ДЕЯКІ ДУМКИ ПРО ДИВНУ «РЕЛІГІЙНУ АНАЛІТИКУ» ТА ВИЗНАННЯ ПОМІСНОГО СТАТУСУ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Ще не встигли висохнути чорнила під Зверненням Верховної Ради України до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання автокефального статусу Українському Православ’ю, як вже з’явилася «релігійна аналітика», яка доводила не тільки «неканонічність» самого звернення, а і, власне, неможливість надання Українському Православ’ю помісного статусу. Continue reading

СВЯТИЙ ФЕДІР СТУДИТ: ПОХВАЛЬНЕ СЛОВО НА РІЗДВО ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА

Навіть уподібнюючись якомусь голосистому солов’ю, що солодкоголосно співає в весняні часи, наше слово змогло б тільки в малому ступені оспівати великий голос, народжений сьогодні. Якщо ж хто слабкий голосом і сипле вельми, як зможе оспівати велику пророків славу, як славить неабияку апостолів честь, як прославить чудові мучеників двері? Ще й на те зверни увагу, що стосовно інших святих один іншому склав похвали: більший – більшого і смиренний – смиренному; цього ж, нині прославляється, перш інших – сам Христос Істина. Сказав адже: «Між народженими від жінок більшого над Іоаном Хрестителем не буде». Якщо ж існує така видатна похвала великому Предтечі в вищевказаному слові, то хіба знадобиться кому-небудь наше малослів’я, о бажаючі слухати? Нітрохи. Але ми, віддаючи рабський обов’язок і виконуючи отцівський чин і немов освятившись від одного тільки поминання Предтечі, до відваги своєї приступили. Continue reading

НАЙДАВНІШІ ПРАВОСЛАВНІ ХРАМИ БІЛОРУСІ

Благовіщенська церква в Вітебську

Благовіщенську церкву на березі Західної Двіни зводили одночасно з Вітебськом. За однією з версій, храм був закладений княгинею Ольгою в 974 році, який вважається датою заснування міста. Відповідно до іншої, його будівництво пов’язують з ім’ям князя Ольгерда. Втім, до єдиної згоди про час зведення святині історики так і не прийшли. Найчастіше екскурсоводи називають Благовіщенську церкву пам’ятником древньої полоцької архітектури першої половини XII століття. Continue reading

ДОКУМЕНТИ ВСЕПРАВОСЛАВНОГО СОБОРУ:

1. ОКРУЖНЕ ПОСЛАННЯ СВЯТОГО І ВЕЛИКОГО СОБОРУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ Continue reading

ОКРУЖНЕ ПОСЛАННЯ СВЯТОГО І ВЕЛИКОГО СОБОРУ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Подячну пісню підносимо ми в Трійце поклоняємому Богу, сподобив нас зібратися «укупі» в дні П’ятидесятниці на острові Крит, освяченому Апостолом Язиків Павлом і його учнем Титом, «істинним сином за спільною вірою» (Тит. 1:4), і з дозволу Святого Духа завершити роботу Святого і Великого Собору Православної нашої Церкви – скликаного Його Божественною Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм за згодою Блаженніших Предстоятелів Святіших Православних Церков – на славу благословенного імені Господнього, на благо народу Божого і всього світу, сповідуючи разом з Божественним Павлом: «Кожен повинен розуміти нас як служителів Христових i будівничих таїн Божих»(1 Кор. 4:1). Continue reading

«СЛАВА ГРАДОВ ЧЕРНІГОВА І ТОБОЛЬСКА»

У стихирі служби святителю Іоану, митрополиту Тобольському є прекрасні слова, які коротко характеризують два найвеличніші періоди його життя: «Ти єси слава градов Чернігова і Тобольська…». Чернігів зображає собою Україну, а Тобольськ звісно ж далеку Сибір, куди засилали українців для того, щоб просвітити тамтешнє населення світлом християнської віри. Випускники Києво-Могилянської академії, праведні і освічені мужі, їхали туди неохоче, бо це була духовна і фізична каторга. Так намагалися російські царі зламати дух найбільш освічених, найбільш волелюбних архіпастирів-українців. Не став винятком і митрополит Іоан Максимович. За підрахунком К. В. Харламповича, із 127 архиєреїв, які займали великоросійські кафедри в 1700-1762 рр., 70 були вихідцями із України і Білорусії, 47 – із Великоросії, а 10 – із інших православних країн. Відтак, чим вищим було становище архиєрея, тим доля малоросів була більшою. П`ять із шести архиєреїв, які засідали у Святійшому урядуючому синоді в 1746 р., були українцями; в 1751 р. всі 9 архиєреїв-синодалів були українцями [10; с. 486-487]. Continue reading

ЖІНКИ І СВЯТИЙ І ВЕЛИКИЙ СОБОР ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Триває Святої і Великий Собор Православної Церкви, який відкрився в день П’ятидесятниці 2016 року. Ми дуже сподіваємося, що в роботі Собору візьмуть участь православні жінки.

Хоча правом голосу на Соборі наділені лише архієрейські делегації від кожної з чотирнадцяти помісних православних Церков, на Соборі будуть присутні і інших учасники. Continue reading

ПРОЕКТ ПОСТАНОВ ВСЕПРАВОСЛАВНОГО СОБОРУ: ПРАВОСЛАВНА ДІАСПОРА

1. а. Констатовано, що спільною волею усіх Святіших Православних Церков є по можливості якнайшвидше вирішення проблеми діаспори та її устрою відповідно до православної еклезіології, канонічної традиції і практиці Православної Церкви. Continue reading

НА ШЛЯХУ ДО ВСЕПРАВОСЛАВНОГО СОБОРУ

1. Коротке історичне нагадування

У 1902 році Патріарше і Синодальне послання Вселенського Патріарха Йоакима III, яке закликало Предстоятелів Православних автокефальних Церков знайти рішення проблем, що існували в той час, стало тією іскрою, яка відкрила підготовку Великого Всеправославного Собору. Вселенський Патріарх Фотій II скликав зустріч Міжправославної підготовчої комісії в 1930 році в Ватопедському монастирі, що на Святій горі Афон. Continue reading

ПРОЕКТ ПОСТАНОВ ВСЕПРАВОСЛАВНОГО СОБОРУ: АВТОНОМІЯ І СПОСІБ ЇЇ ПРОГОЛОШЕННЯ

П’ята Всеправославна передсоборна нарада, провівши роботу на основі узгодженого і прийнятого на засіданні Міжправославної підготовчої комісії 9-17 грудня 2009 року в Шамбезі тексту «Автономія і спосіб її проголошення», розглянуло еклезіологічні, канонічні і пастирські аспекти інституту автономії і знайшло одностайну формулювання всеправославної позиції по даного питання. Continue reading