Що таке молитва? Молитва є справжнім відчуттям присутності Бога. Це також впевненість у спілкуванні з Богом, з яким людина говорить і якому відкриває глибини свого серця. Кожна з цих природ, людська і божественна, залишається в своїх межах, але людина в молитві сягає Бога, і Бог спускається до людини. Людина пропонує себе Богові через молитву, а Бог пропонує Себе людині. І звідси походить чудове возз’єднання Бога та людини одночасно. Continue reading
Author Archives: admin
СТАРИЙ І НОВИЙ КАЛЕНДАР
«Питання календаря» вже багато років хвилює Церкву. Є момент протиріччя.
Палеохроністи однозначно заявляють, що вони слідують «правильному», «істинному», тому і називають себе «справжніми – православними – християнами», СПХ, доходячи до віри і проголошуючи, що небо – це лише для їх. Для нас же, новокалендарників (прибічників новоюліанського календаря – пер.), «франківців», «схизматиків», «єретиків», як вони нас називають, залишається пекло.
Вони навіть проголошують без визначення, що наші Таїнства є порожніми, як «бочка», без благодаті. Continue reading
КОМЮНІКЕ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ЩОДО АПЕЛЯЦІЇ ПРАВОСЛАВНИХ СВЯЩЕНИКІВ ЛИТВИ
Кілька місяців тому вискогідні протоієреї з Литви Володимирас Селявко та Віталіюс Моцкус, а також пресвітери Віталіс Даупарас, Гінтарас Сунгайла та Георгій Ананьєв, на яких Московський Патріархат наклав покарання усунення священства, звернулися до Його Всесвятості, Святішому Варфоломію, Архієпископу Константинополя – Нового Риму та Вселенському Патріарху листом, щоб застосувати петицію апеляції перед Ним, на яку вони мають право. Continue reading
ВІД ОСОБИСТОСТІ ПОСТМОДЕРНУ ДО ОСОБИСТОСТІ
Богослов’я людини, як воно розкривається в ісихастсько-аскетичній традиції, є найбільш вагомим контраргументом постмодерністського індивідуалізму та релятивізму. Аскетика зверненості на себе і свідомого спокою (ісихія) — не психологічне становище, а справжній і єдиний спосіб перетворення «огидної маски» в особистість. Continue reading
ВІЙНА ТА ЕСХАТОЛОГІЯ
Будь-який конфлікт, особливо військовий, потребує чіткого обґрунтування, чому він відбувається. Зазвичай це питання мають відповідати офіційні представники держави. Однак ситуація, що сталася в Росії після початку збройного конфлікту з Україною, поступово починає пояснюватися в релігійних термінах. Саме ця мова вийшла за межі церковного середовища. Сьогодні ним уже користуються російські чиновники та ЗМІ. У цьому їх риторика радикальніша, ніж риторика представників Російської православної церкви, тобто. офіційна церковна проповідь стала частиною національної пропаганди. Continue reading
РОСІЯ ТА УКРАЇНА З ІСТОРИЧНОЇ ТА БОГОСЛОВСЬКОЇ ТОЧКИ ЗОРУ
У попередньому своєму тексті під назвою «Історико-етнологічне становлення України» я згадував, що географічний простір сучасної України був заселений у минулому слов’янами-скандинавами-русинами-білорусами і був багатоетнічним населенням, у в якому переважав слов’янський елемент. Часом на нього претендували монголо-татари, литовці, поляки, козаки та росіяни. Україна була місцем постійних воєн і претензій. Після розпаду козацтва в XVII столітті Україна була поділена між Росією та Польщею-Литвою. Continue reading
ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА – ІСТОРИЧНА СВЯТИНЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я
- Святий Мефодій Почаївський (1091-1228), засновник Почаївського монастиря
Сьогодні ми живемо в час, коли всі чомусь дуже зацікавились Почаївською лаврою. Про неї – кожен другий допис в соцмережах. І більшість цих дописів про те, що Почаївську лавру треба передати УГКЦ, тому що вони її заснували. А як не заснували, то побудували. А як не побудували, то розбудували. І по всіх дописах виглядає, що до того, як лавра потрапила в унію, на Почаївській горі нічого не було. Або майже нічого. Або щось було, але нічого цінного. Не берусь судити ініціаторів цього шуму, але, оскільки люди мають доступ тільки до частини інформації і не можуть/не хочуть/не вважають за потрібне цю інформацію перевірити, то просто наведу ряд фактів з історії Почаївського монастиря, про які забули (або спеціально промовчали) провокатори, які, на користь москви, розпалюють на заході України ворожнечу між УГКЦ та ПЦУ. Що робити з цими фактами – нехай кожен вирішує сам, але це історична реальність, яку неможливо заперечити, навіть попри намагання історію спотворити. Отже, почнімо. Continue reading
ІСТОРИЧНЕ ДЕЖАВЮ, АБО ЧОМУ УГКЦ ПРЕТЕНДУЄ НА ПОЧАЇВСЬКУ ЛАВРУ
Таке дивне дежавю, два преценденти, схожі як близнюки…
- Московський церква, а сьогодні через свого сателіта – УПЦ МП, гонила та руйнувала православну українську церкву за допомогою окупаційних провладних інституцій, захопила Українську святиню – Почаївську лавру, добудувала на нашій землі свої будівлі і тепер претендує на цю землю та на саму святиню. Continue reading
ПРАВИЛО МОЛІННЯ В ЧАС ЗАГРОЗИ НАШЕСТЯ ВОРОГІВ
Початкові молитви
Молитвами святих отців наших, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Милосердний, душі наші. Continue reading
СПАДЩИНА ПАЇСІЯ ВЕЛИЧКОВСЬКОГО Є ЗАПОРУКОЮ ДУХОВНОГО ЄДНАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ УКРАЇНЦІВ — СЕРГІЙ ШУМИЛО
Цьогоріч виповнюється 300 років від дня народження українського православного святого Паїсія Величковського (1722 (1723) — 1794 рр.). Він народився 1 січня 1723 року (за новим стилем), що відповідає 21 грудня 1722 року за юліанським календарем. Старець і аскет, церковно-культурний діяч, письменник і перекладач, він уславився як духовний наставник на Святій Горі Афон у Греції та в Румунії. Його постать, на відміну від славнозвісного філософа Григорія Сковороди, значно менш відома пересічному українцеві.
Про значення Паїсія Величковського в українській культурі говоримо з українським паїсіаністом, директором Міжнародного інституту афонської спадщини та науковим співробітником Інституту історії України НАН України Сергієм Шумилом. Continue reading