МИТРОПОЛИТ ДАНИЛО: «ЗАПИТУЮТЬ – ВІДПОВІДАЮ»

Останнім часом кілька парафій зрештою зрозуміли, що є Українська Церква канонічна та благодатна – така ж, як досі виглядала і московська, тож захотіли змінити підпорядкування від Церкви московської до української УПЦ (ПЦУ). Віруючим здавалося, що все необхідне вже зроблено державою, Верховною Радою, Президентом і воно має силу на державному рівні. Навіть сподівалися, що їх будуть змушувати перереєстровуватися в Українську Церкву. Та добрі справи так просто і так легко не робляться. Тільки погані справи самі собою робляться, а також ті справи, які не мають майбутнього робляться швидко і, як видається, дуже досконало. Народна мудрість говорить, що той, кому вдалося напрочуд швидко та досконало побудувати хату, у ній жити не буде, а якщо й буде жити, то його діти цією будівлею тішитись не будуть. Ті справи, які легко даються, майбутнього не мають. Якась така правда у цьому світі. Навіть не знаю, дорогі віряни, що вам сказати. Ні прокурори, ні судді, ні адвокати, ні поліція, ані влада наша не за нами. Здається, що всі наші, усі будують Україну, ніби і в Бога вірять, а очікуваних позитивних результатів годі дочекатися. Але чому так? Не знаю чи правда, але мої міркування такі. Continue reading

ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА – СОБОРНА [1]

Мета земного життя – спасіння душі. Це можна здійснити тільки у Православній Церкві.

Чи є спасіння за межами Православної Церкви? Чи є ті інославні, які як мученики постраждали за віру, істинними мучениками Христовими?

Це питання займає всіх, хто бажає спасіння своїм ближнім. Коли хто-небудь хоче, щоб врятувалися всі люди – це справжній прояв альтруїзму і любові, і така людина уподібнюється самому Богу». [2] Continue reading

АРХІПАСТИРСЬКЕ СЛОВО У НЕДІЛЮ, 25 СЕРПНЯ 2019 РОКУ.

Якби ви мали віру як зерно гірчичне, то сказали б цій горі кинься в море і не засумнівалися б, то б так і сталося. Свята церква показує нам – на що здатна віра, і що ми втратили в Адамі. Господь Бог є вічна правда і не може дозволити неправди. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи» Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла – не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш» (Буття 2:16-17). Continue reading

ПРО ТЕ ЩО В ПЕКЛІ ТА В РАЮ БУДУТЬ МАТИ РІЗНУ СЛАВУ І МУКУ

В Біблії сказано що різна слава сонця і зірок. Про це написано так: «Iнша слава сонця, iнша слава мiсяця, iнша зiрок; i зiрка вiд зiрки рiзниться у славi» (1 Кор 15:41)

Святий Іоан Золотоустий каже (: «Hе всяка плоть є така ж сама плоть; але iнша плоть у людей, iнша у тварин, iнша у риб, iнша у птахiв. Є тiла небеснi i є тiла земнi; та iнша слава небесних, iнша земних. Iнша слава сонця, iнша слава мiсяця, iнша зiрок; i зiрка вiд зiрки рiзниться у славi» (Бл. 347 – 407). До чого тут ці слова? Для чого (апостол) від воскресіння тіл ухилився до мови про зірок і сонце? Чи не ухилився він і не відступив від предмета, – ні, – а ще продовжує говорити про нього. Довивши істину воскресіння, він тепер доводить, що велика буде тоді відмінність в славі, хоча воскресіння одне, і розділяє всіх на дві частини – на небесні тіла й на земні. Прикладом пшениці він довів, що тіла воскреснуть; а тут доводить, що не всі вони будуть в однаковій славі. Continue reading

СЛОВО НА ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ

 «Преобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам славу Твою, скільки змогли; нехай засяє і нам грішним, світло Твоє повсякчасне…»

 (Тропар свята)

Господнє Преображення – найважливіша подія в земному житті Спасителя, та в ділі нашого спасіння.

Задовго до Своїх хресних страждань і смерті Христос підготовляв до них Своїх учеників (Лк.9:22), щоб вони правильно сприйняли і зрозуміли майбутнє. Апостоли повинні були увірити, що їх Вчитель не єврейський пророк, а втілений для спасіння людського роду Син Божий. Правда апостоли вже не раз визнавали його Сином Божим (Ін.1:49; Мт.16,16), але і вони жили загально єврейською надією, що очікуваний Месія буде земним царем Ізраїля. Спостерігаючи Його чудеса, Його великий вплив на народ, вони не сумнівалися, особливо після насичення п’ять тисяч людей, що Христос проголосить Себе царем Ізраїля, менш за все вони думали тоді про визволення людей від гріха, прокляття і смерті, про дарування життя нетлінного, вічного. Тому необхідно було говорить преподобний Єфрем Сирін, щоб «Господь явив їм Царство Слави перш ніж бути знеславленим, збезчещеним, щоб коли буде взятий і розп’ятий, вони знали, що розп’ятий не через немочі, а добровільно для спасіння світу». Continue reading

ЕКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ ТА ВИХОВАННЯ БЕРЕЖЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ

І. Вступ

Відомо, що християнська Церква має багато завдань і цілей, що стосуються основної мети – спасіння як своїх вірників, так і людей, які знаходяться поза Церквою. Це євангелізація, катехизація (формування у християн зрілої віри), літургія і дияконія (соціальне служіння Церкви). Щодо зовнішньо-церковної цілеспрямованості діяльності Церкви, то насамперед, це донесення Божого Слова у світ, наслідком якого має бути навернення людства до свого Творця. Але водночас завданням Церкви Христової є намагання поширювати в світі мир, добрі справи, а також вирішення багатьох проблем, які найбільше загрожують людству і всьому Створінню Божому [11]. Виховання високої християнської свідомості містить особливий аспект відповідальності людства за Створіння – природу. Continue reading

СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ ХРИСТИНА

День пам’яті – 24 липень / 6 серпня

Свята великомучениця Христина була родом із Тиру Сирійського. Вона була дочкою могутнього воєначальника на ім’я Урвану. Її батько побудував вежу та помістив в ній свою дочку. Він також розмістив у ній золотих і срібних ідолів, наказавши дочці приносити їм жертву. Але вона розбила ідолів та роздала уламки срібла і золота бідним.

За ці вчинки власний батько піддав Христину найжахливішим і нелюдським тортурам, після чого кинув її у темницю. Там, за його наказом, дівчину залишили вмирати голодною смертю. Але великомучениця годувалася їжею, яку приносив їй ангел Господній, і незабаром рани її зцілилися. Потім її кинули в море, де вона отримала святе хрещення від Самого Господа, а ангел Господній проводив її на сушу. Але як тільки стало відомо, що свята вціліла, Урвану знову наказав кинути в темницю. А, тієї ж ночі цей батько-мучитель помер страшною смертю. Continue reading

СВЯТА РІВНОАПОСТОЛЬНА МАРІЯ МАГДАЛИНА

В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа!

Коли Господь наш Ісус Христос страждав на Хресті заради спасіння від духовної смерті всього роду людського, то біля Нього уже не було нікого з тих, кому Він так могутнього допоміг у житті: ні молодого подружжя з Кани Галілейської, яким Господь примножив вино на весіллі; ні Капернаумського сотника, якому Христос зцілив слугу; ні Гадаринського біснуватого, з якого Син Божий вигнав цілий легіон нечистих дуів; не було біля Хреста Господнього і Наїнської вдови, сина якої воскресив Ісус; і кровоточивої жінки не було, яку Господь уздоровив від довголітньої хвороби; і начальника Капернаумської синагоги Іаіра, якому Спаситель воскресив мертву доньку, не було; ні сліпонародженого; ні розслабленого; ні хананеянки; ні Закхея, ані інших, кому Господь врятував фізичне і духовне життя. А під Хрестом Господнім стояли тільки ті, в серцях яких палахкотіла нелицемірна, всеперемагаюча любов до Ісуса, Спасителя світу, а саме: «Мати Його і сестра Матері Його — Марія Клеопова, і Марія Магдалина» (Ін. 19:25). Continue reading

ВЗІРЕЦЬ МОЛИТВИ У СТАРОМУ ЗАВІТІ – СВЯТИЙ ПРОРОК ІЛЛЯ.

Пророк Ілля – один з найбільш шанованих святих Старого Завіту. В ім’я його ще за князя Аскольда, на початку IX століття, був споруджений соборний храм в Києві. І свята рівноапостольна княгиня Ольга поставила церкву в ім’я пророка Божого Іллі на півночі Русі, в селі Вибути.

Ім’я пророка Іллі перекладається як «Бог мій Господь» – що виражає основний зміст його служіння (3 Цар. 18:36) – це ревна боротьба за поклоніння єдиному Богу і своїми справами пророк являє Його могутність. Святий пророк першим в Старому Завіті воскресив мертвого (3 Цар. 17:20-23) і сам був живим узятий на Небо. Це був прообраз майбутнього Воскресіння Христового і загального руйнування влади смерті. Continue reading