Питання співвідношення нашої Святої Православної віри з військовим служінням, а тим більше служінням у часі війни, завжди турбувало вірних. Особливо гостро це питання повстало в наш час, коли тисячі ліпших синів та дочок України вимушені захищати свою Батьківщину від зовнішньої агресії зі зброєю в руках. Continue reading
Category Archives: Бібліотека
ГНОСІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ТЕОДИЦЕЇ У СУЧАСНОМУ КОНФЛІКТОЗНАВСТВІ
У наш час – час духовної та економічної кризи посттоталітарного суспільства, що органічно зумовлює загострення конфліктів у всіх сферах суспільного та особистого життя, особливої актуальності набувають питання всестороннього наукового, філософського та богословського вивчення природи конфлікту, причин його виникнення та шляхів подолання, які розглядаються як самостійні об’єкти досліджень. Слід відзначити, що сучасна конфліктологія, яка вивчає вказане коло проблем, на нашу думку, носить переважно прикладний характер, спрямовуючи всі свої зусилля на віднайдення шляхів розв’язання конфлікту, часто не приділяючи достатньої уваги глобальному питанню існування зла взагалі як першопричини будь-яких конфліктів. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ: СКАЗАННЯ ПРО ВВЕДЕННЯ ПРЕЧИСТОЇ І ПРЕБЛАГОСЛОВЕННОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ У ГОСПОДНЮ ЦЕРКВУ І ПРО ЖИТТЯ ЇЇ В НІЙ
Коли Пречистій Богоотроковиці, Преблагословенній Діві Марії Богородиці виповнилося від народження народження три літа, святі праведні батьки її Йоаким та Анна, згадавши обітницю свою, коли молилися про розрішення від неплідності своєї і пообіцяли принести народжене від них Богові, захотіли сповнити те ділом, адже раніше словами проказали. Скликали, отож, у Назарет, де жили, всіх своїх родичів, котрі були від царського та архиєрейського племені, бо сам праведний Йоаким був царського роду, дружина ж його свята Анна роду була архиєрейського, ще й лик чесних дівиць зібравши, приготували численні свічки і прикрасили Пречисту Діву Марію доброкрасністю царською, про що всі давні святі отці свідчать. Святий Яків, архиєпископ Єрусалимський, від Йоакима сказав таке: «Закличте непорочних жидівських дочок, щоб прийняли запалені свічки». Continue reading
АКАФІСТ ВВЕДЕННЮ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
КОНДАК 1
Вибраній Предвічним Царем Богородиці Марії – ангелів і людей Цаариці. що прийшла одного разу до храму Господнього і увійшла у Святая Святих на заручини дівоцтва Свого Женихові Небесному, щоб виховуватися у Божому Домі, достойне вшанування від щирого серця приносимо, а Ти як могутня Заступниця наша від усяких бід і скорбот нас охорони, щоб ми з любов’ю щиро співали Тобі: Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ДИМИТРІЙ РОСТОВСЬКИЙ. СЛОВО НА СОБОР СВЯТОГО АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА ТА ІНШИХ НЕБЕСНИХ СИЛ БЕЗПЛОТНИХ
Свята Церква прийняла святкувати доброчесно собор святих ангелів од передання богоодуховлених отців, відкинувши давнє злочестиве пошанування ангелів, винайдене єретиками й ідолопоклонниками, адже ще в Старому Заповіті, коли люди Божі, відступивши від Бога, почали кланятися творенню Божому та ділу рук своїх, почали приносити із богоподібним поклонінням жертви сонцю, місяцю та зорям, гадаючи, що ті мають живу душу. Таким же поклонінням із жертвами кланялися й ангелам, про що в Книгах Царів згадується так: «І кадили для Ваала, і для Сонця, і для дванадцятьох планет і всій силі небесній», тобто ангелам, вони-бо є вої небесні, як сказано в Євангелії: «І ось раптом з’явилася з ангелом сила велика небесного війська». Та неблагочесне поклоніння ангелам поширювалось і в днях святих апостолів, що викорінюючи, святий Павло у Посланні до Колосян говорить: «Нехай вас не зводить ніхто удаваною покорою та службою ангелам, вдаючись до того, чого не бачив, нерозважно надимаючись своїм тілесним розумом, а не тримаючись Голови», тобто Христа. Continue reading
У БІЛОРУСЬКОМУ СВЯТО-УСПЕНСЬКОМУ ПУСТИНСЬКОМУ ПРАВОСЛАВНОМУ МОНАСТИРІ НА СТІНІ З’ЯВИВСЯ НЕРУКОТВОРНИЙ ЛИК ХРИСТА
На стіні зруйнованого Свято-Успенського монастиря з’явився нерукотворний лик Христа – такий же, як на знаменитій Туринській плащаниці. Це вже друге явлення ікони в цьому монастирі. Знову Ікона Спасителя в цей раз проявився на тому ж місці, що і в 1942 році. І теж буквально за ніч – коли в будівлю ранком прийшли будівельники, вони обімліли: на них зі стіни дивився лик Ісуса Христа! Немов з фотографії, якимось чином перенесеної на цементну основу! Ченці не знайшли на стіні слідів фарби, тому вони вважають зображення Нерукотворним. Continue reading
КІЛЬКА МАЛОВІДОМИХ МОЛИТОВ ПРО ПОВЕРНЕННЯ ХРИСТИЯНСЬКИХ СВЯТИНЬ, ЩО БУЛИ ВІДІБРАНІ ЯЗИЧНИКАМИ
В богослужбовій літературі Візантії XIV – XVI ст.ст. час від часу зустрічається кілька цікавих молитов і прохань під час Святої Літургії, які можливо охарактеризувати як «Молитви про повернення відібраних язичниками святинь». Швидше за все, ці молитви народилися в часі ісламської навали на Візантійську імперію, коли на окупованих мусульманами територіях християнські храми перероблялися на мечеті або на цивільні споруди. Враховуючи той факт, що до цієї пори питання повернення храмів Київського Православ’я, які знаходяться в полоні Московського Патріархату, у Білорусі та Україні залишається актуальним, ми спробували відновити і перекласти на українську мову кілька древніх молитов. Continue reading
З ІСТОРІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ЗАМКОВОЇ ЦЕРКВИ В смт. МЕДЖИБІЖ
Релігійність українців є однією з найвищих в Європі, тобто три чверті населення України вважають себе віруючими людьми. Про це свідчить і кількість храмів, які діють майже в кожнім населенім пункті нашої держави, а особливо на її заході. У деяких селах є кілька культових споруд і одночасно існують різні конфесії. Нажаль, історично склалось так, що православні українці розділені між Київським та Московським Патріархатами і Автокефальною Церквою. Цей поділ інколи викликає ворожість і конфлікти між людьми. Проте кожна розумна людина знає, що в окремій незалежній державі має бути окрема церква з центром у столиці, а тому з кожним роком збільшується кількість прихильників ідеї створення Єдиної Помісної Православної Церкви, ініціатором якої є Українська Православна Церква Київського Патріархату на чолі з патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом. Щоб втілити цю ідею в життя, необхідно у всіх населених пунктах доносити Слово Боже до людей на зрозумілій рідній мові, об’єднавши їх під покровом єдиної православної Церкви в Україні. Continue reading
РОЗВИТОК СЕРБСЬКОГО ЦЕРКОВНОГО СПІВУ ВІД XIV ДО XVIII СТОЛІТТЯ
Процес висунення сербського церковного співу з первісної візантійської моделі, після середньовіччя була значно уповільнено атакам турецьких загарбників. В землях, які потрапили під турецьке панування, реалізовувався тиск сербських народних звичаїв і православ’я, який, серед іншого, сприяв міграції сербського населення.
Цей болісний стан викликав уповільнення в культурному розвитку сербів, в тому числі – і в музиці. Результатом цього є дуже мала кількість даних про розвиток церковного співу. Сьогодні дослідження про історію Сербії в період XIV, – XVIII в ст.ст. майже повністю ґрунтується на різних джерелах. Continue reading
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ КОНФЕСІЙНОЇ ПРИНАЛЕЖНОСТІ ТЕКСТІВ. ЩЕ РАЗ ПРО СЛОВА «ПРАВОВІРНИЙ»
Проблема конфесійного (православно-уніатського) визначення авторства богослужбових та й взагалі релігійних текстів XVII – XVIII виявляється іноді досить складною. Переважно визначення відбувається за приналежністю друкарні або місцем створення, але не секрет, що в XVII – початку XVIII століття, а часом і в ХІХ та ХХ столітті, ми спостерігаємо взаємні «запозичення» текстів. Тому частина істориків і мовознавців давно намагається створити будь – які маркери, які повинні спростити задачу розпізнавання конфесійного авторства. Одним з таких маркерів, який сьогодні намагаються ввести в науковий обіг уніатські дослідники, є слово «правовірний». Continue reading