Вам відомо, яка велика радість, і яке численне буває зібрання народу в той день, коли святкують народження царя земного. Як вожді й начальники, так всі воїни, одягнувшись в шовкові одежі, перепоясавшись дорогими, золотом сяючими, поясами, поспішають тоді в найбільшій величі предстати перед царем своїм. Бо вони знають, що радість царя зросте, коли він побачить особливу красу їхнього вбрання, і що він тим більше звеселиться, чим більше вони покажуть старань під час торжества його (цар, як людина, не дивиться на серце, і судить про ставлення до себе лише за зовнішністю: і тому, хто більше любить царя, той і одягається тоді в найсвітлішу одежу). Більше того, оскільки вони знають, що цар в день народження свого буває щедрим, – і роздає доволі багато милостей чи вельможам своїм, чи тим, які в домі його вважаються людьми низькими та зневаженими; то заздалегідь стараються наповнити скарбниці його різним багатством, аби він, бажаючи роздавати милості, міг роздавати їх щедро, так щоб швидше вичерпалося в ньому бажання до роздавання милостей, ніж збідніло його багатство. Все це вони роблять ретельно, бо й самі сподіваються дістати за це велику нагороду. Continue reading
Author Archives: admin
НОВОРІЧНІ РІШЕННЯ ТА ЧАС ЯК МОЖЛИВІСТЬ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ
У світі існує постійна традиція прийняття рішень на кордоні кожного року. У певному сенсі, люди хочуть прийняти резолюції (рішення), які допоможуть їм стати «краще». Ми можемо бачити два аспекти цього привабливого звичаю:
1. намір і можливість людей слідувати своїм рішенням;
2. сутність рішення або зобов’язання.
Обидва ці фактори мають велике значення. Якщо ви не можете виконати те, що обіцяли самі, то ставити в якості мети навіть найблагородніший ідеал безглуздо. І якщо щось з «змісту» прийнятого рішення, в кінцевому підсумку, не зробить вас краще – працює проти вас, а не для вас. Є й інший фактор – час. Ми прив’язані до часу і наші рішення повинні бути дотримані в певний термін. Люди сьогодні менш готові приділяти час досягненню своїх цілей і виконанню обіцянок, які вони дали собі, ніж будь-коли. Про це і поговоримо. Continue reading
ПРИВІТАННЯ МИТРОПОЛИТА АНТОНІЯ, ПРЕДСТОЯТЕЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ США З НАГОДИ НОВОГО 2020 РОКУ
Улюблені в Христі:
Мені приємно звернутися до всього духовенства та вірних Української Православної Церкви США через засоби електронного спілкування та запевнити Вас усіх в молитвах та найкращих побажаннях з нагоди Нового 2020 року Господнього! Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ БОГОСЛОВ ПРО ЗАЗДРІСТЬ
О, коли б знищилася між людьми заздрість, ця виразка для одержимих нею, ця отрута для страждаючих від неї, ця одна із найсправедливіших і заразом справедливих пристрастей, – пристрасть несправедлива, бо збурює спокій усіх добрих, і справедлива, тому що живлять її! Бо не бажатиму зла тим, які спочатку хвалили мене. Вони не знали, який буде кінець цих похвал; інакше, можливо, приєднали б до похвал і осуд, щоб поставити перешкоду заздрості. Continue reading
ВАЖЛИВІ ЗДОБУТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я У ЦАРИНІ КУЛЬТУРИ
З давніх давен українська культура була європеїзованою та охристияненою. Велику роль у цьому протягом століть відіграли досягнення українського православ’я. Розглянемо головні ідейні церковноорганізаційні здобутки українського православ’я, які, на наш погляд, органічно пов’язані з українською культурною сферою.
Так, у нашій Церкві протягом усього церковного року велика шана надається Богородиці. Україна взагалі належить до тих східноєвропейських країн, де культ Богоматері розвинений найбільше, хоч до сьогодні дослідження з нашої маріології є недостатніми й не дають нам картини повного розвитку Богородичного культу в Українській Церкві. Але вже за часів Ярослава Мудрого цей культ мусив мати широке розповсюдження, якщо Ярослав віддав свій народ під Покров Пречистої Богоматері. Проте, на думку деяких дослідників, цей культ в Україні набагато старіший, сягає ще дохристиянських часів і поєднується з культом Матері-землі [Лужницький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом.- Філядельфія, 1954.- ст. 439]. Continue reading
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ 2019 РОКУ
✠ Варфоломій
Архієпископом Божим Милосердям Константинополя-Нового Риму і Вселенський Патріарх
До всієї повноти Церкви
Благодать, милосердя та мир від Спасителя Христа, народженого у Віфлеємі
Улюблені брати і сестри в Господі,
Знову досягнув великого свята Різдва Господнього, ми прославляємо гімном і духовною піснею Того, хто зменшив Себе заради нас і прийняв нашу плоть, щоб Він міг викупити нас із полону та відкрити ворота раю. людський рід. Церква Христова радіє, коли богослужбово переживає всю таємницю Божественного милосердя отримує передчуття слави есхатологічного царства, пропонуючи добре і благочестиве свідчення віри, надії та любові у світі. Continue reading
ВІРА – ОСНОВА ВИХОВАННЯ
Коли ми дискутуємо про виховання підростаючого покоління, хотілося б поговорити й про те, як Церква може впливати на духовно-моральне оздоровлення українського суспільства, беручи участь у підготовці дітей до майбутньої участі в його житті, тобто у їхньому вихованні, адже Церква відділена від держави. Сучасні педагоги, вірячи в дієвість внутрішніх факторів, закладених у душі дитини, дбають про забезпечення міцного здоров’я, творчого розвитку в певних його напрямках, освіченості, напрацюванні соціальних навичок і багато чого іншого. В цьому, звичайно, є багато цінного, але найсуттєвіше в житті людини проходить повз неї, а це – її духовне життя, що є прерогативою віри, тобто релігії. Тож у чому полягає виховання світське і православне, яким може бути взаємозв’язок між ними? Continue reading
ЧЕРНЕЦТВО ТА СВІТ
Інститут чернецтва сходить до самих витоків древньої Церкви. Апостол Павло, відповідаючи на питання Коринтян про невинність, порадив, в тому числі, що людині добре лишатися так (1 Кор. 7:25-26), маючи на увазі, що і чоловікам і жінкам краще не вступати в шлюб, зберігаючи свою цноту.
У всякому разі, і сам апостол Павло, і інші апостоли, і, звичайно, апостол Іоан Богослов зберігали безшлюбність, за що останнього і називали «незайманим». Також до місіонерської діяльності першої Церкви залучаються і такі діви, як Хлоя (1 Кор. 1:11), Фива (Рим. 16: 1) та інші (1 Кор. 9: 5). Continue reading
АНДРІЙ – АПОСТОЛ «МАЛОГО»
Брат Петра, Андрій, найменш відомий з усіх чотирьох апостолів першої групи. Андрій зазвичай залишається на другому плані, хоча він був членом домінуючої четвірки. Він не входив в число свідків деяких важливих подій, при яких разом з Христом були присутні Петро, Яків та Іоан (Мт. 17: 1; Мк. 5:37; 14:33). В інші ж моменти він згадується серед членів тісного кола (пор. Мк. 1:29; 13: 3). Не може бути сумнівів у тому, що у нього були тісні стосунки з Христом, адже саме через нього інші люди, найчастіше особисто, знайомилися з Наставником. Continue reading
РЕЛІГІЯ НА ЗАКАРПАТТІ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД, РЕАЛІЇ СЬОГОДЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ НА МАЙБУТНЄ
Останнім часом в Україні відбуваються кардинальні духовні зміни, спричинені національним і релігійним відродженням, що в свою чергу є викликами культурної глобалізації. Дослідження історії релігії та церкви в Україні є однією з актуальних проблем сучасності. Це зумовлено, насамперед, тим, що історія релігії нерозривно пов’язана з загальною історією суспільства. Упродовж багатьох століть розвитку людської спільноти викристалізувався міцний зв’язок політичних, етнічних і релігійних факторів, який спричинив утвердження релігій та церкви як неодмінних складових суспільного організму. Релігійний чинник завжди посідав вагоме місце в житті українського народу й мав безпосередній вплив на його історію. Continue reading