ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ СВЯТИХ ПРАОТЦІВ

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Улюблені брати і сестри!

Сьогодні, за два тижні до свята Різдва Христового, наша Свята Православна Церква нагадує нам про його наближення і готує до гідної зустрічі з цім великим святом. У нинішню, перший підготовчий до свята тиждень вона згадує святих, що жили до Різдва Христового, – старозавітних пророків, і всіх благочестивих людей , з вірою чекали пришестя Спасителя, від чого і ця неділя називається неділею святих праотців. Цим спогадом вона переносить нас думкою в часи старозавітні, в часи , що передували приходу обіцяної Богом Месії, і для нашого натхнення до морального самоочищення ставить перед нами цілий сонм великих праотців, що просіяли своїм богоугодним життям. Continue reading

СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ ЛИПЕЦЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР

Матеріали статті присвячені висвітленню яскравих історичних фактів, пов’язаних з Свято-Успенським Липецькиим чоловічим монастирем, особливостей чернечого життя, та впливу подій країни на життя обителі.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що дозволяє відкрити православним людям іншу, досі їм невидиму сторону чернечого життя. Віряни, відвідуючи святі монастирі, переважно бачать однобоко монастирське життя – життя з парадної сторони, так як мало хто з них вдумується в монастирські будні й проблеми. Стаття, присвяченна Липецькому чоловічому  монастирю, крім того, що дозволяє заглянути у монастирські будні, тим самим задовільнивши просту людську цікавість, охоплює й історичні і соціальні аспекти життя Липецького монастиря  як яскравий приклад духовних злетів і трагедій, які свята обитель пережила разом з нашим народом. Хочеться вірити, що монастир у Липках, відродившись, послужить добрій справі  духовного утвердження православної віри в Україні. Continue reading

АКАФІСТ СВЯТИТЕЛЮ І ЧУДОТВОРЦЮ МИКОЛАЮ: ІСТОРІЯ РУКОПИСІВ ТА СТАРОДРУКІВ У КИЇВСЬКОМУ ПРАВОСЛАВ’Ї (з файлом акафіста Ф. Скорини)

Шанування святителя Миколая в Київському Православ’ї має давню історію та сягає Х – ХІ століття. Саме тому, текст «Акафісту святителю і чудотворцю Миколаю» був перекладений практично відразу після його написання Константинопольським патріархом Ісідором (1347). Переклад на руську мову ми знаходимо вже в рукописах Київського Православ’я ХV – XVI століть.

Також требо відзначити, що цей акафіст ми зустрічаємо в двох, незалежних варіантах. Ці варіанти весь час існували паралельно та знайшли свій відбиток у стародруках Київської митрополії. Continue reading

КОРОТКА ІСТОРІЯ ШАНУВАННЯ І НАПИСАННЯ АКАФІСТУ СВЯТІЙ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЕ ВАРВАРІ В КИЇВСЬКОМУ ПРАВОСЛАВ’Ї (надане скановане видання 1757 р.)

Історія особливого шанування святій великомучениці Варвари в Київському Православ’ї сягає ХІІ століття, коли в 1108 році царівна Варвара Комніна, донька візантійського імператора Олексія Комніна, перед від’їздом в Київську Русь попросила в дар у свого батька цілющі мощі. Її чоловік, великий князь Святополк Ізяславович (у хрещенні – Михайло),  який вибудував роком раніше в Києві кам’яну церкву, з почестями поклав там цілющі мощі великомучениці і заснував Михайлівський Золотоверхий чоловічий монастир. Під час навали Батия мощі були приховані, а потім знову повернуті на колишнє місце. Continue reading

АКАФІСТ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ВАРВАРІ

Кондак 1

Вибраній Богом від ідолослужительного роду і призваній до народу святого,до людей оновлених, невісто Христова, позбавляючись тобою від бід і печалей,подячні пісні і хваління приносять тобі молитвеники твої, свята і всехвальнавеликомученице: ти ж, маючи дерзновення до Господа, від всяких нас бідзвільни, щоб з радістю взивали тобі:
Радуйся, Варваро, невісто Христова прекрасна.

Ікоc 1

Ангелів пречесну і вселюб`язну чистоту непорочно зберігши, чесна Варваро, ангелам співжительницею бути сподобилась ти; з ними ж, коли співаєш троїчну пісню на небі Богові, почуй і нас, що звертаємось до тебе на землі з похвальними моліннями такими: Continue reading

СВЯЩЕННИКАМ НА МАЙДАНІ

вибір тільки один

б’ють у ліву чи в праву

якщо з Богом ідеш

все одно – на Хрест

 

за дітей чи за себе

за зрадливу державу

обдеруть, перепишуть

мов старий палімпсест Continue reading

АКАФІСТ СВЯТОМУ АПОСТОЛУ АНДРІЮ ПЕРВОЗВАННОМУ

КОНДАК 1

Первозванного апостола Христового, святого Євангелія проповідника, Руської землі богонатхненного просвітителя Андрія преславного піснями похвалимо, стоячи на вершині пагорба, де Хрест поставила правиця його, і йому, як послідовнику в Церкві верховному, що слідом за собою вказав їй путь до Христа, з розчуленням взиваємо:

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний. Continue reading

ПРО МАЙДАН

Писати аналітику, а тим більше богословські рефлексії з приводу того, що відбувається на Київському Майдані, зарано. По-перше, все швидко змінюється і за одну ніч Майдан може стати іншим або його може не стати взагалі. По-друге, для якісної рефлексії на подію, тим більш таку як Майдан, треба щоб пройшов якийсь час. Але вже зараз можна сказати, що незалежно від подальшого розвитку подій Майдан змінив країну, суспільство, і змінив стосунки українських церков і українського суспільства.

В Європі нацизм і Голокост змусив церкви докорінно переоцінити свої стосунки із державою та суспільством. Народилася навіть окрема галузь богослов’я – політична теологія як реакція здебільшого на німецький тоталітаризм та Другу світову війну. В Україні ані гоніння на Церкву від більшовиків, ані Голодомор, ані сталінські репресії, ані війна, ані Хрущов, ані звільнення Церкви від атеїстичного тиску та одразу ж її розділення на ворогуючі групи не спричинили чогось подібного, хоча за масштабами ці трагедії не менші, аніж Голокост. Проте Майдан має шанси стати початком процесів, коли будуть переоцінені стосунки Церкви, держави і суспільства, а українські церкви по-іншому оцінять самі себе. Ось саме про це моя коротка репліка. Continue reading

ХРЕСНА ДОРОГА ПАТРІАРХА ВОЛОДИМИРА

В переломні моменти української історії з народних глибин часто виходили на історичну сцену величні духом постаті, які ставали героями, месниками, святими… У другій половині XX-го століття однією з таких яскравих особистостей був Патріарх Української Православної Церкви Київського патріархату Володимир Романюк.

Народився Василь Романюк 9 грудня 1925 р. в Данях — долішньому куті села Хімчина, в простій селянській родині Анни і Омеляна Романюків.

У хімчинській сільській церкві Покрови Пресвятої Богородиці йому було уділено Тайну Хрещення з ім’ям Василь на честь великого угодника Божого і Богомудрого учителя Церкви Василія Великого, архієпископа Кесарійського (330-379 рр.). Continue reading

СЛОВА МИТРОПОЛИТА ДИМИТРІЯ ПІД ЧАС МОЛЕБНЮ ЗА УКРАЇНУ НА ПЛОЩІ БІЛЯ ПАМ’ЯТНИКА ТАРАСУ ШЕВЧЕНКУ У М. ЛЬВОВІ

Ваше Високопреосвященство, високопревелебні отці, дороги брати і сестрі, шановні львів’яни, євромайдане!

Слава Ісусу Христу!

Двадцять восьмого листопада ми могли розпочати нові поступ у нашої української історії. Ми могли б спокійно працювати для того, щоб набути Європейські цінності.

Але нас підманули. Пам’ятайте, що батько неправди і брехні є диявол і той, хто каже неправду, є слуга сатани. Я думаю, що сьогоднішню молитву, молитву до Бога, Пресвятої Богородиці, усіх українських святих, почув Донецьк, Луганськ, Чернігів, Полтава, Сімферополь, Севастополь, усі українські міста. І особливо наш золотоверхій Київ, які стоїть на мільононому майдані та каже, що він ніколи не зступить з цього обраного шляху. Continue reading