Між двох крайнощів, як говорив Аристотель, є середина, яка є чеснотою. Доброчесність є серединою не в сенсі чогось проміжного, але в сенсі повноти, яка їй притаманна. Тому він і говорив, що якісно чеснота є крайністю, а кількісно вона є серединою. Наприклад, хоробрість кількісно не досягає зухвалості, але також і не опускається до боягузтва, це чеснота між боягузтвом і зухвалістю. Кількісно вона між ними, тобто є серединою, але якісно вона є крайністю, найвищим, що повинно мати – хоробрістю, а не зухвалістю чи боягузтвом. Continue reading
Category Archives: переклад
ПРАКТИЧНЕ І АКАДЕМІЧНЕ БОГОСЛОВ’Я
Богослов’я не є для людини якимось далеким і відстороненим явищем. Людина, створена «за образом і подобою» Божою, може у дійсності спілкуватися з Богом. Вона може по суті своїй стати подібною до Бога – під дією благодаті Божої; вона оживляється Богом, і все її життя наповнюється сенсом згори. Вимовлені нею слова стануть богослов’ям, якщо вони будуть виразом, відображенням і породженням розуму, який знаходиться в єднанні і у живому, дійсному спілкуванні з іпостасним Божественним Словом. Continue reading
«ЄРЕСЬ ПІД ВИГЛЯДОМ НАУКИ»
У ІІІ – IX ст.ст. Церква зіткнулася з серйозною проблемою – коли християнство зустрілося з еллінізмом, іншими словами, коли сталася зустріч богонатхенного богослов’я з філософськими теоріями досократиків, класичної метафізики (Платон, Аристотель) та неоплатонізму.
Богослови, які жили на Сході, обговорювали з філософами богословсько-онтологічні та космологічні проблеми, намагаючись дати на них відповідь, ґрунтуючись на богослов’і Одкровення. Оскільки їм не вистачало знань про Бога, отриманих емпіричним, досвідченим шляхом, поступово вони прийшли до різних єресів, як, наприклад, аріанів (представники аріанства) та більш пізні єретики. Continue reading
ХРИСТОС І ПРОБЛЕМА СУСПІЛЬСТВА
Наскільки людина очищається від пристрастей, настільки вона набуває можливість і для істинного спілкування з Богом і з іншими людьми.
Ті, хто дивляться на людину з позиції романтики і чисто зовні переносять зло з особистостей у суспільство, бо вважають, що зміна суспільства на краще призведе до зміни і людей на краще. Але православні християни, не відкидаючи значення впливу суспільства на особистість людини, першорядне значення надають преображенню особистості людини через покаяння і за допомогою Божественної благодаті. Continue reading
ПОСМЕРТНА ДОЛЯ НЕХРЕЩЕНИХ НЕМОВЛЯТ: ВІЧНЕ БЛАЖЕНСТВО АБО ГІРКІ МУКИ?
Облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне
Мт. 19:14
Всіх нас лякає смертний час і посмертна доля, адже всі ми грішні і усвідомлюємо свою гріховну природу. Але яка доля невинних немовлят, які навіть не змогли прийняти Таїнство Хрещення у силу різних трагічних причин? Ця стаття присвячена роздумам на цю тему, у ній узагальнено погляди святих отців Церкви на це питання. Continue reading
ПРОБЛЕМИ БІОЕТИКИ І ПРАВОСЛАВНА СВІДОМІСТЬ
Сучасна «масова свідомість» найчастіше гостро реагує на малозначні, по суті, нікчемні події, прагне оцінити найменші деталі суспільного життя і, навпаки, часто залишає без уваги глобальні соціокультурні зміни, що відбуваються у суспільстві. Зовсім недавно на авансцену громадської думки вийшли проблеми біоетики, про які багато казали медичні експерти, філософи, соціологи, журналісти. Однак обговорення цих проблем поступово зійшло нанівець, та й сам біоетичні контент значно редукувався і з полемічного поля змістився в область поширених штампів, кліше, нав’язаних суспільству стереотипів, згідно з якими існують доведені і усталені істини сучасної біоетики, незаперечні і аксіомичні. Навіть сама так звана «експертна» полеміка у сфері біоетики перетворюється у набір традиційно висунутих однією стороною аргументів «за» або «проти» і контраргументів, пропонованих іншою стороною, побудованих також на тезах і твердженнях, що перетворилися у банальності і загальні розважання. Continue reading
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ВИБОРНОСТІ ЦЕРКОВНОЇ ВЛАДИ У КІПРСЬКІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ
Періодично в церковній публіцистиці виникає тема виборності церковної влади на різних рівнях – від парафіяльного духовенства до предстоятеля. При цьому, практично всі публіцисти обмежуються зауваженнями загального характеру, в залежності від їх особистого ставлення до цього принципу. Самі можливі механізми здійснення виборності ніяк не розкриваються і не описуються. Більш того, всі міркування зазвичай обриваються на питанні «хто буде вибирати?», Під яким мається на увазі, що громадське життя на парафіях ще не настільки розвинене, щоб покладати на людей пряму відповідальність. Зрідка можна почути і критичні зауваження на адресу принципу виборності духовенства, що викликані якраз спробою теоретично сконструювати механізми його здійснення. Continue reading
ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ У ДЕНЬ ЗАХИСТУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
+ Варфоломій
Божим милосердям архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх
До повноти Церкви: благодать, мир та милосердя
Від Творця Все, нашого Господа Бога і Спасителя Ісуса Христа
Улюблені брати і сестри у Господі,
Пройшло двадцять дев’ять років з того моменту, як Церква Матір встановила свято індикту як «День захисту навколишнього середовища». Протягом цього часу Вселенський Патріархат надихнув і започаткував різні заходи, які принесли багато плодів і підкреслили духовні і екологічні ресурси нашої православної традиції. Continue reading
АСКЕТИКА СУЧАСНОГО ПОДВИЖНИКА (ПО ТВОРАМ СТАРЦЯ ЙОСИПА ІСИХАСТА)
«Страх Господній – початок премудрості» [1], – каже мудрий Соломон, і з ним погоджуються [святі] отці. І я кажу вам: блаженний і триблаженна людина, що боїться Господа.
З цього божественного страху народжується довіра до Бога. І вірує людина всією душею, оскільки абсолютно присвятила себе Богові, то і Бог цілком думає про неї. І, крім їжі та притулку, про які спонукає людину піклуватися знову ж [Бог,] іншої турботи [у людини] немає. Дотримуючись ж волі Господа, вона з усією простотою їй підпорядковується. Continue reading
ТОМОС КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО СОБОРУ 1484 р. З УРОЧИСТИМ ЗАСУДЖЕННЯМ УНІАТСЬКОГО ФЕРРАРО-ФЛОРЕНТІЙСЬКОГО СОБОРУ
Цей святий, великий і вселенський собор, по волі Божій, за сприяння Божественної благодаті і завдяки зусиллям блаженних і найсвятіших патріархів царюючого міста Константинополя зібрався в Божественному і всечесному храмі Пресвятої Богородиці Паммакаристи, коли кермо Вселенської Церкви тримав спершу нині покійний славний Владика Максим, а потім нині правлячий Владика Симеон, визначає наступне: Continue reading