«Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться» (Мт. 5:4)
Коли людина уяснить собі свої провини перед Богом, свою нікчемність, убогість та недосконалість, безперечно вона почне сумувати, плакати й смирятися та благати у Бога помочі. Людські ж недосконалості та помилки вона почне пробачати, а не осуджувати. Більше того, буде поспішати допомогти кожному нещасному в його помилках та нерозважностях. Continue reading
«Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю» (Мт. 5: 5)
Заповіді Блаженства, дані Господом нашим Ісусом Христом людині, як шлях до істинного спасіння, у розумінні святитетя Григорія Ниського «подібні до сходин, якими йдуть вгору: коли стануть на першу, з неї піднімаються на ту, яка лежить вище, і друга знову веде того, хто сходить на третю, а ця – на наступну, і ця наступна – на ту, яка за нею, таким чином той, хто піднімається зі сходинки, на якій стоїть, піднімається завжди на вищу і досягає вершини свого сходження». Continue reading
«Так що ж таке все-таки чернецтво?» Нам не здається дивним це питання, звичайно повторюваний тими, хто не розуміє таємниче життя ченців, так як часто і для самих монахів відповідь на це питання залишається невловимим в своїй надприродної висоті та глибині, і здебільшого розуміється тільки вірою. Нам часто задають безліч подібних питань не тільки в світі, але і в чернечому середовищі, не розуміючи, чи має чернецтво сенс та доцільність в людському житті, або це самообман і спотворення істини, твір релігійного фанатизму і мрійливості. Continue reading
«Побачивши народ, Він зійшов на гору, а коли сів, приступили до Нього ученики Його. І відкривши уста Свої, навчав їх, кажучи: “Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5:1-3)
Саме цими словами розпочинається навчання Ісуса в Євангелії, окреслене євангелистом Матфеєм як Нагірна проповідь. Ісус обходив всю Галилейську землю, щоб проповідувати в синагогах Євангеліє Царства Божого і звершувати чудесні зцілення (Мт 4: 23). Така жива діяльність означає, що Христос збирав навколо себе безліч народу і тут, Господь, Якого прообразував ще у Старому Завіті пророк Мойсей, виходить на гору та спрямовує до своїх учнів слова-повчання, блаженства, які є дороговказом кожній людині на шляху до істинного щастя та святості. Continue reading
Тема лікування душі надзвичайно важлива для Православної Церкви, оскільки виражає суть духовного життя. Перш ніж перейти до цієї важливої теми, я хотів би зробити кілька вступних пояснень.
По-перше, Обговорюючи терапію душі, ми не віримо в дуалізм, який проводить чітке розходження між душею і тілом, як це має місце в давньогрецькій філософії або деяких сучасних східних релігіях. У людини дві природи [1], так як він складається з душі і тіла. Душа – це не вся людина, а тільки душа людини; тіло – це не вся людина, а просто тіло людини. Тіло тісно пов’язане з душею і бере участь у всіх її станах. Тіло відчуває як наслідки падіння душі, так і її воскресіння. Таким чином, ми говоримо про смерть тіла, яка є результатом смерті душі, і про обожнення тіла, яке відбувається в результаті обожнення души. Святі Григорій Палама (архієпископ Солунський XIV ст.) Вчить, що розум [2] є першим фізичним розумним органом людини , а також вчить, що Благодать Божа переноситься через душу до тіла, яке пов’язане з душею. Continue reading
Преподобний Силуан Афонський робить глибокий духовний аналіз того, як народжується через помисли замилування. Як диявол бореться за допомогою помислу. Наскільки уважною мусить бути людина, яка переживає небезпечний досвід.
Святий говорить:
Людина впадає в замилування, оману, або через недосвідченість, або по гордості. І якщо через недосвідченість, то Господь швидко зцілює хворого, а якщо по гордості, то душа буде довго страждати, поки не навчиться смиренню, і тоді вона буде зцілена Господом. Continue reading
Чесний Хрест – це найсвятіше Знамення і Символ нашої віри. Всі Святі Таїнства відбуваються закликанням Святого Духа та печаткою Хреста: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія.
Все священицькі благословення мають хрест.
Святі Храми, священне начиння та облачення освячуються Святим Хрестом.
Немислимо щоб служіння літургії або збори віруючих було б без печатки Чесного Хреста. Хрест також є самим вірним супутником кожного православного християнина з моменту нашого народження і до нашої смерті. І труна християнина благословляється також хрестом. Continue reading
Дорогі парафіяни, святу Безкровну Жертву дарував нам сам Сотворитель і Спаситель наш. Наша Жертва Безкровна, але вона повторює Жертву криваву невинної людини, Яка змилосердилася над нами. Спаситель наш Ісус Христос, як людина, і наше пекло взяв на Себе, а нам залишив спомин Своєї святої жертви і наказав: це творіть на спомин про мене. Кожного разу, коли ми збираємося, приходимо на цю Жертву любові, споминаємо Його страждання, Його проповідь, Його мораль небесну, щоб дух наш, нашу свідомість, нашу духовну природу відродити і зробити спільною з Його духовною природою, щоб бути з Ним усю вічність. Він наказав нам: хто буде їсти від Тіла Мого і пити від Крові, той буде мати життя у собі і Христос Спаситель того воскресить в останній день. Відповідно до цього протилежне — хто не буде спільником жертви, не буде мати частки із Спасителем. Continue reading
Згідно вище зазначеним словами, мої дорогі брати, автор священних гімнів закликає до співучого вшанування свята у духовній радості та тріумфу, і до гідного духовного святкування радісної події свята народження Богородиці цього самого пахучого квітучого квітки, кореня Ієссеєвого «День Різдва Пресвятої Богородиці – перше (хронологічно ) свято Богородиці в церковному році. За с ловами святого Андрія Критського, ми святкуємо «день народження загальної радості», який стає «входом в усі свята і передоднем до таємниці Христа». Це тому, що при своєму народженні Діва Марія стала посудиною обраним, якому Бог перед віками призначив нам визначив стати винуватцем і причиною відродження і новостворене за все, через час народження незбагненним і парадоксальним чином позачасового і вічного Слова Бога. Continue reading
Інститут шлюбу існує у всіх людських суспільствах, давніх та сучасних. Це один із стовпів, на яких будуються суспільства, і він був предметом вивчення різних релігійних, філософських, соціологічних, психологічних та культурологічних шкіл думки. У багатьох культурах інститут шлюбу розглядається як необхідна умова продовження людського роду і як місце для росту та розвитку індивідів, а тому є серцевиною багатьох суспільств по всьому світу. У більшості основних релігій нашої планети він становить одну з найголовніших і священних турбот, тому вони захищають шлюб, використовуючи весь арсенал богословських та філософських аргументів, щоб підкреслити його значимість і святість. Так само і в тих країнах, де ці релігії домінували протягом періоду їх розвитку, з метою захисту інституту шлюбу приймаються відповідні закони. Continue reading