Пам’ять 13 / 26 травня
Священомученик Макарій Канівський жив у XVII столітті. Це булі скрутни часі для православних Білорусі та України. Життєвий подвиг, здійснений священомученика, був подвигом захисту Православної віри в умовах нерівної виснажливої боротьби, коли захищати можна було тільки майбутнє Київського Православ’я, оскільки те, що зберігалося від урагану унії, зносилося татарськими набігами. Continue reading
Пам’ять 11 / 24 травня
У роки царів-іконоборців грецьких Лева Вірменина і після нього Михаїла Травлія, який Балбос називався, тоді і сина Михаїлового Теофіла, був у Солуні, граді Тесалонікійському, муж доброродний і багатий на ім’я Лев, чином воїн, саном сотник, мав дружину Марію. Вони народили цих двох світильників світу і просвітлювачів країв словенських Методія і Константина, названого пізніше у святій схимі Кирилом. Спершу-бо Методій, старший за народженням, віку дійшов і у воїнському полку служив, і цар його знав, і воєводою поставив, і послав у краї, що межували зі слов’янами. Це ж було з Провидіння Божого, аби навчився мови словенської, бо мав їм пізніше учителем духовним і пастирем бути. Continue reading
Пам’ять 8 / 21 травня та 26 вересня / 9 жовтня
Апостол і Євангеліст Іоан, названий Богословом, був сином Галилейского рибалки Зеведея і Соломії. Зеведей мав значні статки, мав працівників і був визначним членом іудейського суспільства, маючи доступ до первосвященика. Мати Іоана, Соломія, згадується в числі жінок, що служили Господеві своїм майном.
Іоан був спочатку учнем пророка Іоана Хрестителя. Почувши його свідчення про Христа, як про Агнця Божого, що бере на Себе гріхи світу, він разом з Андрієм Первозванним пішов за Спасителем. Однак, постійним учнем Господа він зробився трохи пізніше, після чудесного улову риби на Генісаретскому (Галилейскому) озері, коли Господь Сам призвав його разом із братом його Яковом. Continue reading
Пам’ять 1 / 14 травня
Великий син білоруського народу, прикраса Київського Православ’я, святитель-мученик Макарій, митрополит Київський, здійснював свій чернечий та святительський подвиг у XV столітті. Докладне місто його народження невідомо, але дослідники припускають що він народився в околицях Вільні.
Від юнацтва будучи святитель Макарій відчув покликання до чернечого життя та поступив у Віленський Троїцькій монастир. Своїми духовними подвигами він звернув на себе увагу Київського митрополита Симона, який близько 1478 р. Б. поставив його архімандритом Віленського Троїцького монастиря та митрополичим намісником над усіма православними монастирями і церквами Великого Князівства Литовського (тобто Білорусі та України). На цієї відповідальної посаді будучий митрополит заробив велику повагу не тільки чернецтва, а і всіх православних вірних Київської митрополії. Continue reading
Кондак 1
Обраному воєводі і переможцю Георгію складемо прославляння, як молитовнику нашому і швидкому помічникові: Ти ж, святий великомучениче, маючи відвагу перед Господом, від усяких бід нас звільни, то ж заспіваймо тобі: Радуйся, Георгію, великий переможцю.
Ікос 1
Ангелів Творець і всього творіння Творець , показав тебе Церкві Своїй віри захисником, і за віру непереможним страждальцем, закликає нас, за подвиги страждання твого, прославляти тебе, святий Георгію, так: Continue reading
Пам’ять 11 / 24 лютого та 27 листопада / 10 грудня (отримання мощів)
Святий благовірний князь Всеволод, у Святим Хрещенні Гавриїл, Псковський, онук Володимира Мономаха, народився і майже все життя прожив у Новгороді, де в 1088 – 1093 і 1095 – 1117 роках княжив його батько, святий благовірний князь Мстислав-Феодор Великий (+ 15 квітня 1132 ). У 1117, коли великий князь Володимир Мономах дав у спадок Мстиславу Білгород Київський, фактично зробивши його своїм співправителем, молодий Всеволод залишився намісником батька на Новгородському князюванні. Continue reading
Пам’ять 19 березня / 1 квітня
Праведна Софія була останньою княгинею славного роду князів Слуцьких і Копильських, нащадків великого князя Ольгерда з роду Рюриковичів. Деякі князі з цього роду сиділи на Київському престолі, інші були князями Новгорода Великого. Родоначальником князів Олельковичів-Слуцьких був онук Ольгерда Олелько Володимирович.
Блаженна Софія народилася 1 травня 1585. У тому ж році померла її мати, а 6 травня наступного року помер і батько, князь Юрій Семенович. Опіку над сиротою взяли на себе далекі родичі: спочатку Жмудський староста Юрій Ходкевич, який взяв її з собою у Вільно, а потім Віленський каштелян, Брестський староста Ієронім Ходкевич.
Пам’ять 14 / 27 березня
Святий Ростислав, великий князь Київський, син великого князя Київського святого Мстислава Великого (+ 1132, пам’ять 14 червня), брат святого князя Всеволода-Гавриїла (+ 1138, пам’ять 11 лютого, 22 квітня та 27 листопада), є одним з видатних державних і церковних діячів Київської Русі (України та Білорусі) середини XII століття.
З його ім’ям пов’язано зміцнення і піднесення Смоленська, Смоленського князівства і Смоленської єпархії Київської митрополії.
Пам’ять 29 січня / 11 лютого
Народився святий Лаврентій в 30-е роки XII століття в Турові. Майбутній святитель почував у своїй душі прагнення до подвигів заради Христа й прийняв чернецтво. Перші аскетичні досвід він набув у Борисоглібськом монастирі. Як раніше, так і тепер монастирі відрізняються друг від друга строгістю життя ченців. Згодом Лаврентій помітив, що його душі чогось бракує, і він вирішив, що устав Борисоглібського монастиря не для нього. Він поїхав у Києво-Печерську Лавру, що завжди славилася своїми подвижниками й строгим статутом. Continue reading
Пам’ять 13 / 26 грудня
Преподобний Мардарій, затворник Печерський, здійснював свій чернечий подвиг в Дальніх печерах Києво-Печерської лаври в XIII столітті. По рукописних святцях, в тропарі і кондаку він називається «безсрібником», а по напису біля мощів – «безкелійним». Ім’я його згадується в 7-й пісні Служби Собору отців Дальніх печер (28 серпня), де він називається «дбайливцем убогості». Його мощі спочивають у Дальніх печерах. Пам’ять його звершується також 28 серпня і 2-гу Неділю Великого посту.