Це фото наробило вчора у ФБ галасу. Декому воно зробило, як кажуть, день. Не зважаючи на нашу збентеженість змістом цієї світлини. Я хотів би вам розповісти про інше. Я дуже добре знаю цю жіночку. Здається її ім’я Віра. Це парафіянка Володимирського патріаршого собору у м. Києві. Вона скористалась київським метрополітеном для того, щоб добратися на богослужіння, або може їде з нього до свого помешкання. У 90-х роках, коли я служив у Володимирському соборі, ми багато з нею спілкувались. Вона надзвичайна патріотка і прихильниця Київського Патріархату. Це дійсно прості люди – носії нашого генетичного коду… Continue reading
ЛЮДИНА НЕПОХИТНОЇ ВІРИ. ДО 25 РІЧНИЦІ ВІДХОДУ У ВІЧНІСТЬ ПАТРІАРХА МСТИСЛАВА СКРИПНИКА
Щедра Полтавська земля на великих людей. Багатьма іменами визначних політичних, військових, культурних і церковних діячів прославила вона Україну. Серед них є люди, чиє життя позначене особливим духовним горінням. Часто такими були й родини. Так, із сім’ї Петлюр вийшов не тільки голова Директорії та Головний отаман військ УНР Симон Петлюра. Тісними родинними узами пов’язаний із ним Першоієрарх Української православної церкви в США, перший патріарх Київський і всієї України Мстислав, у миру — Степан Скрипник. Це складна, суперечлива, але, без сумніву, видатна постать в історії України. Про нього сформовано декілька стійких міфів радянською пропагандою, церковними істориками, іноземними дослідниками. Ще кілька десятиліть тому С. Скрипника характеризували як «петлюрівське-шляхетське-гестапівського годованця» і буржуазно-націоналістичного зрадника. Сьогодні його називають «Божим помазаником для України… духовним лідером нації», «однією з найвизначніших постатей ХХ століття, Великим Сином України, який усе своє життя присвятив служінню українському народові та його Церкві». Continue reading
ПРОПОВІДЬ В НЕДІЛЮ ВСІХ СВЯТИХ ЗЕМЛІ УКРАЇНСЬКОЇ
«Як плід прекрасний Твого спасительного сяйва, земля Українська приносить Тобі, Господи, всіх святих, що в ній просіяли, їх молитвами в мирі глибокому Церкву і державу нашу заступництвом Богородиці збережи, Многомилостивий»
(тропар Всім українським святим).
Такими образними словами, дорогі браття і сестри, оспівує сьогодні Свята Церква, Всіх святих, що в землі Українській просіяли. У прославлянні святих нашою Українською Православною Церквою видно як би підсумок того великого спасительного сіяння Слова Божого, насіння якого впали на благодатний жертовний ґрунт сердець нашого народу і принесли стократно плід Господу. Continue reading
СЕНС І ЗНАЧЕННЯ КЕЛІЙНОЇ МОЛИТВИ У ДУХОВНОМУ ЖИТТІ БРАТІЇ МОНАСТИРЯ СПІЛЬНОГО ЖИТТЯ
Тема келійної молитви дуже важлива для життя монастиря спільного життя. З самого початку я хотів би уточнити, що маю намір спиратися на дух і молитовний досвід старця Еміліана [1] і ченців нашої обителі в більшій мірі, ніж на власний убогий і недостатній досвід. Сама по собі повнота Церкви вже є гуртожиток. Для ченців, які відріклися від усього мирського та свого колишнього життя, монастир стає місцем, де вони відкрили для себе Бога; їхнє життя переходить в іншу реальність, а саме в реальність Царства і останніх днів, де все буде виконано для слави Божої. Їх життя, позбавлене від будь яких компромісів зі світом, є невпинне стояння перед Престолом Божим, подібно до ангелів. Показовий євангельський вислів, «що деякі з тут … не зазнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що гряде в Царстві Своєму» (Мт. 16:28), звернений до ченців. Кожен чернець почув спрямований особисто до нього заклик Христа. Або в результаті примусових дій, або за життєвими обставинами, або в процесі послідовного християнського виховання, але, так чи інакше, погляд Христовий зупинявся на ньому і закликав його до того, щоб залишити все і слідувати за Ним. Але досконале крокування за Христом відбувається у ченців за допомогою молитви, у чому вони наслідують апостолів. Таким чином, ми постараємося пояснити, як вписана приватна молитва у житті монастиря спільного життя, розкривши кілька аспектів і того, і іншого. Continue reading
НЕПРАВОСЛАВНЕ ПРАВОСЛАВ’Я. ДО ПИТАННЯ ДЕЯКИХ СУЧАСНИХ ПРАКТИК У ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМАХ ГАЛИЧИНИ
Наші богослужбові співи всі повчальні, глибокодумні і піднесені. У них вся наука богословська, і вся мораль християнська, і всі розради, і всі залякування. Уважно слухаючи їх може обійтися без всяких інших навчальних християнських книг.
Святитель Феофан Затворник
Вступ
Православне богослужіння, що створювалося століттями, є великою скарбницею, в якій кожен щось знайде для себе: дорогоцінну перлину, прекрасний небесно-блакитний сапфір або прозоро-чистий аметист. Богослов знайде тут бездонні глибини богослов’я. Душа поетична знайде в цій скарбниці вищу поезію. Математик здивується стрункості та внутрішній логіці богослужбового статуту, побачить математичну красу. Проповідник знайде невичерпне джерело для натхненних повчань. Молитвеник – зразки найдосконаліших молитов. Церква керується і управляється Духом Святим. І воістину Духом Святим створювався Богослужебний Статут Православної Церкви. У храмі, під час богослужіння, здійснюється зв’язок з світом Вищім і світом видимим, ось це і є те найбільше, що робить богослужіння не спогадом, не простою переживанням, можливо і дуже хорошим, але тимчасовим і індивідуальним, але вічністю, що об’єднує всіх і вся – світ видимий і невидимий – і тут, в Церкві, ті люди, які не жили тоді, коли відбувалися ті великі події, тепер беруть участь в них, долучаються до них як до вічності. Continue reading
ЧИ МОЖЛИВО НАВІДУВАТИ ХРАМ ЖІНЦІ У «КРИТИЧНІ ДНІ»
Коли я вступила в жіночий монастир Російської Православної Церкви Закордоном (РПЦЗ) у Франції, мене ознайомили з обмеженнями, які накладаються на сестру у т.зв. «критичні дні». Хоча їй було дозволено ходити до церкви і молитися, не дозволялося ні причащатися, ні прикладатися до ікон або торкатися антидору, ні допомагати пекти проскури або роздавати їх, ні допомагати при прибиранні храму, навіть було неможна запалювати лампаду або світильник, що висить перед іконою у своїй власній келії – це останнє правило мені пояснили, коли я помітила незасвічену лампаду в іконному кутку іншої сестри. Я не пам’ятаю щоб хто-небудь з нас намагався піддати сумніву ці встановлення, або чим-небудь обґрунтувати їх – ми просто припускали, що менструація – це вид «нечистоти», і, отже, нам треба триматися подалі від освячених речей, щоб так чи інакше не осквернити їх. Continue reading
ЧИ Є У БІБЛІЇ ПОМИЛКИ?
Біблія не може помилятися, Бо вона – Слово Бога, а Бог не помиляється. Це не означає, що в Біблії немає трудних для розуміння уривків. Але ці важкості породжені не досконалим одкровенням Бога, а нашим недосконалим його розумінням. Історія біблійної критики свідчить, що помилки існують не в Біблії, а в розумі критиків. При цьому більшість проблем можна віднести до однієї з перерахованих нижче категорій. Continue reading
СЛОВО У ДЕНЬ СВЯТОЇ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
Якщо хто прагне нехай іде і п’є
Ін.7:37-52. Ін.8:12
Не про тілесну спрагу говорив Христос і не про звичайну воду. Христос говорив про жагу душ наших і про благодать Духа Святого. 3,9. Так крім тілесної спраги є ще в нас спрага духовна. Як для тіла необхідно пиття води, вдихання повітря скільки ж для душі потрібно благодаті котра, служить для неї поживою, питтям і повітрям, заміняє всі життєві стихії. Як тамувати тілесну спрагу всі ми знаємо, але як ту спрагу душі загасити, якою водою напоїти душу, наситити душу Духом Святим не всі ми вміємо. Continue reading
ТАЄМНИЦЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ
Христос після Свого Вознесіння на небеса, згідно Його обіцянці, в п’ятдесятий день послав Святого Духа, Який виходить від Отця.
Сам Христос провістив про дарування учням Святого Духа: «І Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік. Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; ви ж знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде». (Ін. 14:16-17). І відразу ж, після цих слів, Він сказав: «Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам» (Ін.14:26). Continue reading
ТОЧНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЧЕРНЕЧОГО СТАТУТУ І ДУХОВНИЙ УСПІХ ЧЕНЦЯ
Ознаки справжнього духовного успіху
Преподобний Іоан Касіян, великий подвижник, обдарований мудрістю наставника, в своєму знаменитому аскетичному творінні «Співбесіди» пише: «Всі науки і знання мають свою проміжну мету (σκόος) і кінцеву мету (τέλος). Мета нашого подвижницького (чернечого) життя – Царство Небесне, а шлях – чистота серця, без якого неможливо досягти цієї головної мети »[1]. Щоб підтвердити сказане, він нагадує нам про слова апостола Павла: «Так вчить і святий Павло, коли він прийняв благе ярмо Христове говорить: плід ваш є святість, а кінець – життя вічне (Рим. 6:22). Цим він ніби каже: ваша мета – чистота серця, а кінцева мета – життя вічне» [2]. Continue reading