Кінець XVII – початок XVIII століття знаменує період бурхливого будівництва в Києві. Завершення доби Руїни, відносна стабілізація життя створили передумови для небаченого з часів Київської Русі будівельного буму. Козацька старшина на чолі з гетьманами прагне утвердити перемогу православної віри на землях Гетьманщини зведенням нових храмів. Поруч із новим будівництвом набуває широкого розмаху перебудова у відповідності до нових смаків споруд великокнязівських часів, розпочата півстоліттям раніше за Петра Могили [1]. Зазнають більшої чи меншої реконструкції майже всі збережені на той час давньоруські споруди: Софійський [2], Успенський (у Печерській лаврі) [3-4] та Михайлівський Золотоверхий собори [5], Кирилівська, Трьохсвятительська (Василівська) [5], Троїцька надбрамна (у Печерській лаврі) [6], Десятинна [1] церкви. Перші три з названих споруд утворюють певну виділену групу. Особливістю реконструкції саме цих пам’яток є, зокрема, значне збільшення об’єму первісних будівель і зведення шести нових бань навколо первісної головної бані храму. Ці особливості не повторюються при реконструкції жодних інших давньоруських храмів на території України. Continue reading
Category Archives: Бібліотека
ПРЕПОДОБНИЙ ФЕОФАН ПОСНИК, КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ
Пам’ять 11/14 жовтня
Преподобний Феофан здійснював свій чернечий подвиг у ХІІ сторіччі.
Життя преподобного Феофана не представлено в Києво-Печерському Патерику, тому про нього практично нічого невідомо.
Але прізвисько «посник», з яким був прославлений преподобний Феофан, указує що саме строгий піст вибрав цей Києво-Печерський чернець як засіб спасіння. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ АМФІЛОХІЙ ВОЛОДИМИРО-ВОЛИНСЬКИЙ
Пам’ять 10 \ 23 жовтня
Святитель Амфілохій був керуючим єпископом в одній з найдавніших єпархій Київського Православ’я – Володимиро-Волинською, заснованої ще святим рівноапостольним князем Володимиром.
Святитель Амфілохій був третім архіпастирем на цій кафедрі . Першим Володимиро-Волинським єпископом був Стефан, поставлений самим рівноапостольним Володимиром; його наступником – преподобний ігумен Київо-Печерський Стефан (пам’ять 27 квітня) , прийнявши ігуменство від преподобного Феодосія (пам’ять 3 травня). Continue reading
СОБОР ВОЛИНСЬКИХ СВЯТИХ
Святкування відбувається в спогад про визволення Почаївської лаври з уніатського полону та повернення в Православ’я 10 жовтня 1831 р .
Великими і знаменними рисами відбита історія Київського Православ’я на Волині. Сучасна первісному просвітництву слов’ян ще від часу свв. Кирила і Мефодія, вона протягом багатьох століть жила і розвивалася під впливом найрізноманітніших умов: важкі смути князівських усобиць, жорстоке татарське ярмо , переслідування з боку поляків, латинян і уніатів. Історія Православ’я на Волині багата іменами святих: святителів, князів, преподобних, праведних. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ СЕРГІЙ СЛУХНЯНИЙ, КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ
Преподобний Сергій Слухняний здійснював свій чернечий подвиг у Києво-Печерської лаврі. Про життя сього угодника Божого нічого невідомо, навіть невідомо час його життя; думають, що він жив у XII-XIII столітті.
Ім’я «слухняний», з яким преподобний Сергій спочиває в Антонієвій печері, своїм найменуванням показує відмінні подвиги свого житія: зречення від своєї волі і досконале послух настоятелю. Також у рукописних святцях преподобний Сергій називається пісником. Continue reading
ОСМИСЛЕННЯ СЕНСУ БУТТЯ В БОГОСЛОВСЬКІЙ СТУДІЇ МИТРОПОЛИТА ІЛАРІОНА (ОГІЄНКА) «ОБОЖЕННЯ ЛЮДИНИ – ЦІЛЬ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ»
Я сказав: ви – боги, і сини Всевишнього всі…
(Пс. 81:6)
Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине…
(Ін. 17:21)
…даровані нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб ви через них стали причасниками Божого єства» (2 Пет. 1:4)
Це незмірно висока думка Самого Бога про людину, і ця думка стала панівною в новозавітному християнському світі, хоча була висловлена ще у старозавітні часи: «Що таке є людина, що Ти пам’ятаєш про неї, і син людський, що про Нього Ти згадуєш? А однак учинив Ти його мало меншим від Бога, і честю й величністю Ти коронуєш його!» (Пс. 8:5 – 6). Людина – цінніша від усього сотвореного, не тільки видимого, але й невидимого. «Місце Людини в Ієрархії Божого світотвору високе й велике. Бо серед усіх творів Бог творить Людину, як сотворіння цілком виключне, призначене для особливої великої цілі, – панувати в світі й обожуватись своєю природою» [13, с. 6]. Continue reading
ДО ІСТОРІЇ СПОРУД НА ДАЛЬНІХ ПЕЧЕРАХ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
Архітектурний ансамбль, що склався над Дальніми печерами Києво-Печерської лаври, належить до перлин архітектури українського бароко. Жодна серйозна книга про українську архітектуру цього періоду не обходиться без опису центральних споруд названого ансамблю – церкви Різдва Богородиці та дзвіниці. Більш детальний аналіз архітектури цих та інших будівель на Дальніх печерах можна знайти в книгах, присвячених архітектурі Києва та Києво-Печерської лаври. Однак існуючі літературні (в першу чергу, Печерський Патерик) та образотворчі джерела дають можливість детальніше схарактеризувати історію формування ансамблю, а також його художні особливості та меморіальну цінність. Така спроба і зроблена в цій роботі. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ АММОН, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ
Преподобний Аммон здійснював свій чернечий подвиг у ХІІІ столітті. По благословенню ігумена мандрував до святої гори Афон та в Єрусалим.
Після того, як преподобний Аммон повернувся до Києво-Печерської обителі, він прославився багатьма чернечими подвигами, жив настільки благочестиво і свято, що навіть старці мели його за зразок чернечого життя. Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ ЕЛАДІЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ, ПІСНИК І ЗАТВОРНИК
Преподобний Еладій Києво-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у ХІІ – ХІІІ столітті. По деяким відомостям був родом з Еллади (Греції).
Вперше про нього згадує «Тератургім» соборного ченця Афанасія Кальнофойського (1638 р.), який називає його пісником і чудотворцем.
Його мощі спочивають у Ближніх (преподобного Антонія) печерах. На самому древньому докладному плані цих печер (1638 р.) вказаний преподобний Еладій (№ 36). Continue reading
ПРЕПОДОБНИЙ ПІОР, ЗАТВОРНИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ
Преподобний Піор, затворник Києво-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у ХІІІ столітті.
Преподобний Піор відрізнявся постом і працьовитістю і в цьому був прикладом для пісників і трудолюбців. Не бажаючи дивитися на принадність і суєту світу цього, він зачинився в темній печері і там жив в неспинної молитві.
Тропар преподобному Піору, затворнику Києво-Печерському, глас 8
Православ’я світоч, / зразок посника і трудолюбця, / чернець і затворник Київський, / преподобний Піор богомудрий, / подвигом твоїм печері засіяли / і всім вірним шлях до спасіння указав єси. / Тепер моли Христа Бога, щоб спаслися души наші. Continue reading






