ЩИРУ МОЛИТВУ ЧУЖОЮ МОВОЮ НЕ ВОЗНЕСЕШ — КРЕДО ВСЬОГО ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ ПИЛИПА МОРАЧЕВСЬКОГО

«Найбільше й найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духа, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почування» [1]. Мова визначає не лише національний характер людини, але й є своєрідним генетично кодом зв’язку поколінь. Стародавній Волховник застерігає: «Не цурайся Роду свого, його Звичаю та Мови; бо рідна Мова і Звичай зберігають енергію нації». Українська мова, — це найкоштовніше надбання українського народу, його найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість, перемоги і славу, культуру і традиції, думки і сподівання. Continue reading

«ЛИПКІВЩИНА» І ПЕРЕШКОДИ ДЛЯ ВИЗНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦЕРКОВ

Скрізь чуємо тривожливі запити: чому Українські Церкви не поєднаються? Скрізь бачимо ніби гаряче бажання: нехай наші Церкви поєднаються! Але ці запити чуємо головно серед вірних, — серед Духовенства підіймаються вони мало. І всі ці запити й побажання позостаються голосом вопіющого в пустині, — Церкви не єднаються, навпаки, церковний хаос усе побільшується. Які ж тому причини, які перешкоди поєднатися? Перешкод цих не мало. Continue reading

ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ ЗАПРОПОНУВАТИ ПРЕДСТОЯТЕЛЯМ УПЦ КП І УАПЦ НЕВІДКЛАДНО СКЛИКАТИ ОБ’ЄДНАВЧИЙ СОБОР

8 червня 2015 року в приміщенні залу засідань Київської православної богословської академії на території Михайлівського Золотоверхого монастиря відбулося спільне засідання Комісій для ведення діалогу Української Автокефальної Православної Церкви з УПЦ Київського Патріархату і Української Православної Церкви Київського Патріархату з УАПЦ. Continue reading

ПИТАННЯ ПРО МОЖЛИВІСТЬ ВСЕСОБОРНОГО ВИСВЯЧЕННЯ ЄПИСКОПА

Одним із аргументів всесоборної висвяти єпископа був приведений приклад Олександрійської церкви. Що ж, розглянемо наскільки він був можливим і чи взагалі варто посилатися на дану практику.

В доповіді на тему утворення єпископату в Українські Церкві, які були виголошені на засіданні Собору другого дня після відмови екзарха Михаїла висвятити для Української Церкви єпископів, Володимиром Чехівським і прот. Ксенофонтом Соколовським, Чехівський «доводив, що в апостольські часи не було висвяти єпископської, що апостола Павла висвятили на апостольство пророки, які не були єпископами (Діян. 13,1-3), що апостол Тимофій висвячений був покладанням рук пресвітерства (1 Тим. 4,14), і надалі в Олександрійській і Римській Церкві довго єпископа висвячували пресвітери. Continue reading

ПИЛЬНУЙТЕ!

Пильнуйте

Дії 20:31

«Пильнуйте!» – Цей заклик звернений до кожного православного християнина. Пильнуйте й творіть справи ваші справами світла, – до цього закликають нас святі апостоли Матфей (26:41), Лука (Дії. 20:31) і Павло (1Кор. 16:13). Наше життя на цій землі дуже коротке, і марна трата часу нічим не може бути виправдана. Лукавий невпинно робить все, щоб викрасти нас, його завдання полягає в тому, щоб захопити кожного віруючого до загибелі. Він ніколи не втомлюється творити свої справи. Для християнина ж, коли він спить, лінується, такий стан для нього є смертоносним і кидає його без будь-якого опору в сітки скверни, в сітки темряви погибельної. Continue reading

ЯК ГОТУЮТЬ КУТЮ (КОЛИВО) ЧЕНЦІ НА СВЯТОМУ АФОНІ

На Святому Афоні не служать панахиду по кожному ченцеві окремо. Разом з коливом (кутею) для святого, по якому йде поминальна служба, ставлять і маленьку тарілочку з кутею для всіх покійних. Поминаються ігумени останнього століття священики і монахи останніх 30 років. Кутю поміщають поруч з іконою святого. Також покійних поминають щосуботи, крім субот, що збігаються з Господніми  святами. По суботах маленьку бляшану тарілочку з вареною пшеницею ставлять під іконою Христа. Continue reading

ЧИ ЖИВЕМО МИ В СВІТЛІ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Вічний, священний, нескінченний, нестворене світло, що висвітлює відроджений та воскреслий всесвіт, – це Сам Христос, «світло істинне», бо світло Христове просвітило всіх. Ми сповідуємо це в нашій ранковій молитві: «Христос, світло істинне, просвіти і освяти кожну людину, що приходить у світ». Крім того, про це говорить нам і сам Господь: «Я світло світу» (Ін. 8:12). Світлом є не тільки Христос, але і Його Небесний Батько і Пресвятої Дух, як співається в ексапостіларії неділі П’ятидесятниці: «Світло Отця, світло Слово і Святий Дух». Євангеліст Іоан проповідує, що «Бог є світло, і немає в ньому ніякої темряви» (1 Ін 1:5) . Continue reading

ДО ПИТАННЯ БОГОСЛУЖБОВОГО ВИКОРИСТАННЯ ТЕКСТІВ ФРАНЦИСКА СКОРИНИ

Перша половина XVI ст. визначилася епохальною подією в історії Київського Православ’я та загалом християнської історії Великого Князівства Литовського – в 1517 році почалася видавнича діяльність Франциска Скорини, а у 1520 р. – ним відкрито першу друкарню на білорусько-українських землях у Вільні. Виникнення білоруського національного друкарства, яке швидко досягло високого рівня, стало чинником відродження білоруської культури. Це мало істотне значення і для України. Адже, у той час культурне життя білоруського та українського народів у багатьох відношеннях становило єдиний процес. Continue reading

П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ: ОСОБЛИВЕ СВЯТО

Я з вами по всі дні, до кінця віку

Мт. 28:20

Цими словами Ісус прощається зі своїми учнями в момент Свого Вознесіння на Елеонській горі. Це остання Його дія, з одного боку, є прощанням, а з іншого – такою собі обіцянкою. Це здається суперечливим. Але Ісус більше не буде присутній у світі «знайомий» для апостолів таким чином, обіцяючи, тим не менш, не залишати їх осиротілими і покинутими. Continue reading

ІКОНОГРАФІЯ ЗОБРАЖЕННЯ «ЗІШЕСТЯ СВЯТОГО ДУХА НА АПОСТОЛІВ»

Після зображення «Воскресіння Христового» таким же яскравим прикладом «Богослов’я в образі» є ікона Пресвятої Трійці, написана преподобним Андрієм Рубльовим. Святкування на честь Пресвятої Трійці відбувається в День зішестя Святого Духа на апостолів, і ця подія також має свою ікону, іменовану «П’ятидесятниця».

В основі цього зображення лежить сказання книги Діянь святих апостолів (Дії. 2:1-13), з якого нам відомо, що в День П’ятидесятниці апостоли були зібрані разом в Сіонській світлиці, і в 3-й годині дня (за нашим часом у дев’ятому годині ранку) стався шум з неба як би буря раптова зірвалася. Шум наповнив увесь дім, де були апостоли. Прийшли також вогненні язики і спочили по одному на кожному з апостолів. Усі ж вони сповнились Святого Духа, і почали говорити іншими мовами. Це привернуло увагу мешканців Єрусалиму, зібрався народ і дивувався страшному явищу. Continue reading