Пильнуйте

Дії 20:31

«Пильнуйте!» – Цей заклик звернений до кожного православного християнина. Пильнуйте й творіть справи ваші справами світла, – до цього закликають нас святі апостоли Матфей (26:41), Лука (Дії. 20:31) і Павло (1Кор. 16:13). Наше життя на цій землі дуже коротке, і марна трата часу нічим не може бути виправдана. Лукавий невпинно робить все, щоб викрасти нас, його завдання полягає в тому, щоб захопити кожного віруючого до загибелі. Він ніколи не втомлюється творити свої справи. Для християнина ж, коли він спить, лінується, такий стан для нього є смертоносним і кидає його без будь-якого опору в сітки скверни, в сітки темряви погибельної.

Людина, яка цінувала і берегла час життя, преподобний Іоан Домвоїтис, цінував час більше, ніж що-небудь інше і говорив, що Господь буде судити нас за наші грішні справи, оскільки ми, як люди, схильні до гріха. Але ще більше ми дамо відповідь за те, що не цінували гідно час у нашому житті. В одному зі своїх віршів цей великий подвижник нашого часу волає, кажучи:

Скільки буде день і скільки буде світло, працюй, не лінуйся, / Молитвами і добрими справами готуйся до свого заходу. / По житті ти йдеш, як по вузенькій стежці, / І тобі залишилося по ній йти зовсім трохи. / Незабаром темна ніч твої очі закриє, І глибока могила в землі приховає твоє тіло. / Не будь пустим, не стій, що не витрачай свій час, / «І скільки буде день» трудися на своїй ниві. /Промине час збору врожаю і плодів, / І святу працю ніколи не залишиться безплідним.

Кожен день нашого життя закінчується швидко, і настає вечір. Ось так прийде і вічний вечір. Це буде вечір, коли нас покличе до Себе Наречений Небесний, і горе нам, якщо світильник нашої душі в ту мить буде без масла! Тому давайте будемо пильнувати і будемо просити Господа разом з преподобним Іоаном:

Лише дай мені Ти, Христе мій, коли прийде той вечір, / Щоб душа моя не відчувала дихання вічної пітьми! / Але тільки світло радості і любові нехай буде в той вечір, / І щоб побачити вічний невечірнє день.

До такого спасительного пильнування нас закликає і Євангеліст Матфей, кажучи: «Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде» (Мт. 25:13). Але що таке неспання? Пильнування – це безперервна молитва, читання псалтирі, сльози покаяння, читання Святого Письма, піднесення нашого розуму до Небес і пониження погляду до землі, творіння милостині і відданість нашої Православної традиції. Неспання – це також життєва самоорганізація, точність і вимогливість до свого життєвого укладу, правильне розпорядження своєю щоденною часом. Неспання – це утримання від осудження ближнього свого, від пліток, від неробства слів, які є марною тратою часу. Неспання – це використання всього свого часу для спілкування з іншими на теми духовного і морального характеру, а також загальне читання священних текстів. Неспання – це розташування до молитви. Молитва нам завжди необхідна, ми в ній потребуємо, вона для нас як повітря, тому що завдяки молитві ми маємо спілкування з Богом, і завдяки їй ми знаходимося під Його покровом. Молитва береже нас від себелюбства і егоїстичного самопереконання, а також від брехні, марнославства і гордості.

У період скорботи і небезпек, видимих і невидимих, наша молитва до Бога стає ще більш необхідною, тому що цей вислів нашого смирення і нашої надії на Нього. Через неї ми отримуємо допомогу і милість Божу. І ми не повинні забувати, що Господь Вседержитель стає нашим помічником і допомагає в наших труднощах. Неспання – це постійна підготовка до бійки, а це означає, що ми повинні бути готовими протистояти своєму ворогові, який ніколи не дрімає. Він кожен раз і різними способами нападає на нас і нашу Церкву, він як «рикаючий лев, шукаючи, кого б пожерти» (1 Петр. 5:8). Але не знає цей злощасний, що завжди перемагає Христос, Христос Тріумфуючий, оскільки він переміг смерть і Він є «Світло світу» (Мт. 5:14), тому що Він Життя і Воскресіння (Ін. 11:25), Він є «шлях»і єдина Істина (Ін. 14: 6).

Сьогодні поборник злого також веде особисто проти нас боротьбу, як і Православна Церква бореться проти єресей, секуляризації, погоні за грошима, жадібності до матеріального, дорогого відпочинку, проти недбайливого туризму, який ставить вище всяких пам’яток осолоду похоті, обжерливість, надмірне вживання алкоголю і пияцтво, і всяку тілесну похіть, яка своїм виглядом викликає огиду у Апостола Павла, за словами тих, хто каже: «будемо їсти й пити, бо завтра помремо» (1 Кор. 15:32). Він бореться проти нас, спокушаючи нас розкішним життям, легким збагаченням, комфортністю, рекламованим гуманізмом і інтересом до далеких країн, але в теж час він робить так, щоб ми не помічали свого ближнього, залишаючи його страждати, і щоб ми залишалися бездушні на прохання тих , які на нас дивляться і волають до нас разом з розслабленим у купелі Віфезда «бо не маю людини» (Ін. 5:7).

Він бореться проти нас, пропагуючи чужий нам спосіб життя, за допомогою наркотиків та Інтернету, який є ахіллесовою п’ятою для культури, і через яку в тіло Церковне проникає тління, проникає в віруючих, які забули слова Апостола Народів «стійте і тримайтеся передання» (2 Фес. 2:15). Він бореться з нами за допомогою троянського коня, – це ворог, ім’я якому екуменізм. Він ховається в Церкві і підступно робить все, щоб зруйнувати наше Православ’я. Цей ворог придумує різні способи, щоб кинути нас в отруйні обійми брехні і самообману. Він ставить в основу примат і безгрішність Папи, який за допомогою унії та економічної сили, яка подібна великий кам’яній брилі, знищує всіх, хто знаходиться у неї на шляху.

Тож пильнуйте, не будьте бездіяльними! Зміцнюйтеся! Щоб вас не звабили хвилі безвір’я та байдужості. «Будьте мужні і тверді» (1 Кор. 16:13), чиніть опір! Зло, яке приховано під маскою добра – зухвале і боягузливе. Тому будьте сильні і тверді, щоб вас не долали скорботи невдач і розчарувань! Нехай вас не приваблює слава технократії і наукових досягнень. Не піддавайтеся всіх принад нашого більш ніж споживацького суспільства. Нехай вас не пригнічує величезна кількість вигаданих засобами масової інформації новин, які доносяться до нас із шкідливою середовища. Нехай вас не лякають всі страхи цього світу. Наше спасіння поруч з нами! З нами Воскреслий Ісус Христос, і з Ним ми по справжньому впевнені, що наприкінці разом з Ним ми вийдемо переможцями. Але лише тільки з Ним, тому що, на жаль, ми хотіли своїми силами врятувати землю, але тільки погубили її. Прагнули подолати відстані за допомогою технологій, але залишилися одні, залишилися без рідних і близьких. Ми створили нову школу без стін моральності і віри. Ми остаточно знехтували нашим вихованням. Полум’яно заявили про справедливість і про людські права, але свою безвольність ми зміцнили несправедливими соціальними тенденціями. Переживали і переживаємо за наші національні права, але продовжуємо діяти, чекаючи, що весь цей жах пройде сам по собі. Ми відмовилися від моральних основ і, таким чином, створили велику внутрішню порожнечу. Тільки під час злиднів і кризи, коли наші кишені порожні і ми не маємо коштів для існування, ми приходимо до переоцінки і до вирішення проблем. Але і тоді, і зараз, ми продовжуємо бути бездіяльними! Давайте повернемося із забуття, в якому ми знаходимося і будемо перебувати в стані, що схиляє наші серця до молитви і в теж час усвідомлювати нашу людську слабкість. І лише тільки так ми зможемо перемогти в цій битві.

Харалампос Бусьяс, гімнограф.

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»