Господь, що живе на небесах, бажаючи з’явитися на землі та з людьми пожити, уготував спершу на ній місце поселення слави своєї — пречисту Матір свою: так звичайно діють царі, коли хочуть прийти в якесь місто, то готують передусім собі в ньому палац для пробуття. А що палаци земних царів зводяться премудрими митцями із коштовних речей, на найвищому місці, красніші й просторіші від інших людських жител, так і в небесного Царя слави палата творитися має. У Старому Заповіті, коли захотів Бог жити у Єрусалимі, збудував йому Соломон храм премудрим митцем Хірамом, що був повен мистецтва, і розуму, і знання, як робити будь-яке діло, створив же з речей найдорожчих, від виборного каміння з дерев добропахучих кедра та кипариса, що їх привозили з Ливану, і з чистого золота на найвищому місці, на горі Морія. І найоздобнішим, бо створив херувимів на стінах, дерева усілякі та квіти. Continue reading
Category Archives: переклад
СЛОВО НА ПОЧАТОК ІНДИКТУ, ТОБТО НОВОГО РОКУ
Бог, цар віків, котрий поклав часи і літа в своїй владі[1], і в них до слави своєї, а людям від справ заспокоєнню узаконив усілякі свята, дав повеління у Старому Заповіті святкувати спеціально вересень у всі роки, щоб люди в цей місяць, звільнившись од суєт житейських, трудилися одному Богові. Таке в книгах Мойсеевих пишеться: «І промовив Господь до Мойсея, говорячи: «Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: сьомого місяця, першого дня місяця буде вам спочинок… жодного робочого заняття не будете робити в усіх оселях ваших і принесете всепалення, Господу» [2] коли в день сьомий Творець після шестиденного всього живого свого створення, благословив і на святість його, спочивав тоді, то людині заповів, кажучи: «Шість день працюй і, а день сьомий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці своєї у той день[3]. Continue reading
СОБОР ПРЕПОДОБНИХ ОТЦІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИХ, ЩО В ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ СПОЧИВАЮТЬ
28 серпня / 10 вересня
Колиска чернечого життя Київського Православ’я, Києво-Печерська лавра, заснована 1051 році преподобними Антонієм і Феодосієм Печерськими, поширювала сяйво великих духовних подвигів по всій землі Київської Русі. Ченці Києво-Печерського монастиря стали першими трудівниками білоруського та українського чернечого подвижництва. Їх молитовні подвиги надихнули наступні покоління на великі духовні труди.
Ця обитель, за словами Києво-Печерського Патерика, була поставлена «сльозами, постом, молитвою, чуванням». Преподобний Антоній, говорить один з авторів Патерика, «не мав ні золота, ні срібла, але придбав все сльозами і постом». В бутність ігуменом преподобного Феодосія лавра жила милостинею, яку в достатку отримувала від князя і від мирян, залучуваних благочестям і святістю життя чернечої громади. Continue reading
БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ СВЯТИТЕЛЯ ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА
Окрасою літургійного багатства християнського Сходу є Божественна літургія святого Григорія Богослова, Константинопольського патріарха. Літургійний тип святого Григорія рясніє в літургійній традиції Олександрії. В олександрійській групі існують три гілки літургійних типів: греко-єгипетський, коптсько-єгипетський та ефіопський (або авіссінійській). В греко-єгипетській гілці ми зустрічаємо літургійні типи апостола Марка, Евхологія (требника) Серапиона Тмуітського, преподобного Василя Великого і святого Григорія Богослова. Згідно богослову П. Трембеласу, останні два типи виникають з Каппадокії і Понту. Божественна літургія святителя Григорія збереглася в паризькому кодексі 325 (ХIV століття), що знаходиться в Паризькій Національній бібліотеці. Continue reading
РЕКОНСТРУКЦІЯ ДРЕВНЬОГО МОЛЕБНОГО СПІВУ ДО СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛІСТА ІОАНА БОГОСЛОВА
Серед поза літургійних богослужінь молебень займає окреме місце. Це служіння подяки або прохання, направлене до Ісуса Христа, Богоматері або конкретного святого (святих) може чинитися як у храмі, так і поза їм на прохання віруючих. Незважаючи на встановлену від давнини структуру молебну, він дає велике поле для молитовної та богослужбової творчості: канони, акафісти, окремі прохання і молитви – все це об’єднується богословами і церковними поетами в єдину красиву молитву, яка чудово передає настрій і надії православних віруючих. Continue reading
МІНСЬКА ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Пам’ять 13/26 серпня
Мінська ікона Пресвятої Богородиці була написана Святим Апостолом і євангелістом Лукою. Протягом багатьох століть вона перебувала у Візантії. Її поява в Київської Русі виявилося пов’язано з прийняттям нашими предками православної віри.
Вона була вивезена святим рівноапостольним князем Володимиром з Корсуні і поставлена в Київській Десятинної церкви (пам’ять освячення церкви в 996 році – 12 травня). Continue reading
СОБОР СМОЛЕНСЬКИХ СВЯТИХ
Святкується в неділю перед святом Смоленської ікони Божої Матері
Смоленська кафедра є однією з найбільш древніх у Київської митрополії Константинопольського патріархату, бо християнство стало поширюватися на Смоленщині незабаром після хрещення Києва. Як повідомляє літопис: «в лето иде Владимир в Смоленскую землю и тамо крести все те земли». Continue reading
АРХІЄПИСКОП ДИМИТРІЙ ЗАКЛИКАЄ ДО МОЛИТВИ ЗА ХРИСТИЯН НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ
Вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце і ніяка спека: бо Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел вод; і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх
Одкр. 7:16:17
До Всечесних пресвітерів і дияконів, ченців та черниць, голів та члени парафіяльних рад, викладачів та учнів церковних шкіл, членів благодійних організацій, молоді та молодіжних працівників, а також й усієї православної християнської сім’ї в Сполучених Штатах Америки. Continue reading
СЛУЖБА СВЯТУ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
НА ВЕЛИКОЇ ВЕЧІРНІЙ
На «Господа кличу:» стихири Хрещення Русі-України, глас 5.
Подібний: Радуйся, Животворчі Хрест:
Радуються Неба і земля, / ангели радіють, люди торжествують, / бо це Христос, Бог наш, / як наречену прикрашену і обрану, / Церкву Київську Себе обручив, / людей її на ниву безсмертя привів / і спасає від полону ворожого Хрещенням святим, / що подає мир душам нашим. Continue reading
СВЯТІ КИЇВСЬКІ МУЧЕНИКИ ФЕДІР ВАРЯГ І СИН ЙОГО ІОАН
Пам’ять 12/25 липня
Святі мученики Федір Варяг і син його Іоан жили в Києві в Х столітті, коли варяги, предки нинішніх шведів і норвежців, брали особливо діяльну участь у державній та військового життя Київської Русі. Купці та воїни, вони прокладали нові торговельні шляхи до Візантії і на Схід, брали участь у походах на Царгород, становили значну частину населення стародавнього Києва та князівських найманих дружин. Головний торговий шлях Русі – з Балтійського моря в Чорне – називали тоді «шлях із варяг у греки».
На варязьку дружину спиралися у своїх починаннях вожді і організатори ранньої київської державності. Як і слов’яни, серед яких вони жили, багато з заморських прибульців під впливом Візантійської Церкви брали святе Хрещення. Київська Русь займала серединне місце між язичницької Скандинавією і православної Візантією, тому панівними в духовному житті Києва виявлялися поперемінно то живлющої віяння християнської віри, що йшло з півдня (при блаженному Оскольді в 860-882 рр.., При Ігорі і святий Ользі в 940-950 – х рр..), то згубні вихор язичництва, налетів з півночі, від Варязького моря (в часі правління Олега, що убив Оскольда у 882 р., при повстанні древлян, які вбили Ігоря в 945 р., за часі князя Святослава, який відмовився прийняти Хрещення, незважаючи на наполягання своєї матері, рівноапостольної княгині Ольги). Continue reading