Преподобний Нектарий Києво-Печерський

Пам’ять 29 листопада / 12 грудня

Преподобний Нектарій Печерський, чернець Києво-Печерського монастиря, жив і здійснював свій чернечий подвиг у XII столітті. За беззаперечне виконання волі старшої братії і старанність у працях він іменувався «Послушним» (6-а пісня канону Києво-Печерським святим).

Про його життя і подвиг є наступне спогад: «Люди світу не хочуть чути про послух: їм дорога безмежна свобода. Як, здавалося б, не бачити необхідності послуху! У природі кожна ланка її зчеплене з іншим і все тримається покорою нижчого вищому. Владика світів править світом людським при посередництві світу ангельського, а світ природний відданий в розпорядження людини.

Continue reading

Освячення церкви Святого великомученика Георгія у Києві

Пам’ять 26 листопада / 9 грудня

Святий Георгій Переможець був ангелом і покровителем декількох великих будівельників державності та військової могутності Київської Русі.

У князів, Київської Русі, починаючи з Київського князя Володимира, існував благочестивий звичай засновувати храми на честь своїх Ангелів-хранителів. Так, Київський князь Володимир, у святому Хрещенні Василій, збудував у Києві та Вишгороді храми в ім’я святителя Василя Великого, князь Ізяслав I (1054 – 1068), в Хрещенні Димитрій, збудував у Києві храм і монастир в ім’я святого великомученика Димитрія (пам’ять 26 жовтня).

Continue reading

Мученик Меркурій Смоленський

Пам’ять 24 листопада / 7 грудня

Святий мученик Меркурій Смоленський був родом слов’янин, ймовірно, з Моравії, нащадок князівського роду. Вихований в Православ’ї, святий Меркурій з ревнощів до істинної віри пішов зі своєї вітчизни на Київську Русь і служив у війську смоленського князя. Вихований в Православ’ї святий воїн таємно вів подвижницьке життя: був строгим посником, дівствеником, щоночі він потай від усіх співав подячні хваління Господу.

У цей час, в 1239 р., татарські орди Батия підійшли до Смоленська і встали в 25 верстах від нього, на Долгомосьте, погрожуючи руйнуванням місту та його святиням. Почувши про наближення злих ворогів, про розорення Божих храмів, св. Меркурій сумував і уболівав; з кожним днем він більше і більше горів божественними ревнощами, бажаючи постраждати і покласти душу свою за віру Христову. І молитва його була почута.

Continue reading

Постійна Конференція Українських Православних Єпископів поза межами України. Пилипів піст як підготовка до Різдва Ісуса Христа, нашого Спасителя

«Давайте не будемо говорити про той піст, якого дотримується більшість людей, але про справжній піст, тобто не лише відмова від м’яса — але й від гріхів також, бо суть посту є те, що він може бути корисним тільки тоді, коли його дотримуються певним чином… Заслуга посту не в утриманні від їжі, але у стриманні від грішних справ. Чи ти постиш? Докажи мені своїми ділами. Якими ділами? Якщо бачиш бідну людину, змилосердися над нею. Якщо бачиш ворога, помирися з ним. Якщо бачиш друга, що здобуває повагу — не завидуй… Нехай не лише твої уста постять, але також твоє око і вухо, і руки, і всі частини твого тіла. Нехай руки постять, будучи чистими від насильства та жадібності. Нехай ноги постять, не йдучи на незаконні видовища. Нехай очі постять від всього незаконного і забороненого. Нехай вухо постить також. Піст для вуха є відмова слухати погані розмови і наклепи. Нехай уста також постять від безчесних розмов і насмішок». (св. Іоан Золотоустий)

Continue reading

СВЯТИЙ БЛАГОВІРНИЙ КНЯЗЬ ЯРОПОЛК ІЗЯСЛАВОВИЧ

Пам’ять 22 листопада / 5 грудня

Святий благовірний князь Ярополк Ізяславич, в святому Хрещенні Петро, ​​був онуком Ярослава Мудрого, правнуком рівноапостольного Володимира. Точний час народження св. Ярополка невідомо, вважають, що не пізніше 50-х рр.. XI сторіччя. Відрізнявся смиренням, лагідністю, некорисливістю та благочестям. Він розділив сумну долю свого батька, великого князя Київського Ізяслава, вигнаного братами з Києва. Ярополк їздив з різними дорученнями від батька до польського короля, німецького імператора і Римського єпископа святого Григорія VII (1073 – 1085).

Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ВАРЛААМ, ІГУМЕН КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 19 листопада/2 грудня

Коли преподобні отці наші Антоній , Феодосій і Никон в темній печері, як три світильника, сяяли добрими справами, гідним Стояння перед престолом Святої Трійці, приходив до них часто, насолоджуючись солодким медом слів, що виходять з вуст їх, цей блаженний Варлаам. Continue reading

Преподобний Онисифор Києво-Печерський, в Ближніх печерах спочиваючий

Пам’ять 9 / 22 листопада

Преподобний Онисифор здійснював свій чернечий подвиг в Києво-Печерському монастирі. Він був пресвітером і мав дар прозорливості. Також був духовним батьком преподобного Спиридона проскурника.

Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ МЕРКУРІЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ

Пам’ять 4/17 листопада

Преподобний Меркурій Києво-Печерський здійснював свій чернечий подвиг в Дальніх печерах в XIV столітті, був суворим пісником. Про нього відомо лише те, що він був пов’язаний однодумністю і братньою любов’ю з преподобним Паїсієм (XIV ст.; Пам’ять 19 липня / 1 серпня). Святі були нерозлучні, жили в одній келії, а після смерті були покладені в одну труну. В даний час мощі їх спочивають у Дальніх (преподобного Феодосія) печерах Києво-Печерської Лаври. Continue reading

Преподобні Спиридон і Никодим Києво-Печерські

Пам’ять 31 жовтня / 13 листопада

Преподобні Спиридон і Никодим, проскурники Києво-Печерські здійснювали свій чернечий подвиг у ХІІ ст. Вони 30 років виконували свій послух – пекли проскури. Преподобний Спиридон прийшов у монастир при ігумені Пиміні (1132-1141) вже літньою людиною. Подвижник супроводжував свою працю безперестанної молитвою та співом псалмів. Ще за життя преподобний Спиридон був прославлений від Бога чудесами. Відомий випадок, коли він погасив мантією пожежу у пекарні: вогонь згас, а мантія залишилася цілою. Святий Никодим трудився разом з преподобним Спиридоном і вів таку ж строге життя. Мощі їх спочивають у Антонієвих печерах. У преподобного Спиридона пальці правої руки складені троєперстно.

Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ЙОВ, ІГУМЕН ПОЧАЇВСЬКИЙ

Пам’ять 28 жовтня/10 листопада

Йов Почаївський, Іван Залізо (1550—1651) — православний святий, ігумен Почаївського монастиря, ієромонах, автор збірки моральних порад і повчань «Пчола Почаївська». У своєму звеличенні «чернечої бідності» як найвищої моральної цінності він доходить до того, що вимагає поширення її на світських людей. Єдине, що світська людина може мати більше від ченця, це дружина; в усьому іншому мирянин і чернець повинні суворо дотримуватися принципу некористолюбства.

Преподобний Іов народився у 1551 році в Галичині, на Покутті, що лежить між Карпатами та Дністром, біля міста Коломиї. Батьки його, побожні та христолюбиві люди, Іоан та Агафія на прізвище Залізо при святому хрещенні дали хлопчикові ім’я Іван, на честь пророка та Предтечі Господнього Іоана. Continue reading