обманливою є насолода від гріха і якої шкоди душі та тілу завдає марновірне віддалення від життя з Богом, і яким спасінням є повернення під дією благодаті Божої знову до Бога, до життя благочестивого. Continue reading

ПОМИЛУЙ МЕНЕ, ГРІШНОГО…

Перш ніж приступити до розгляду дуже важливої для повчання кожного християнина притчі Господа нашого Ісуса Христа про фарисея і митаря, давайте згадаємо древню історію з книги Буття. А саме ось яку. Пізнав Адам свою дружину Єву і вона завагітніла, і породила йому первістка, давши йому ім’я Каїн, тобто набутий. А за ним породила йому й другого сина, і дала йому ім’я Авель. Каїн став рільником і ходив за плугом, тобто обробляв землю. Авель же доглядав за отарами, тобто був пастухом. Continue reading

ДО СВЯЩЕНИКІВ НЕПРАВДОМОВНИХ

Хто хоче, той може у Святому Письмі спостерегти, що Дух Святий, відносно людини, свою місію предвічної правди засвідчує послідовно, вичерпно, зі всіма перестереженнями, бо перед людиною стоїть тривожна неосяжна вічність. Господь у вічності має мати величне лице, бути виправданим, якщо б такі як ми Його звинувачували в несумлінності і недбайливості, про наше спасіння. Continue reading

ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ (АРХІЄРЕЙСЬКЕ СЛОВО)

На початку книги Буття ми читали про те, як подих Божий витав над водами і як усі живі істоти виникали з цих вод.

У Старому Завіті вода уособлює життя, це знак Божої благодаті, а в священних книгах вода є символом очищення, омивання, оновлення. Вода для древньої людини була не чим іншим, як символом самого життя. І ось у цій воді тоне, з нею пов’язується Бог, що прийшов у світ для його спасіння та відродження. Continue reading

НЕ РОЗПИНАЙТЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ!

Дорогі отці, дорогий Український народе не створюймо свідомо собі проблеми на основі Церкви. Імперія, якою ми були полонені, розвалилася. Історія знає багато суспільних перемін. Імперії створювалися і розвалювалися, але не без Божого провидіння. Назвімо до прикладу імперію Олександра Великого. Вона розділилася на чотири імперії, але ізраїльський народ не звертав на це уваги, а жив, – з кривдами, муками, у боротьбі з неправдою, – але своїм релігійним духовним життям. Народ ізраїльський не поривався за підпорядкування владі імперії. Continue reading

ШАНОБЛИВЕ ПОКЛОНІННЯ СВЯЩЕННИМ ІКОНАМ

З самого раннього часу історії Церкви, це також відбувалося і в ранній період давньо-грецької історії, спостерігається зіткнення між ідеалізмом і матеріалізмом, раціоналізмом і містицизмом, служіння богам народу і прийняття Бога метафізичним ідеалізмом з боку аристократії. У період іконоборства зіткнулися два погляди, тобто дух азійської атиканонічності  (ανεικονiστός, тобто не приймає священні ікони, образи), чужий образності, і іконічної, ілюстративний (εξεικονιστικός) еллінський дух, а святі отці, звичайно ж, на це питання відповідали богословські , в результаті чого на VII Вселенському соборі закріпилося православне вчення про ікони. У різні часи велися дебати щодо священних ікон, як це сталося і цього тижня. І мені б хотілося написати в короткій формі деякі думки щодо даного питання. Звичайно ж, хотілося б підкреслити, що дане питання має три вимирання: богословське, пасторське та практичне. Continue reading

ЯК ПРОВЕСТИ РІЗДВЯНИЙ ПІСТ

Дорогі брати і сестри, вступаючи в Різдвяний піст Господь дає усім нам можливість разом з Церквою пройти по кам’янистій з різними перешкодами дорозі до Віфлеєму. Якщо ми її пройдемо з гідністю, як належить православним християнам тоді наша подорож буде справжнім подарунком для Ісуса в день Його Різдва.

Різдвяний піст встановлений для того, щоб ми до дня Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою і постом, щоб з чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти Сина Божого і щоб, окрім звичайних дарів і жертв, принести Йому наше чисте серце. Духовний і тілесний піст, коли вони пов’язані один з одним, є найкращою підготовкою до святих дванадцяти днів святкування Різдва Христового та Богоявлення. Continue reading

ЦЕРКВА ЯК ЛІКУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР: ТЕРАПІЯ ДУШІ

Тема лікування душі надзвичайно важлива для Православної Церкви, оскільки виражає суть духовного життя. Перш ніж перейти до цієї важливої теми, я хотів би зробити кілька вступних пояснень.

По-перше, Обговорюючи терапію душі, ми не віримо в дуалізм, який проводить чітке розходження між душею і тілом, як це має місце в давньогрецькій філософії або деяких сучасних східних релігіях. У людини дві природи [1], так як він складається з душі і тіла. Душа – це не вся людина, а тільки душа людини; тіло – це не вся людина, а просто тіло людини. Тіло тісно пов’язане з душею і бере участь у всіх її станах. Тіло відчуває як наслідки падіння душі, так і її воскресіння. Таким чином, ми говоримо про смерть тіла, яка є результатом смерті душі, і про обожнення тіла, яке відбувається в результаті обожнення души. Святі Григорій Палама (архієпископ Солунський XIV ст.) Вчить, що розум [2] є першим фізичним розумним органом людини , а також вчить, що Благодать Божа переноситься через душу до тіла, яке пов’язане з душею. Continue reading

СПАСИ, ВРОЗУМИ І ПОМИЛУЙ

«Люди, що в темені сиділи, світло велике побачили, а тим, хто сидів у країні смертної тіні, засяяло світло»

Мт. 4:14.

Хто ж ті люди, що побачили Світло велике? І хто ж ті люди, котрі сидять у країні темені смертної, що їх осяяло Світло? Це невіруючі, ті з нас, хто поклоняється вождям-ідолам, які руйнували віру і Храм Божий, ті з нас, хто поклоняється пристрастям і звабам світу цього і не хочуть каятися в своєму гріху. А Світло, яке осяяло їх, є Світло духовне, а ним є Господь наш Ісус Христос, який Світлом Своїм просвітив душі тих, хто увірував у Нього, як Сина Божого, що був одвічно. Continue reading