«У сучасної Вавилонської вежі чотири стіни. Одна – наука, друга – промисловість, третя – політика, четверта – самолюбство»
***
Вавилонська вежа! Ви читали у Святому Письмі про Вавилонську вежу? Виразка на обличчі землі! Ця виразка виникла на людстві, яке вже пережило потоп. Якщо до потопу люди були аморальні, то після потопу стали безбожниками. Чи бачне таке? Як таке могло статися, що забули Бога нащадки Ноя? Continue reading
Церемонія відкриття Олімпійських ігор 2024 року в Парижі стала яскравим і найвиразнішим виявом того духу, який панує сьогодні у світі. Багато людей були шоковані, вражені і не вірили своїм очам, спостерігаючи за тим, що відбувається. Відкриття Олімпіади, цього глобального заходу, що об’єднує народи всього світу, однозначно висловило інавгурацію чи утвердження «нового світового порядку», який протилежний порядку Божественному, і стало відкритою заявою того, кому воно служить, тобто хто його «господар» і проти Кого він воює.
Ця «церемонія» була нічим іншим, як сатанинськими зборами, дуже темними і дуже наочно показуючи той духовний стан, в який катастрофічно занурюється світ. Continue reading
Сьогодні перша річниця смерті архієпископа Артемія Гродненського, які був єдиним архієреєм Білоруського екзархату РПЦ, що Під час масових акцій протесту в Білорусі у серпні 2020 року, після «президентських виборів», виступив із низкою заяв, у яких засудив насильство та кровопролиття. Був репресований Московським патріархатом – відхилений від керування єпархією та висланий з м. Гродно. Але репресії не зломили Владику, у 2022 р. він твердо виступив на підтримку України, жорстко осудив російську агресію.. У пам’ять про незламного Слугу Христового, архієпископа Артемія Гродненського, ми публікуємо его проповідь, яка дуже актуальна в часі Великого Посту на наближення до світлого свята Воскресіння Христового.
Редакція Continue reading
Земне життя – це постійна гра перед лицем смерті. Людина наче грається зі смертю, закриваючи очі на те, що вона рано чи пізно, але прийде. Кожного чекає смерть, але не кожен готується до неї належним чином, переконуючи себе, що після неї все припиняється, всьому кінець. Але це не так. Смерть відкриває очі на все, що творила людина в цьому житті. Тому треба кожному думати про головне – що нас чекає потім. Я увесь час наголошую – думайте про власну смерть, не бійтеся, адже того, що визначив Творець, ніхто не змінить і ніхто не знає, коли вона прийде. А прийде раптово, попереджати не стане. Увесь жах і полягає в тому, що людина не готова до неї, але в оту коротку мить вмирання вона це усвідомить, та буде вже пізно. Ціле життя Господь відводив тобі, людино, на підготовку до гідного переходу в інше життя, а ти змарнувала час. Continue reading
Нову заповідь даю вам: любіть один одного. Як Я полюбив вас, так і ви повинні любити один одного. По тому всі пізнають, що ви мої учні…
Ін 13:34-35.
Ваша Високоповажність, Верховний комісар ООН у справах біженців,
Шановні учасники «Глобального форуму біженців», Continue reading
У коштовних прикрашених ризах введуть Її до Царя. Приведені будуть діви вслід за Нею, подруги її. Приведуть їх з піснями радості і введуть їх у палату Царя
Пс. 44: 15,16
Праведні батьки Пресвятої Діви Марії Іоаким і Анна дали святу обітницю принести в жертву Богові дитину свою. Через три роки після народження преблагословенної Дочки, виконуючи обітницю свою, вони ввели в храм Єрусалимський Богоотроковицю і присвятили Її Богові. До урочистості введення, як розповідає нам церковне передання, праведні Іоаким і Анна за звичаєм зізвали в Назарет своїх родичів, скликали дів і приготовили багато світильників. Пресвята Діва Марія увійшла до храму в оточенні цих дів з полум`яніючими світильниками. Блаженний Ієронім розповідає нам, що навколо Єрусалимського храму було 15 сходинок і на кожній із сходинок співали один псалом священники і левити. На першу із цих сходинок поставили трьохрічну Марію, і коли зняли з неї подорожню одіж, то Вона Сама, ніким не підтримана зійшла до гори в храм. Всі здивувались, що Марія так зайшла до храму як доросла. Архиєрей Захарія за повелінням Господа увів трьохрічну Марію до Святая Святих Єрусалимського храму, де знаходився кивот Завіту. Continue reading
Хочу поговорити ще про одне (дуже суттєве), коли ми розглядаємо своє життя в усіх його духовних і тілесних складових і намагаємося виявити до найменших подробиць причини тих чи інших негараздів, які заважають нам, знов же таки – з нашого погляду, нормально жити, то не варто нам, православним людям, вдаватися до різного роду ворожок, чародіїв, екстрасенсів чи новітніх «проповідників» – у людей, що живуть поза Церквою, правди немає. А коли вона і є, бо й диявол підкладає у вуста своїх слуг ті чи інші знання про світ, про людей, щоб таким чином заманити їх у свої погибельні тенета, то знов же таки, і наголошу на цьому особливо, знання цієї правди, кожному в свій час, обернеться великими неприємнощами чи й бідами. Шукати треба не того, що хтось, десь і колись щось там «наробив» нам поганого (в наш час розвою інформатики, в тому числі всіляких бісівських «наук», вистачає), а слід ретельно переглядати власне життя й вишукувати в ньому все зле й згубне для душі, для її врівноваженого стану, адже від цього залежить і загальний наш стан. Continue reading
Знайдення Животворчого Хреста Господнього стало поворотною подією в історії утвердження християнської віри і євангельської науки спасіння, яка докорінно змінила розвиток людської цивілізації, розвернувши її лицем до Бога і вказавши шлях істинної перемоги. Щороку, в кінці вересня, скрізь, де є православні люди, підноситься чесний Хрест Христа як єднання з Богом, Який не пожалів віддати Свого Сина в жертву за наше спасіння. Підноситься Животворчий Хрест на знак вірності й відданості Сину Божому, розіп’ятому на цьому хресті. Підноситься чесний Хрест і як символ спасіння в життя вічне і як той Ключ, що відкриває нам до нього ворота, аби ми, працюючи в поті чола свого, опановували шлях у Царство Небесне як головне завдання нашого життя на землі. Continue reading
Свято Воздвиження є славним торжеством Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Чудесне і благодатне явлення Хреста і одержані перемоги над ворогами, посилили в Костянтина Великого любов до Християнства і до Древа страждань і смерті Господа.
Після Нікейського Собору імператор Костянтин Великий задумав збудувати храм в Єрусалимі біля так званого «Лобного місця», де звершилось розп`яття Христа Спасителя. Про цей намір він написав Макарію, патріарху Єрусалимському. Сповненню цих благих намірів імператора сприяла його мати, благочестива Олена. Continue reading
Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати
Рим. 15:1
У нинішню неділю прозріння сліпців, повернення дару мови біснуватому всі ми, навіть адепти русміра в Україні, зрозуміли хто ті нинішні сліпці і біснуваті, що через 13 років після помпезного освячення Одеського собору Преображення цинічно його зруйнували. І це виглядає, як реалізація погрози єресіарха Кирила, мовленої на останній архієрейській нараді – погрози про розкол і тиск влади. Continue reading