Холмська і Підляшська земля, яка прийняла святу віру тисячу років тому, неодноразово переживала драматичні й трагічні періоди історії, проте завжди залишалася вона вірною Христу і Святої Церкви. Завдяки заступництву Богородиці, Яка «чудотворну ікону Свою православним предкам нашим на горі Холмської дарувала», берегла вона спадщину Київського Православ’я, після випробувань і темряви повертаючись до світла Православної віри. Часом особливих випробувань став для Холмщини та Підляшшя ХХ ст., Коли кров мучеників знову зросила цю землю. Continue reading
Category Archives: Бібліотека
СЛОВО В НЕДІЛЮ САМАРЯНКИ
Христос Воскрес!
Улюблені брати і сестри!
Сьогодні ми з вами чули євангельську розповідь про бесіду Спаса з жінкою у колодязя Якова в Самарії. Обставини цієї бесіди надзвичайні в багатьох відносинах.
Христос звертається із проханням і вчить не тільки грішну жінку, але жінку з народу, яки іудеї вважали відкинутим, язичниками… Усяке зіткнення із самарянами вони почитали для себе зневагою. Continue reading
ПАТРІАРШИЙ I СИНОДАЛЬНО-КАНОНIЧНИЙ ТОМОС ВСЕЛЕНСЬКОЇ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОЇ ПАТРIАРХIЇ ВІД 13 ЛИСТОПАДА 1924 РОКУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ
«Ми завжди молилися за те, щоб Господь послав
мир в серця людей і щоб в Україні ніколи не
проливалася людська кров. Нехай Христос дарує
українському народові єдність якої йому
завжди не вистачало. Тільки чесна праця во
славу Божу і на добро людям може вивести
Україну з духовної і економічної кризи. Як
людині повітря, як сонце й дощ для землі,
Українській Державі потрібна єдина помісна
національна православна Церква, канонічно
незалежна від Московського Патріархату»
Патріарх Філарет
ХХ сторiччя увійде в iсторiю Христової Церкви як сторіччя, в якому була поставлена остання крапка в iснуваннi церковної імперії — Московського Патріархату. I хай сьогоднi вiн ще хворобливо чiпляється за свої колишнi церковнi колонiї, влаштовуючи розколи, сiючи ворожнечу, роздаючи анафеми, незаперечним є те, що сумна iсторiя самозваного «ІІІ-го Рима» закiнчилася. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ ІСАЯ, ЧУДОТВОРЕЦЬ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ
Пам’ять 15/28 травня
Преподобний Ісая в числі інших Києво-Печерських святих здійснював свій чернечий подвиг у XI – початку XII століття.
Основним подвигом його життя були безмовність і невтомну працю, за що він іменується Працьовитим. Монастирська традиція відрізняє цього подвижника від його тезки, також печерського постриженика і єпископа Ростовського (1077-90 рр.). Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ МИКИТА КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ЄПИСКОП НОВГОРОДСЬКИЙ, ЗАТВОРНИК
Пам’ять 14 / 27 травня
Святитель Микита народився в Києві, в ранньому віці прийняв чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі і, незважаючи на заперечення ігумена Никона, пішов у затвор. Житіє повідомляє, що він був повалений спокусі від диявола і не витримав його. Про нього так розповідає «Києво-Печерський Патерик» (слово 25):
«Був за часів преподобного ігумена Никона один брат на ім’я Микита. Він, бажаючи, аби славили його люди, задумав діло велике, та не Бога ради. Почав прохати в ігумена [дозволу] піти в затвор. Continue reading
МОЇ СТРІЛЬЦІ
У час, коли в Польщі піднімається питання про т.зв. «волинську різанину», пропоную матеріал, як польська Армія крайова рівно 70 років тому (26 05.1943 р.) знищила перше православне українське село на Холмщині.
Їдучи з Холма до Грубешова, зразу за Білим Полем (як у нас називали), на 29 кілометрі ви відвідаєте старовинне українське село Ратиборовичі. Ліворуч од нього за 4 км — мої Стрільці. У Стрільцях мешкало 3 родини поляків, 7 — мурав’яків, решта 140 родин називали себе русинами. Поляки їх також так називали. До чести моїх земляків і на відміну від деяких сучасних закарпатців вони ніколи не відщеплювалися од спільного українського пракоріння. Continue reading
ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩІВ СВЯЩЕНОМУЧЕНИКА МАКАРІЯ КАНІВСЬКОГО, ПІНСЬКОГО АРХІМАНДРИТА
Пам’ять 13 / 26 травня
Священомученик Макарій Канівський жив у XVII столітті. Це булі скрутни часі для православних Білорусі та України. Життєвий подвиг, здійснений священомученика, був подвигом захисту Православної віри в умовах нерівної виснажливої боротьби, коли захищати можна було тільки майбутнє Київського Православ’я, оскільки те, що зберігалося від урагану унії, зносилося татарськими набігами. Continue reading
АКАФІСТ СВЯТИМ РІВНОАПОСТОЛЬНИМ КИРИЛУ І МЕФОДІЮ, НАСТАВНИКАМ СЛОВ’ЯНСЬКИМ
Кондак 1
Вибрані володарем сил Господом Ісусом у апостоли мовою слов’янською, Мефодію і Кириле богомудрі, співом прославимо вас, предстоятелів наших, ви ж, маючи відвагу до Господа, від усяких бід молитвами вашими позбавите нас, що співають: Радуйтеся, Мефодію і Кириле, народів слов’янських апостоли і богомудрі наставники.
Ікос 1
Ангелів Творець і Господь сил поставив вас бути просвітителями мовою слов’янською; тому й благодать Його є з вами, що захищає і зміцнює вас у всі дні життя вашого як допомога безперервна, славу Божу в містах і пустелях словом і ділом ви несли всім. Тому і ми, що отримали мову з рук ваших, вірою в Христа від вас освічені, співаємо вам так: Continue reading
СВЯТІ НАСТАВНИКИ СЛОВ’ЯНСЬКІ, РІВНОАПОСТОЛЬНІ КИРИЛА І МЕФОДІЙ
Пам’ять 11 / 24 травня
У роки царів-іконоборців грецьких Лева Вірменина і після нього Михаїла Травлія, який Балбос називався, тоді і сина Михаїлового Теофіла, був у Солуні, граді Тесалонікійському, муж доброродний і багатий на ім’я Лев, чином воїн, саном сотник, мав дружину Марію. Вони народили цих двох світильників світу і просвітлювачів країв словенських Методія і Константина, названого пізніше у святій схимі Кирилом. Спершу-бо Методій, старший за народженням, віку дійшов і у воїнському полку служив, і цар його знав, і воєводою поставив, і послав у краї, що межували зі слов’янами. Це ж було з Провидіння Божого, аби навчився мови словенської, бо мав їм пізніше учителем духовним і пастирем бути. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ СИМОН КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ЄПИСКОП ВОЛОДИМИРСЬКИЙ І СУЗДАЛЬСЬКИЙ
Пам’ять 10/23 травня
Святитель Симон, єпископ Володимирський і Суздальський, описувач життя Києво-Печерських преподобних отців, ще в юності прийняв чернечий постриг у Києво-Печерської обителі, ймовірно, в другій половині XII століття.
У 1206 році був призначений ігуменом Володимирського монастиря Різдва Пресвятої Богородиці, а в 1214 році, за бажанням князя Георгія Всеволодовича + 1238), був поставлений першим єпископом Володимира -на- Клязьмі і Суздаля. Continue reading